Ухвала суду № 51372203, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/54063/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014

у справі № 811/2110/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський»

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський» звернулось до суду з позовом про скасування рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів № 1 від 20.12.2012 про виключення позивача із спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; скасовано рішення № 1 від 20.12.2012 про виключення позивача із спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на прийняття постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Кримський» зареєстровано як юридичну особу Новгородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 08.06.2000, з 01.01.2009 зареєстроване як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кримський» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2012, за результатами якої складено акт № 20/2210/30974785 від 19.12.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ряд. 27 (25) загальної декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 811 562 грн., в тому числі за: грудень 2011 року в сумі 612 405 грн.; січень 2012 року в сумі 106 506 грн.; лютий 2012 року в сумі 64 086 грн.; березень 2012 року в сумі 13 400 грн.; квітень 2012 року в сумі 56 958 грн.; травень 2012 року в сумі 138 963 грн.; червень 2012 року в сумі 26 739 грн.; липень 2012 року в сумі 40 718 грн.; серпень 2012 року в сумі 206 053 грн.; вересень 2012 року в сумі 555 188 грн.; жовтень 2012 року в сумі 990 546 грн.; п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (ряд. 14 скороченої (по ст. 209 ПК України) декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся на загальну суму 7 656 691 грн., в тому числі за: грудень 2011 року в сумі 561 179 грн.; січень 2012 року в сумі 245 795 грн.; лютий 2012 року в сумі 2 506 037 грн.; березень 2012 року в сумі 1 442 157 грн.; квітень 2012 року в сумі 853 995 грн.; травень 2012 року в сумі 299 209 грн.; червень 2012 року в сумі 25 942 грн.; липень 2012 року в сумі 4 098 грн.; серпень 2012 року в сумі 203 800 грн.; вересень 2012 року в сумі 537 937 грн.; жовтень 2012 року в сумі 976 542 грн.

20.12.2012 відповідачем прийнято рішення № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства - ТОВ «Кримський» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Позиція податкового органу ґрунтується на: декларації про обсяги зберігання зерна ТОВ «Кримський», згідно якої залишок насіння соняшника станом на 01.01.2011 складав 71 тонну; інформації Управління агропромислового розвитку Новгородківської райдержадміністрації (лист від 03.12.2012 № 02-20/126) щодо посівних площ та зібраного врожаю по ТОВ «Кримський»: «за 2011 рік посівна площа по соняшнику склала 326 га., середня врожайність - 39,0 ц/га, валовий збір - 1 271,4 тонн»; даних форми № 50-сг «Основні економічні показники роботи ТОВ «Кримський» за 2011 рік» та форми № 21-заг «Реалізація сільськогосподарської продукції ТОВ «Кримський» за 2011 рік», згідно яких підприємством у 2011 році реалізовано 42 903 центнери (4 290,3 тонни) соняшника на суму 13 612 897 грн.

Тобто, на думку податкового органу, ТОВ «Кримський» у 2011 році реалізовано 2 947,9 тонни (4 290,3 - (71+1271)) соняшника не власного виробництва та не відомого походження на суму 9 353 532 грн. (13 612 897/4 290,3*2 947,9), що складає 40,4%, що призвело до перевищення встановленого п. 209.6 ст.209 Податкового кодексу України 25-відсоткового розміру питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу, що позивачем у 2011 році було перевищено 25-відсотковий розмір питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів, а саме - обсяг таких товарів склав 40,4 %, тому рішення податкового органу про виключення вказаного підприємства із такого режиму оподаткування є правомірним та обґрунтованим.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, постановленим без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, односторонньо, без дотримання принципу рівності перед законом та пропорційності, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 209.6 ст. 209 цього Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення (п. 209.11 ст. 209 ПК України).

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Однак, при здійснені розрахунку питомої ваги обсягу поставки податковим органом не взяті дані статистичної звітності Форми № 29-сг станом на 01.12.2011, у якій зазначено, що посівна площа під соняшником була 605 га із усієї посівної площі 1 167 га та одержано врожаю соняшника 27 225 центнерів. При розрахунках розміру питомої ваги обсягу поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів податковим органом помилково взята середня врожайність - 39,0 ц/га, валовий збір - 1 271,4 тонн (лист Управління АПК від 03.12.2012 № 02-20/126).

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 відсотків, оскільки ці доводи контролюючого органу ґрунтуються не на дослідженні фінансово-господарської документації позивача за період, що підлягав перевірці, а на припущеннях щодо середньої врожайності соняшника позивача у 2011 році, та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, при розрахунку взяті дані лише щодо поставки соняшника, без врахування сукупно всіх поставлених товарів/послуг (пшениці, сої та інших сільськогосподарських товарів), як це передбачають приписи пункту 209.11 статті 209 ПК України.

Відповідно до встановлених обставин, за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний