Ухвала суду № 51372189, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ К/800/21719/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Хмельницької митниці Міндоходів на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товару від 19.07.2013 №400040000/2013/00049 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2013 №400040000/2013/000025/1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Хмельницькою митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування та протиправно відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано картку відмови у митному оформленні товару від 19.07.2013 №400040000/2013/00049 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2013 №400040000/2013/000025/ Хмельницької митниці Державної митної служби України (митний пост "Славута"), правонаступником якої є Хмельницька митниця Міндоходів; зобов'язано Хмельницьку митницю Міндоходів (митний пост "Славута") здійснити митне оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю; стягнуто із Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" судові витрати по справі у сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Хмельницької митниці; стягнуто судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Хмельницької митниці на користь Державного бюджету України.

У поданій касаційній скарзі Хмельницька митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.05.2013 між публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (покупець) та компанією "DEFTRANS" (Польща) (продавець) укладено контракт на поставку №І 13/20, предметом якого є поставка меблів для ванних кімнат з ДСП, ламінованих (надалі - товар).

На виконання контракту на адресу позивача у липні 2013 року направлено товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 16.07.2013 №FE/0000019/2013.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до підрозділу Хмельницької митниці Державної митної служби України митного посту "Славута" подано митну декларацію від 19.07.2013 №400040000/2013/003722, згідно з якою ціну товару визначено на рівні 6554,52 євро, митну вартість - 7205,93 євро; митну вартість визначено із застосуванням першого методу.

Одночасно з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №400/2012/0000306 від 29.11.2012 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) б/н від 16.07.2013 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1078-13І1353 від 16.07.2013 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.05.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FE/0000019/2013 від 16.07.2013 року; пакувальний лист №РО 2 від 16.07.2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №5 від 25.06.2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № І 13/20 від 22.05.2013 року; договір (контракт) про перевезення №1116 від 28.12.2012 року; договір (контракт) про перевезення №1128 від 25.12.2012 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №24 від 09.04.2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 16.07.2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 16.07.2013 року; резервну позицію №915 від 26.07.2001 року; сертифікат про походження товару загальної форми PL/MF/AG 0227331 від 16.07.2013 року; заяву-калькуляцію б/н від 03.06.2013 року; копію митної декларації країни відправлення №13PL394020E0033931 від 16.07.2013 року; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-0-0-0/1/00/1/1/1 від 19.07.2013 року.

З метою контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом від позивача додатку витребувано: виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, яка містить інформацію про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини.

19.07.2013 митним органом прийнято рішення №400040000/2013/000025/1 про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого митну вартість імпортованого товару визначено із застосуванням шостого методу на рівні 12483,90 євро.

19.07.2013 позивачу також виставлено картку відмови у митному оформленні товарів №400040000/2013/00049.

Вказуючи на протиправність картки відмови у митному оформленні товару від 19.07.2013 №400040000/2013/00049 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2013 №400040000/2013/000025/1, публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку митного органу наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що декларантом митному органу подано необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), які визначені у ВМД та у картці відмови.

Колегія суддів, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів щодо необґрунтованості посилання відповідача на ненадання декларантом документів, що підтверджують складові митної вартості товару, зокрема, щодо витрати на навантаження та обробку.

Відповідно до пункту 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з Розділом 4 контракту на поставку №І 13/20 позивач та продавець визначили, що поставка товарів повинна здійснюватись по кожному окремому замовленню покупця на умовах, вказаних в кожній окремій специфікації. Відповідно до специфікації поставка здійснюється на умовах FCA Одоланов, Польща.

Відповідно до положень Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

За вказаних обставин, зважаючи на те, що навантаження товару здійснювалося силами та за рахунок продавця (згідно з FCA Інкотермс 2010, з урахуванням місця поставки - Одоланов, Польща, а обробка оцінюваних товарів не здійснювалась, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій в частині того, що вказані платежі не є такими, що входять до складових митної вартості відповідно до вимог частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Дана обставина також підтверджується довідкою №1078-131 від 16.07.2013 року про транспортно-експедиторські витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом, в якій зазначено, що навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника.

При цьому, колегія суддів вказує на необґрунтованість посилання заявника касаційної інстанції на положення пункту 3.2.4 Договору №1128 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.12.2012, укладеного між позивачем та ДТЕП "Іст-Захід", відповідно до якого обов'язок щодо забезпечення завантаження, розвантаження транспортного засобу покладено на замовника (позивача), оскільки зазначені положення не містять вимоги щодо здійснення оплати вантажних робіт безпосередньо замовником.

В частині необхідності підтвердження декларантом понесених витрат на страхування, колегія суддів зазначає, що FCA Інкотермс 2010 не передбачає зобов'язань щодо укладення договору страхування. Митним органом при витребуванні додаткових документів не зазначено які документи є належними для підтвердження відсутності факту страхування вантажу.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів щодо недоведеності з боку митного органу наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей для визначення митної вартості.

Наявності інших розбіжностей, ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, Південною митницею Міндоходів не обґрунтовано.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2013 №400040000/2013/000025/1.

Зважаючи на те, що видача картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.07.2013 №400040000/2013/00049 видана у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2013 №400040000/2013/000025/1, яке є протиправним, колегія суддів також вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для її скасування.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: