Ухвала суду № 51371968, 23.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/10008/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Івченко В.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Ханділян Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсій,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсій у розмірі 35 126,10 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.10.2006 року призначена пенсія за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у розмірі 892,65 грн.

26.01.2009 року відділом з призначення пенсій було зроблено запит до Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для ІВВ щодо підтвердження факту роботи ОСОБА_2 у зазначеній медичній установі.

Листом від 04.02.2009 року №52 Одеська обласна протитуберкульозна клінічна лікарня з відділенням для ІВВ повідомила, що ОСОБА_2 на посаді медичної сестри та бухгалтера у медичній установі не працювала. Підписи та печатка сфальсифіковані.

Рішенням управління від 24.02.2009 року №28 ОСОБА_2 припинено виплату пенсії. Рішенням управління від 24.02.2009 року №183 за період з 05.10.2006 року по 28.02.2009 року встановлена сума переплати в розмірі 35 126,10 грн.

Надання відповідачем документів, що містять недостовірні відомості є зловживанням з його боку, яке призвело до того, що відповідач безпідставно отримав пенсійні виплати на загальну суму 35 126,10 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити вимоги позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач заяву про призначення їй пенсії не писала, до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси не зверталась, оскільки не досягла пенсійного віку, оригінал трудової книжки зник, копія була надана до Управління зникла після навідування її покійного чоловіка працівників соціальної служби підтримки та захисту громадян, про що ОСОБА_2 неодноразово повідомляла суд та правоохоронні органи під час допитів.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Направлено прокурору Приморського району м. Одеси виділенні матеріали по адміністративній справі №522/10008/13-а для з'ясування наявності чи відсутності ознак кримінального правопорушення в діях посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси передбачених ст.358 КК України. В порядку ст.214 КПК України, прийняти та зареєструвати постанову в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Повідомити суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження постанови.

Не погодившись з таким рішенням управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.10.2006 року призначена пенсія за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у розмірі 892,65 грн.

26.01.2009 року відділом з призначення пенсій було зроблено запит до Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для ІВВ щодо підтвердження факту роботи ОСОБА_2 у зазначеній медичній установі.

З листа від 04.02.2009 року №52 Одеської обласної протитуберкульозної клінічної лікарні з відділенням для ІВВ вбачається, що ОСОБА_2 на посаді медичної сестри та бухгалтера у медичній установі не працювала. Підписи та печатка сфальсифіковані.

Рішенням управління від 24.02.2009 року №28 ОСОБА_2 припинено виплату пенсії. Рішенням управління від 24.02.2009 року №183 за період з 05.10.2006 року по 28.02.2009 року встановлена сума переплати в розмірі 35 126,10 грн.

Крім того, судом було встановлено, що в порядку цивільного судочинства була розглянута справа №2-5814/10 за позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси надмірно виплачених сум пенсійних нарахувань. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено, оскільки судом при розгляді справи по суті були встановлені фактичні дані, які містять в собі ознаки складу злочину, передбачені ч.ч.1,3 ст.358 КК України. Виділені матеріали цивільної справи №2-5814/10 були направлені в порядку ст.ст. 94, 97 КПК України прокурору Приморського району м. Одеси, для прийняття рішення, щодо наявності ознак злочинних дій.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.03.2012 року, апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси задоволена частково, рішення Приморського районного суду від 21.06.2010 року скасовано, провадження по справі закрито, оскільки судова колегія прийшла до висновків, що даний спір відноситься до адміністративної юрисдикції, до юрисдикції адміністративних судів, в зв'язку з чим вищезазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

28.03.2014 року на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2014 року Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області повідомив, що надати матеріали по заяві ОСОБА_2 про крадіжку у неї документів не є можливим, у зв'язку з тим, що матеріали, згідно з Наказом МВС України №519 від 04.06.2002 року були знищені.

Згідно листа прокуратури Приморського району м. Одеси за №16-14563 вих. 14 від 28.11.2014 року, було повідомлено, що виділені матеріали стосовно даних, зазначених в трудовій книжці, виданої на ім'я ОСОБА_2 де містяться сфальсифіковані відомості про її роботу, які засвідчені підробленою або сфальсифікованою печаткою 12.09.2014 року направлено до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для розгляду питання та прийняття відповідного рішення.

Таким чином на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що питання про стягнення з відповідача неправомірно отриманих сум пенсій в розмірі 35 126,10 грн. можливо вирішити в судовому порядку лише після проведення відповідних слідчих дій органами в порядку Кримінально-процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.09.2015 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький