Постанова № 51371297, 24.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2015 р.Справа № 916/2769/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 04/308 від 06.03.2014)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України

на рішення господарського суду Одеської області від 05 серпня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 07 серпня 2015 року

по справі № 916/2769/15

за позовом Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

до відповідача: Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України

про стягнення 387 069,51 грн.

В С Т А Н О В И В :

07.07.2015 року Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі по тексту позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості у загальній сумі 387 069,51 грн., з якої 271 342,80 грн. заборгованість за продану продукцію, 98 711,80 грн. інфляційні нарахування, 17 014,91 грн. 3 % річних та судовий збір у розмірі 7 741,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань відповідно до умов договорів купівлі-продажу та норм чинного законодавства в частині повної оплати за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2015 року по справі № 916/2769/15 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України (68440, Одеська область, Арцизький район, село Прямобалка, вул. Леніна, буд. 15, код ЄДРПОУ 00484015) на користь селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) 271 342 (двісті сімдесят одна тисяча триста сорок дві) грн. 80 коп. - основного боргу, 17 014 (сімнадцять тисяч чотирнадцять) грн. 91 коп. 3% річних, 98 711 (девяносто вісім тисяч сімсот одинадцять) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань та 7 741 (сім тисяч сімсот сорок одна) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем належним чином підтверджено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 271 342,80 грн. за договорами купівлі-продажу, за що останній в свою чергу не розрахувався, у звязку чим стягнута основна заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 25 000,00 грн. заборгованості та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягнення зазначеної суми боргу.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у звязку з чим частково виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке частково не повністю відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не було враховано, що відповідачем на рахунок позивача було сплачено 25 000,00 грн. Наявна в матеріалах справи банківська виписка по рахункам не є за твердженням скаржника належним доказом по справі.

Також апелянт зазначає, що він не приймав участь у судових засіданнях місцевого господарського суду, у звязку з чим був позбавлений можливості звернутися з клопотанням про призначення експертизи.

Представником позивача надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2015 року не зявився без поважних причин, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, про що свідчать відповідне поштове повідомлення, а тому колегія суддів вирішила розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 08.10.2012 року між Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Продавцем) та ДП ДГ ім. Кутузова НААН України (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 27 (Договір 1), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує насіння озимої пшениці і озимого ячменю (затарене у мішки), надалі товар у відповідності до специфікації, яка є невідємною частиною договору. (а.с.08).

Також 08.10.2012 року між сторонами була підписана специфікація до Договору, якою визначено асортимент товару, на загальну суму 168 492,00 грн. (а.с.10).

19 вересня 2013 року між Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Продавцем) та ДП ДГ ім. Кутузова НААН України (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 92 (Договір 2), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує насіння озимої пшениці (затарене у мішки), надалі товар у відповідності до специфікації, яка є невідємною частиною Договору (а.с.16).

Підписаною обома сторонами специфікацією до Договору від 19.09.2013 року, також визначено асортимент та кількість товару на загальну суму 102 850,80 грн. (а.с.17).

Пунктом 2.1 Договорів встановлено, що кількість та асортимент товару визначається Специфікацією (Додаток № 1), яка є невідємною частиною Договорів.

Оплата здійснюється Покупцем за фактично поставлений Продавцем товар згідно з накладною (видатковою накладною) протягом 7 банківських днів (п. 3.1 Договорів).

Загальна сума договору 1 складає 168 492,00 грн. (п. 5.2 Договір 1).

Загальна сума договору 2 складає 102 850,80 грн. (п. 5.2 Договір 1).

Ціна товару зазначається в Специфікації (Додаток № 1). Ціна на насіння визначена без урахування ПДВ. (п. 5.3 Договорів).

Відповідно до п.6.1 договорів, товар вважається поставленим Продавцем та прийнятим Покупцем з моменту підписання накладної (видаткової накладної).

За змістом п.9.1 Договору 1, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року.

Пунктом 9.1 Договору 2 встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року.

Пунктом 9.2 Договору 2 сторони погодили, що зобовязання сторін, що виникли в період дії даних договорів, але не були виконані на момент припинення їх дії, продовжують існувати після припинення даних договорів до повного виконання таких зобовязань сторонами, якщо інше не передбачено відповідним додатковим договором до даних договору.

Так, на виконання вимог договору № 27 від 08.10.2012 року згідно Специфікації, позивач поставив, а відповідач прийняв згідно довіреності № 160-10 від 08.10.2012 року товар на загальну суму 168 492,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженим представниками сторін видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, а саме:

- № 543 від 08.10.2012р. на суму 15 500,00 грн.;

- № 544 від 08.10.2012р. на суму 98 920,00 грн.;

- № 545 від 08.10.2012р. на суму 33 975,00 грн.;

- № 546 від 08.10.2012р. на суму 20 097,00 грн. (а.с.11-15).

На виконання вимог договору № 92 від 19.09.2013р. згідно Специфікації, позивач поставив, а відповідач прийняв згідно довіреності № 120-09 від 19.09.2013 року товар на загальну суму 102 850,80 грн., що підтверджується підписаними уповноваженим представниками сторін видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, а саме:

- № 606 від 19.09.2013р. на суму 25 146,00 грн.;

-№ 607 від 19.09.2013р. на суму 22 570,00 грн.;

-№ 608 від 19.09.2013р. на суму 19 364,80 грн.;

-№ 609 від 19.09.2013р. на суму 35 770,00 грн. (а.с.18-22).

23.12.2014 року позивач звернулося до Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України з претензією, згідно з якою просив протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати 474 827,10 грн. заборгованості по сплаті за отриманий товар. Дана претензія була надіслана позивачем поштою.(а.с.23-24).

Між тим, така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення та вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області без змін, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами Селекційно-генетичним інститутом Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення як продавцем, та ДП Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України, як покупцем, склалися правовідносини повязані з купівлею-продажем насіння, про що 08.10.2012 року № 24 та 19.09.2013 року за № 92 були укладені відповідні договори купівлі-продажу.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов зазначених договорів купівлі-продажу за отриманий товар не розрахувався залишивши і на даний час непогашенню суму боргу у розмірі 271 342,80 грн.

Судова колегія погоджується с висновками суду першої інстанції відносно вимог позивача в частині стягнення основного боргу з відповідача у повному обсязі.

Доводи апелянта відносно того, що ним було сплачено 25000,00 грн. не підтверджується ніякими доказами ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції, у звязку з чим до уваги колегією суддів не приймається.

Судовою колегією також не приймається посилання апелянта на те, що він був позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, оскільки не приймав участь у судових засіданнях місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Наявні в матеріалах справи поштові повідомлення підтверджують те, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду позовної заяви, проте останній не скористався своїм правом та в судове засідання під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення не зявився без поважних причин та будь-яких клопотань не заявляв. Крім того, 22.07.2015 року представник відповідача був присутній в судовому засіданні та зі змісту протоколу вбачається, що ніякі клопотання ним заявлені не були. Більш того, ухвалою суду від 22.07.2015 року було зобовязано відповідача в наступне судове засідання, а саме 05.08.2015 року надати до суду відповідні документи, для вирішення спору. Однак в судове засідання 05.08.2015 року відповідач без поважних причин не зявився.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений розрахунок 3% річних у розмірі 17 014,91 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 98 711,80 грн., колегія суддів погоджується з ним, та вважає його правомірним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія також вважає, що всі доводи, заперечення та вимоги Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Державне підприємство Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2015 року по справі № 916/2769/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство імені ОСОБА_2 Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „05 серпня 2015 року по справі № 916/2769/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „25 вересня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров