Постанова № 51371188, 16.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.09.2015 справа №908/3719/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Кододової О.В. Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О. Демяновій Є.Є. Хорошко С.В.(адвокат) Не з»явивсярозглянувши апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід15.07.2015 р. (повний текст рішення складений та підписаний 15.07.2015року)у справі№908/3719/15(суддя Місюра Л.С.)за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжя до Запорізької міської ради, м.Запоріжжя проспонукання відповідача прийняти земельні ділянки. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі №908/3719/15 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Запорізьку міську раду прийняти від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 земельні ділянки НОМЕР_1 площею 1,8874 га та НОМЕР_2 площею 0,0252 га, всього площею 1,9126 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за припиненим договором оренди землі від 20.02.2007р., який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 19.03.2007р. за № 040726100142.

Рішення суду мотивоване тим, що Нерухоме майно, яке перебувало у власності орендаря, а саме: Літера А - 1354 м2, Літера Б, Б1, Б2 - 606 м2, Літера В-2, в' - 96,5м2, Літера Г, Г, Г2, г1 г2 - 947,8м2, Літера Д, Д2, Д3, д2 - 432,2 м2, Літера Ж - 117,2 м2, Літера Ж' - 6,6 м2, Літера Л - 241,2 м2, Лі тера Л1- 75,5 м2, Літера М - 189 м2, Літера Н - 128,8 м2, Літера О - 20 м2, Літера О1 - 14,9 м2, Літера С - 435,7 м2, Літера Т - 14,9 м2, Літера Р - 6,1 м2 орендар (позивач по справі) вніс до складу статутного фонду ТОВ "Аккумтех", що підтверджується актом приймання - передачі від 27.02.2015р. та п. 7.3 Статуту ТОВ "Аккумтех", в редакції зареєстрованої 02.03.2015р. На вказане майно ТОВ "Аккумтех" отримав свідоцтва про право власності від 08.04.2015р., які знаходяться в матеріалах справи. Таким чином, власником цього майна став ТОВ "Аккумтех", а позивач вже не являється власником цього майна. Таким чином, з моменту набуття ТОВ "Аккумтех" права власності на вказане вище нерухоме майно, спірний договір оренди землі припинився, згідно закону.

Відповідач - Запорізька міська рада не погодився із прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою у якій зазначає, що до набувача майна права користування земельною ділянкою на підставі договору придбання нерухомості у фізичної або юридичної особи не від них, а саме від власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким є Запорізька міська рада. Право користування земельною ділянкою на умовах правовідносин оренди із власником землі (відповідачем) у набувача майна не виникло. Крім того, у поданій заяві мова йшла безпосередньо про розірвання договору оренди землі. Одностороннє розірвання договору оренди землі на підставі зміни власників нерухомого майна, яке розташоване на орендованій земельній ділянці договором оренди землі не передбачено.

Апелянт зазначає, що повернення земельної ділянки буде вважатися поверненим орендодавцю після реєстрації припинення оренди землі (похідного права).

Крім того, апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано, що літ. Г.1, г.2 не увійшли до статутного капіталу ТОВ «Аккумтех» згідно акту прийому-передачі.

Також апелянт зазначає, що уточнена позовна заява про розірвання договору оренди землі по справі надійшла на його адресу після прийняття оскаржуваного рішення, при зміні предмета чи підстав позову повинні бути дотримані права відповідача стосовно надання пояснень чи заперечень щодо зміненого предмета чи підстав позову, як на підтримку зазначених доводів апелянт посилається на роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996року №02-5/422.

З огляду на вищезазначене відповідач просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015року по справі №908/3719/15 та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/2121/15 від 03.09.2015року) просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області без змін.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Апелянт у клопотанні (вхід.№02-48/2294/15 від 11.09.2015р.) просить справу розглянути без участі представника Запорізької міської ради, за наявними у справі матеріалами та документами.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2015року у зв'язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді М'ясищева А.М. та наявність у складі постійно діючої колегії №2 першої палати іншого судді, з метою забезпечення подальшого розгляду справи замінено відсутнього суддю М'ясищева А.М. у складі судової колегії з розгляду апеляційної скарги по справі №908/3719/15 на суддю постійно діючої колегії №2 першої палати Агапова О.Л.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

20.02.2007року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 19.03.2007р. за № 040726100142 з додатками (далі - договір).

Відповідно до п. 4 договору земельні ділянки передаються в оренду разом з будівлями та спорудами орендаря.

Відповідно до п. 8 договір укладений на 10 років.

За умовами п.20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (п.34 договору оренди)

На підставі договору, відповідач надав позивачу в оренду земельні ділянки НОМЕР_1 площею 1,8874 га, та НОМЕР_2 площею 0,0252 га, всього площею 1,9126 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому - передачі земельних ділянок від 19.03.2007р.

Нерухоме майно, яке перебувало у власності орендаря (позивача), а саме: Літера А - 1354 м2, Літера Б, Б1, Б2 - 606 м2, Літера В-2, - 96,5м2, Літера Г, Г1, Г2, - 947,8м2, Літера Д, Д2, Д3, д2 - 432,2 м2, Літера Ж - 117,2 м2, Літера Ж' - 6,6 м2, Літера Л - 241,2 м2, Лі тера Л1- 75,5 м2, Літера М - 189 м2, Літера Н - 128,8 м2, Літера О - 20 м2, Літера О1 - 14,9 м2, Літера С - 435,7 м2, Літера Т - 14,9 м2, Літера Р - 6,1 м2 орендар (позивач по справі) вніс до складу статутного фонду ТОВ "Аккумтех", що підтверджується актом приймання - передачі від 27.02.2015р. та п. 7.3 Статуту ТОВ "Аккумтех", в редакції зареєстрованої 02.03.2015р.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про право власності (а.с.49) Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккумтех» є власником будівлі магазину з офісними приміщеннями, літ.В-2, що розташовані у АДРЕСА_1.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припи няється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розмі щені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розта шовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" також передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до п. 34 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Положеннями п. 36 договору оренди землі від 20.02.2007 року передбачено, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Частиною 1 статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що , відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Виходячи із наведених норм законодавства, договір оренди землі припиняється у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, у такому разі до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування. При цьому на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи положення зазначених норм матеріального права та умови спірного договору оренди, суд дійшов висновку про те, що право користування позивачем - ПП ОСОБА_6 земельними ділянками загальною площею 1,9126га є припиненим, у зв'язку з переходом права власності на нежитлові будівлі, що на ній розташована, до іншої особи, а висновок господарського суду Запорізької області про задоволення позову є таким, що ґрунтується на чинному законодавстві.

Посилання апелянта про те, що уточнена позовна заява про розірвання договору оренди землі по справі надійшла на його адресу після прийняття оскаржуваного рішення, при зміні предмета чи підстав позову повинні бути дотримані права відповідача стосовно надання пояснень чи заперечень щодо зміненого предмета чи підстав позову, як на підтримку зазначених доводів апелянт посилається на роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996року №02-5/422, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції перейшов до розгляду справи по суті у першому засіданні після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав, про що свідчить протокол судового засідання від 15.07.2015року, того ж дня прийнято і рішення по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

В даному випадку заява позивача про уточнення позовних вимог є зміною предмету позову, при цьому підстави позову залишилися незмінними. Зазначена заява була направлена на адресу відповідача 14.07.2015року, до дня судового засідання., у судовому засіданні 15.07.2015року представник відповідача був присутній, у матеріалах справи відсутні заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи, у протоколі судового засідання від 15.07.2015року відсутні відомості про наявність усних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи для надання заперечень за заяву про уточнення позовних вимог.

Крім того посилання апелянта на роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996року №02-5/422 не прийняті до уваги апеляційною інстанцію за тих підстав, що зазначене роз»яснення встратило чинність.

Колегія суддів також відхилає посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що згідно акту прийому-передачі будівлі літ. г.1,г.2 не увійшли до статутного капіталу ТОВ «Аккумтех», не приймаються за тих підстав, що

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Нерухоме майно, яке перебувало у власності орендаря (Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6) внесено до складу статутного фонду ТОВ "Аккумтех", що підтверджується актом приймання - передачі від 27.02.2015р. та п. 7.3 Статуту ТОВ "Аккумтех", в редакції зареєстрованої 02.03.2015р. Право власності Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккумтех» на будівлю магазину з офісними приміщеннями, літ.В-2 підтвержується Свідоцтвом про право власності (а.с.49)

В договорі оренди землі від 20.02.2007року позивачу в оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,9126га, в тому числі земельна ділянка №1 площею 1,8874га для розташування виробничо-складського комплексу та земельна ділянка №2 площею 0,0252га для розташування магазину. Тобто земельна ділянка виділялася для певних об'єктів , які складають майновий комплекс та не розділені по окремим об'єктам. Апелянт не надав доказів, що об'єкти г1,г2,в, є окремими об'єктами нерухомості і не входять до складу виробничо-складського комплексу та магазину.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Запорізької міської ради задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015року у справі №908/3719/15 ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для його скасування не вбачається.

Результати апеляційного провадження у справі №908/3719/15 оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України усі судові витрати відносяться на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15 липня 2015 року у справі № 908/3719/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15 липня 2015 року у справі № 908/3719/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: О.Л.Агапов

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 6 прим.

1.позивачу;

1. відповідачу;

1. у справу;

1. апеляційному суду;

1. ГСЗО.