Рішення № 51370801, 18.09.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2015 р.Справа № 925/1254/15

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Звенигородка, Черкаська область, до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси,

про визнання відмови протиправною;

про визнання договору поновленим;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець (далі-ФОП) ОСОБА_3 посилаючись на те, що він із липня 2005 р. є орендарем земельної ділянки площею 106,6 га., яка розташована в адмінмежах Тарасівської сільради Звенигородського району, а Управління Держгеокадастру у Черкаській області внаслідок реорганізації (приєднання) Держземагенства, на час звернення до суду є органом уповноваженим розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення, заявив позов з вимогами:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у поновленні договору оренди землі, укладеного 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі-ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за №040578300038;

- визнати поновленим з 25 липня 2015 року договір оренди землі, укладений 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за № 040578300038 із змінами згідно додаткової угоди, яка набирає чинності 24 липня 2015 року, у редакції позивача.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд заявлені ними вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник в судове засідання повторно не зявився про причини не зявлення суд не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі і призначення справи до розгляду надсилалася відповідачу за адресою (18000, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси) і ним отримувалась, що підтверджується як повідомленням УДППЗ «Укрпошта» про їх вручення, так і клопотанням відповідача від 19.08.2015 про «перенесення» судового засідання (а.с.43-45).

Інші ухвали також направлялись судом за вищевказаною адресою.

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку передбаченому ст.75 ГПК України.

Суд вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

25 липня 2005 року Звенигородська районна державна адміністрація (орендодавець) і приватний підприємець ОСОБА_3 (орендар, позивач) уклали договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за №040578300038 (далі Договір) (а.с.19-21).

На підставі цього договору, по акту приймання-передачі від 25 липня 2005 року позивачу передана в строкове платне користування земельна ділянка із земель резервного фонду загальною площею 106,6га сільськогосподарського призначення (рілля), яка знаходиться в адміністративних межах Тарасівської сільської ради, за межами населеного пункту с Тарасівка Звенигородського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років, тобто до 25 липня 2015 року (а.с.22-23).

У період дії Договору до нього у встановленому порядку вносились зміни щодо нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати за землю (а.с.24-33).

Суд бере до уваги, що відомості про передачу ФОП ОСОБА_3 декількох земельних ділянок в межах 106,6 га в договорі оренди, у акті приймання-передачі земельної ділянки і в угодах про зміни умов договору відсутні.

Суд приходить до висновку, що земельна ділянка (рілля) площею 106,6 га передавалася позивачу у користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва єдиним масивом.

Із дослідженої в судовому засіданні довідки Держземагенства (правонаступником якого є відповідач) від 02.06.2015 №31-28-04-1866/2-75 вбачається, що за формою №6 ЗЕМ, земельна ділянка, площею 106,6 га, землекористувачем якої є ОСОБА_3 згідно технічної документації із землеустрою щодо нової інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, в адміністративних межах Звенигородського району Черкаської області орендована позивачем земельна ділянка сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі (утворені 2 земельні ділянки):

1)кадастровий номер 7121287600:02:001:0041 площею 61,1254 га;

2)кадастровий номер 7121287600:02:001:0040 площею 45,4666 га;

На дану земельну ділянку укладений договір оренди з ПП ОСОБА_3А від 25.07.2005 р. дія якого закінчується 24.07.2015. (а.с.28).

Оцінюючи вище встановлений факт розподілу Держземагенством єдиного масиву однієї земельної ділянки 106,6 га на дві частини площею 61,1254 га і 45,4666 га суд приходить до наступного.

Ст. 152 Земельного кодексу України закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю.

Ст. 36 Закону України «Про охорону земель» визначено: Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель.

Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

За приписами ст.ст. 2-4 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Доказів витребування Держземагенства/Держгеокадастру будь-яких відомостей від землекористувача ОСОБА_3 з приводу межових знаків створення/перевірки технічної документації чи документації із землеустрою, або доказів повідомлення позивача про необхідність поділу орендованої позивачем єдиного масиву земельної ділянки площею 106,6 га без присвоєння кадастрового номера на дві земельні ділянки із окремими кадастровими номерами (і необхідність цього) відповідачем до суду не надано.

Представники позивача в судовому засіданні заявили суду, що позивач дізнався про поділ Держземагенством орендованої ним земельної ділянки площею 106,6 га до закінчення дії договору оренди на дві окремі земельні ділянки та присвоєння їм різних кадастрових номерів тільки із довідки Держземагенства згідно форми №6-ЗЕМ.

Суд приходить до висновку, що при розподілі єдиного масиву земельної ділянки площею 106,6 га на дві окремі, без відома та згоди землекористувача, були допущені порушення ст. 19 Конституції України, ч.4 ст. 36 Закону України «Про охорону земель» та п. 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051).

За умовами договору передбачено, що після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8). Тобто про цей намір орендар (позивач) повинен був повідомити письмово орендодавця не пізніше 25 червня 2015 року.

На визначену договором дату повідомлення орендодавця про намір продовжити дію договору, змінився Закон України «Про оренду землі», зокрема, його ст.33, яка передбачає продовження договору оренди землі, а також були внесені зміни до Земельного кодексу України, у тому числі щодо органів, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 було затверджено Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 № 40 пункт 4 Положення доповнено новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, з 25.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області було віднесено до компетенції Головного управління Держземагентства у Черкаській області. При цьому не вимагалось переоформлення раніше укладених договорів оренди землі.

З 25.01.2013 орендодавцем по договору оренди землі в силу закону стало Головне управління Держземагентства у Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке є відповідачем по справі.

З огляду на зміни у земельному законодавстві та виявлені зміни характеристики орендованої земельної ділянки площею 106,6 га після її «інвентаризації» відповідачем, 04 червня 2015 року позивач (орендар) направив до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач) додаткову угоду про внесення змін до чинного договору оренди землі щодо новосформованих двох земельних ділянок та їх площ, яку відповідач отримав 09.06.2015 за вх.№5323. Докази розгляду заяви позивача та проекту додаткової угоди у встановлений ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) двадцятиденний строк, відповідач суду не подав.

22 червня 2015 року позивач (орендар) направив відповідачу лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі, до якого додав, передбачений законом пакет документів, а саме: проект додаткової угоди до договору оренди землі; копію договору оренди землі з додатками та змінами до договору; нотаріально засвідчену копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копію довідки форми 6-ЗЕМ; копію витягу з ЄДР на орендаря: копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію довідки про нормативну грошову оцінку землі: довідку про відсутність заборгованості з оплати за землю.

Із дослідженого в судовому засіданні проекту додаткової угоди до договору оренди землі вбачається, що орендар врахував зміни у кількісній характеристиці землі після її нової інвентаризації, а саме: після нової інвентаризації землі її загальна площа змінилась в сторону зменшення на 0,008га, що на думку суду не є істотним. З метою приведення умов договору у відповідність з характеристиками нової інвентаризації орендованої земельної ділянки, позивач у проекті додаткової угоди вказав кадастрові номери новосформованих відповідачем двох земельних ділянок та їх площі, відповідно, запропонував нову редакцію пунктів 2, 5 розділу 2 «Об'єкт оренди» договору, також просив продовжити договір на той же строк, тобто на десять років до 25 липня 2025 року, відповідно, запропонував зміни до п.8 розділу 3 «Строк дії договору».

Весь пакет документів позивача відповідач отримав 23.06.2015, реєстраційний №6129 (а.с.29-33).

22 липня 2015 року за №№ 1421/0/300-15, 4119/0/300-15 представник позивача отримав два листи відповідача про результати розгляду обох звернень.

Так, щодо внесення змін до чинного договору оренди землі (№4119/0/300-15) відповідач вказав, що відповідно до п.34 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області посилаючись на те, що не є стороною договору оренди землі від 25.07.2015, тому не є можливим вирішення порушеного питання.

Щодо поновлення договору оренди землі (№1421/0/300-15) відповідач вказав, що згідно з документами поданими на розгляд, змінилась площа орендованої земельної ділянки, орендована площа по договору оренди - 106,6000 га, фактично - 106,5920га, отже змінились і її межі. Тому згідно зі ст.33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору оренди землі здійснюється в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, отже є неможливим вирішення порушеного питання.

Відмову відповідача у поновленні договору оренди землі суд вважає протиправною, з огляду на слідуюче.

Згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на дату закінчення терміну дії договору, тобто на 24.07.2015), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Суд приходить до висновку, що позивач виконав, передбачені ст.33 Закону України «Про оренду землі», умови щодо переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відмова відповідача з мотивів, що він не є стороною договору оренди землі, суд вважає безпідставною і такою, що не відповідає чинному законодавству.

В судовому засіданні встановлено, що на дату звернення позивача до відповідача, останній являвся уповноваженим органом з питань внесення змін до договору оренди землі та поновлення договору оренди землі на новий строк, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

У статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

З огляду на викладене, на підставі ст.122 Земельного кодексу України у позивача були і є законні підстави вважати відповідача публічним правонаступником орендодавця - Звенигородської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Звенигородського району Черкаської області.

Відповідно до положень статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Це норма прямої дії, яка не передбачає вчинення додаткових дій для «набуття» органом влади повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов договору.

Відмова відповідача у поновленні договору оренди з підстав змін меж земельної ділянки не відповідає закону та фактичним обставинам спору, з огляду на таке.

Про зміну попередником відповідача кількісної характеристики, орендованої позивачем земельної ділянки, позивач дізнався при підготовці матеріалів на поновлення договору оренди, яку тільки 02.06.2015. Позивач не отримував будь-яких повідомлень про зміну площі земельної ділянки, відповідно, продовжував декларувати та сплачувати орендну плату за землю згідно умов договору оренди землі.

Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує орендну плату за землю, заборгованості не має.

Посилання відповідача на зміну меж земельної ділянки є декларативними, без будь-яких обґрунтувань причин зміни цих меж.

Доказів перевірки меж та площі земельної ділянки орендованої позивачем суду не подано.

Суд вважає, що органи Держземагенства/Держгеокадастру відповідно до чинного законодавства мали б внести до земельного кадастру єдину земельну ділянку площею 106,6 га, а тільки при наявності відповідно затвердженої документації із землеустрою могли б вирішувати питання про поділ цієї земельної ділянки на декілька інших.

Фактично межі орендованої позивачем земельної ділянки не змінились. Суд вважає, що незначне зменшення площі земельної ділянки (0,008) могло б виникнути за рахунок застосування недосконалої методики обміру несертифікованих засобів обміру, або взагалі зроблено з метою припинення права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Відповідач не навів суду причини та мотиви поділу єдиної земельної ділянки площею 106,6 га. Проте, оскільки ці зміни площі земельної ділянки внесені до відомостей державного земельного кадастру, відомості якого є публічними і обов'язковими до моменту їх спростувань, враховуючи те, що зміна площі земельної ділянки не значна і не збільшує орендну плату позивача, з дати виявлення змін площі, позивач у встановленому порядку направив відповідачу проект додаткової угоди про внесення відповідних змін до чинного договору оренди землі.

Відповідно до встановленого ст.181 ГК України порядку та двадцятиденного строку, проект додаткової угоди відповідач повинен був розглянути до 29 червня 2015 року.

Пропозиція позивача про внесення змін до договору оренди землі щодо площі земельної ділянки розглянута відповідачем лише 22 липня 2015 року.

Таким чином, на підставі приписів ч.7 ст.181 ГК України пропозиція позивача вважається прийнятою.

Цільове призначення землі не змінилось, позивач використовує земельну ділянку за цільовим призначенням і відсутні будь-які судові рішення щодо порядку використання земельної ділянки. Позивачем, як орендарем виконано всі встановлені законом вимоги, що є обов'язковими для підписання додаткових угод до договорів оренди.

Згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» позивач набув переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), укладеного 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар, позивач), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за №040578300038.

Починаючи з 25 липня 2015 року, договір оренди землі від 25.07.2005 являється поновленим на той самий строк, але з врахуванням змін, наведених у додатковій угоді.

Статтею 35 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

З огляду на викладені обставини, згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода підлягає укладенню в судовому порядку.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2436 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у поновленні договору оренди землі, укладеного 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру (далі-ДЗК), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за №040578300038.

Визнати поновленим з 25 липня 2015 року договір оренди землі, укладений 25 липня 2005 року між Звенигородською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар), зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за № 040578300038 із змінами згідно додаткової угоди, яка набирає чинності 24 липня 2015 року, у редакції позивача:

Додаткова угода до договору оренди землі від 25 липня 2005 року про внесення змін до договору оренди

24 липня 2015 рокум. Черкаси

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області ( ідент. номер 38368935), адреса: м. Черкаси, вулиця Смілянська,131, в особі в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_4 Аліаги Огли, який діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, (далі - орендодавець) з однієї сторони, та фізична особа підприємець ОСОБА_3, адреса: Черкаська область м. Ватутіне вул. Юрківська,33, (далі -орендар) з другої сторони уклали цю Додаткову угоду до договору оренди землі, який зареєстрований у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 25 липня 2005 року за № 040578300038 про нижченаведене:

1. Пункт 2. Розділу 2. «Об'єкт оренди» договору викласти в такій редакції: «В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 106,5920 га: земельна ділянка площею 61,1254 га (кадастровий номер 7121287600:02:001:0041), земельна ділянка площею 45,4666 га (кадастровий номер 7121287600:02:001:0040), які є об'єктом оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 25 липня 2005 року, зареєстрованого у Звенигородському районному відділі Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 липня 2005 року за № 040578300038.

2.Пункт 5. Розділу 2. «Об'єкт оренди» договору викласти в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - 2841531,67 грн. (два мільйони вісімсот сорок одна тисяча п'ятсот тридцять одна гривня 67 коп.) з яких по земельній ділянці площею 61,1254 га (кадастровий номер 7121287600:02:001:0041) - 1629482,14 грн. ( один мільйон шістсот двадцять девять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 14 коп.), земельній ділянці площею 45,4666 га (кадастровий номер - 7121287600:02:001:0040) - 1212049,53 грн. ( один мільйон двісті дванадцять тисяч сорок дев'ять гривні 53 коп.)».

3.Пункт 8. Розділу 3. «Строк дії договору» викласти в такій редакції: «Договір поновлено строком на 10 (десять) років та діє до 25 липня 2025 року. Після закінчення дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за ЗО днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

4. Цю додаткову угоду укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, і є невід'ємною частиною до договору оренди землі від 25 липня 2005 року, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря, третій у органі, що здійснив державну реєстрацію даної угоди.

Реквізити сторін

ОрендодавецьОрендар

Головне управління Фізична особа-підприємець

Держгеокадастру у Черкаській ОСОБА_3

області 18000, м. Черкаси, вулиця Анатолійович, що діє на підставі

Смілянська, 131, код ЄДРПОУ свідоцтва про державну

38368935 реєстрацію підприємницької

діяльності від 16.08.1999 року №304, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Юридична адреса: 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Юрківська, 33

Стягнути 2436 грн. витрат по сплаті судового збору із Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код 39765890, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Юрківська, 33, м. Ватутіне, Звенигородський район, Черкаська область, 20250).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 22.09.2015.

Суддя В.В.Єфіменко