Рішення № 51367787, 10.09.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 р.Справа №917/1299/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а

до Відділу освіти, сім"ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, 38400, Полтавська область, с. Решетилівка, вул. Шевченка, 3а

про стягнення 2 808 574,74 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №35 від 01.07.2015р.

від відповідача: не з"явився

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача за Договором №13БР на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.01.2015р., 2 808 574,74грн. з яких 2 030 314,66грн. - основний борг, 305 195,98 грн. - пеня, 15 830,78грн. - 3% річних та 457 233,32 грн. інфляційних.

22.07.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вхід. №10628 від 22.07.2015р.) (а.с. 65) у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 858 669,51грн. В той же час позивач просить суд стягнути з відповідача 1 171 645,15 грн. залишок основного боргу за Договором №13 Б-Р на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.01.2015р., пені, 3% річних та інфляційних.

07.09.2015р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог (вхід. №12756 від 07.09.2015р.) у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу. Так відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 1 361 720,23грн. з яких 583 460,15грн. - основний борг за Договором №13 БР на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.01.2015р., 305 195,98 грн. - пені, 15 830,78грн. - 3% річних та 457 233,32 грн. інфляційних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зменшити розмір позовних вимог.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.10. Постанови від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає до розгляду заяви про зменшення та збільшення розміру позовних вимог та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову.

Оскільки вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд приймає заяви про зменшення позовних вимог до розгляду.

Подальший розгляд справи проводиться стосовно позовних вимог, викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 07.09.2015р., а саме про стягнення з відповідача 1 361 720,23грн. з яких 583 460,15грн. - основний борг за Договором №13 БР на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.01.2015р., 305 195,98 грн. - пені, 15 830,78грн. - 3% річних та 457 233,32 грн. інфляційних.

23.07.2015р. відповідачем подано клопотання (вхід. №10667 від 23.07.2015р.) відповідач просить суд зменшити на 99% розмір неустойки (пені) до 3051,96грн.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням їх зменшення задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №13БР на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.01.2015р.

09.09.2015р. від відповідача надійшла заява про неможливість прибуття повноважного представника в судове засідання та просить суд відкласти розгляд справи.

10.09.2015р. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача частково в частині стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 2 030 314,66грн., в іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 22.07.2015р. за клопотанням сторін було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В зв'язку з закінченням строку вирішення спору, відкладення розгляду справи не є можливим, спір підлягає вирішенню по суті.

З огляду на викладене, а також на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та за своєчасно, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалася; наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності відповідача; клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК. України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (постачальник за договором; позивач по справі) та Відділом освіти, сім"ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (споживач за договором; відповідач по справі) 30.01.2015р. був укладений Договір №13БР на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір) (а.с.13-17).

Відповідно до п.п.10.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині постачання природного газу з 01 січня 2015року по 31 грудня 2015року.

За умовами даного Договору позивач, як постачальник, постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором (п.1.1. Договору).

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в Додатку 1 до Договору (п.п. 2.6. Договору).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Так, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з постачання природного газу на загальну суму 2 836 783,31грн. (в січні 2015р. в об"ємі 116751 тис. куб.м. на суму 900 332,35 грн., в лютому 2015р. в об"ємі 131515 тис.куб.м. на суму 981990,94грн., у березні 2015р. в об"ємі 61776 тис.куб.м. на суму 703 230,80грн., в квітні 2015р. в об"ємі 25909 тис.куб.м. на суму 251 229,22грн.).

Даний факт підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі (а.с.29-32).

Згідно пункту 2.9 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.6. Договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 (п'ятого) числа, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги з постачання природного газу в повному обсязі, в зв"язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, на дату подачі даного позову заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 2 030 314,66 грн.

Як зазначає позивач станом на 10.09.2015р. відповідач за природний газ розрахувався частково і за ним рахується заборгованість сумі 583 460,15грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем на підставі 6.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 305 195,98грн. за період з 06.02.2015 року по 08.06.2015 року, 3% річних в сумі 15 830,78 грн. за період з 06.02.2015 року по 08.06.2015 року та інфляційні в сумі 457 233,32грн. за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правові відносини з договору поставки природного газу за регульованим тарифом №13БР від 30.01.2015р.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі матеріалів справи та поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 583 460,15 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбаченої розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Так за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем на підставі п.п. 6.2.2. договору нараховано пеню в сумі 305 195,98грн. за період з 06.02.2015 року по 08.06.2015 року.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку нарахування пені в сумі 305 195,98грн. за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлена сума не перевищує, є правомірною та підлягає задоволенню.

23.07.2015р. відповідачем було подано клопотання (вхід. №10667 від 23.07.2015р.) про зменшиння на 99% розмір неустойки (пені) до 3051,96грн.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обгрунтування поданої заяви, відповідач посилається на те, що вони є структурним підрозділом органу державної влади, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб навчальних закладів та установ освіти Решетилівського району Полтавської області. Оскільки, відповідач не є прибутковою організацією, а тому не має змоги сплатити нараховані позивачем штрафні санкції, оскільки вони не закладені бюджетом.

Суд відмовляє в зменшенні пені, в з"язку з відсутністю доказів, які б підтверджували письмове обгрунтування заяви.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, Відповідачу нараховані 3% річних в сумі 15 830,78 грн. за період з 06.02.2015 року по 08.06.2015 року та інфляційні в сумі 457 233,32грн. за період з лютого 2015 року по квітень 2015 року.

Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора ІПС "Ліга" надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає позовні вимоги в частині їх стягнення такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти, сім"ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (38400, Полтавська область, с. Решетилівка, вул. Шевченка, 3а; код ЄДРПОУ 02145659) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912; п/р 26036302545 в філії - Полтавське облуправління ПАТ "Державний ощадний банк України") 583 460,15грн. основного боргу, 305 195,98 грн. пені, 15 830,78грн. 3% річних та 457 233,32 грн. інфляційних.

3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

В зв"язку з перебуванням судді Погрібної С.В. на лікарняному повний текст рішення підписано 22.09.2015р.

СуддяПогрібна С.В.