Ухвала суду № 51367549, 21.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

21.06.11 справа№ 5015/3012/11

суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович Х.М.,

за позовом: Перемишлянська районна рада, м.Перемишляни

відповідач 1: СПД ФОП - ОСОБА_1, м.Львів

відповідач 2: ПП «Поліграф Україна»

про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна

Представники:

від Позивача: ОСОБА_2Є, ОСОБА_3, довіреності в матеріалах справи;

від Відповідача 1: не зявився;

від Відповідача 2: не зявився

ВСТАНОВИВ :

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Перемишлянської районної ради до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 та приватного підприємства «Поліграф Україна»про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/3012/11 від 02.06.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16год. 00хв. 21.06.2011р.

Крім того, ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 02.06.2011р. залишено без руху заяву про вжиття запобіжних заходів та надано строк заявнику для виправлення недоліків до 21.06.2011р.

Представникам Позивача оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі про порушення провадження у справі, яка скерована, в тому числі Відповідачам (підтвердженням чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представники Позивача в судове засідання зявились, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представниками Позивача подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва; акт звірки взаємних розрахунків, підписаний Позивачем; розрахунок пені; нарахування інфляційних втрат; розрахунок 3% річних; довідку про включення Позивача в ЄДРПОУ; інформацію №384 від 20.06.2011р. на виконання вимог ухвали суду.

Також, представниками Позивача подано суду клопотання про звільнення від сплати державного мита.

Крім того, представниками Позивача подано суду наступні документи: заяву про вжиття запобіжних заходів з долученням квитанції про сплату державного мита в розмірі 8,50грн., копії договору оренди від 24.12.2009р., рішення Перемишлянської районної ради №75 від 26.05.2011р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Позивача, довідки про включення Позивача в ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача 2 (непосвідчена копія), свідоцтва про державну реєстрацію Відповідача 1 (непосвідчена копія), протоколу інвентаризації орендованого майна від 31.05.2011р., повідомлення начальника СВ Перемишлянського РВ ГУМВСУ у Львівській області №3630 від 15.06.2011р., двох примірників заяви про вжиття запобіжних заходів; та уточнення до заяви про вжиття запобіжних заходів з доданими копіями протоколу №16 від 21.08.2009р. засідання комісії районної ради з проведення конкурсу на право оренди майна та рішення Перемишлянської районної ради №345 від 15.10.2009р.

Представники Відповідачів в судове засідання не зявились, про причини неявки суду не повідомили; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконали, про причини невиконання не повідомили. Повідомлення про вручення поштових відправлень на підтвердження одержання Відповідачами по справі копії ухвали про порушення провадження у справі станом на 21.06.2011р. до господарського суду Львівської області не повернулись.

Щодо клопотання Позивача про звільнення від сплати державного мита №385 від 20.06.2011р. суд зазначає наступне.

Клопотання обгрунтоване ст.ст.22, 45, 46, 47 Господарського процесуального кодексу України, п.11 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», та мотивоване доводами, що Відповідач 1 своїми діями та бездіяльністю, ухиленням від сплати орендної плати, спричинив заборгованість в сумі 121980,34грн. до бюджету Перемишлянського району, чим завдав збитків інтересам населення Перемишлянського району.

У прохальній частині клопотання Позивач просить: 1) звільнити його від сплати державного мита, та 2) повернути на рахунок Позивача сплачене у даній справі державне мито.

Судом відмолено в задоволенні клопотання виходячи з наступного.

1.Щодо звільнення від сплати державного мита.

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України, позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Згідно п.11 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України, від сплати державного мита звільняються:

1) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;

2) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

3) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до поданої позовної заяви №346 від 01.06.2011р., позовними вимогами є стягнення заборгованості по орендній платі згідно договору оренди та розірвання договору оренди і зобовязання орендаря повернути орендоване майно.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що предметом спору (згідно позовної заяви) не є стягнення збитків, припинення права власності на земельну ділянку, чи визнання недійсними актів, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення від сплати державного мита.

Крім того, суд зазначає, що в силу вищенаведених норм, в повноваження суду не входить звільнення від сплати державного мита. Звільнення від сплати державного мита можливе у випадках, встановлених законодавством, в тому числі відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито». Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.4 Декрету Кабінету міністрів «Про державне мито», зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2.Щодо повернення на рахунок Позивача сплаченого у даній справі державного мита.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до п.15 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. N15, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету "Про державне мито".

Згідно ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських ОСОБА_3 народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

В матеріалах справи, в тому числі у клопотанні про звільнення від сплати державного мита, відсутні, Позивачем не наведено доводів та не подано доказів наявності підстав для повернення сплаченого за подання позовної заяви №346 від 01.06.2011р. державного мита.

Враховуючи вищенаведене, в суда відсутні правові підстави для повернення сплаченого Позивачем у даній справі державного мита.

Щодо заяв про вжиття запобіжних заходів, та уточнення до заяви про вжиття запобіжних заходів та заходів до забезпечення позову.

В судовому засіданні Позивачем подано заяву про вжиття запобіжних заходів, яку Позивач обґрунтовує як ст.ст.43-1, 43-2, 43-3 Господарського процесуального кодексу України, так і ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, та просить у прохальній частині заяви вжити заходів до забезпечення позову.

Представниками Позивача в судовому засіданні зазначено про помилковість назви заяви як заява про вжиття запобіжних заходів, та заявлено усне клопотання про визначення суті заяви відповідно до її прохальної частини, - забезпечення позову. На підтвердження наведеного представниками Позивача подано уточнення до заяви, яке нормативно обґрунтоване виключно ст.67 Господарського процесуального кодексу України (заходи до забезпечення позову).

Отже, предметом розгляду судом є заява Позивача про забезпечення позову.

Як зазначено вище, відповідно до поданої позовної заяви №346 від 01.06.2011р., позовними вимогами є: 1) стягнення заборгованості по орендній платі згідно договору оренди, та 2) розірвання договору оренди і зобовязання орендаря повернути орендоване майно.

Доводи заяв (заяви та уточнення) про забезпечення позову Позивач мотивує наступним.

Так, 24.12.2009р. між ним (Орендодавцем) та Відповідачем 1 (Орендарем) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу (далі Договір). Відповідно до п.5.3 Договору, Орендар зобовязаний вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Остання проплата відбулась 29.03.2010р., таким чином, станом на 01.06.2011р. загальна сума заборгованості за Договором складає 121980,34грн. Пунктом 3 рішення №75 від 26.05.2011р. сесії Перемишлянської районної ради передбачено вжити заходів до Відповідача 1 щодо розірвання Договору та примусового стягнення всієї суми заборгованості по орендній платі. Крім того, комісією, створеною розпорядженням голови Перемишлянської районної ради №15 від 02.03.2011р., встановлено, що Відповідачі не вживають заходів для збереження орендованого майна та за час перебування в оренді майно зазнало значних пошкоджень. Своїми діями та бездіяльністю ОСОБА_1 завдав значної шкоди спільним інтересам територіальних громад Перемишлянського району, а саме районний бюджет недоотримав суму коштів, яка відповідає сумі заборгованості по орендній платі. Крім цього, Відповідач 1 не виконав наступних передбачених Договором зобовязань, - передане в оренду майно зазнало значних пошкоджень і втрат у звязку з розпочатими ремонтними роботами (капітальними), які проводились Відповідачем 1 без згоди Орендодавця. У результаті проведеної інвентаризації переданого в оренду майна встановлено факт відсутності майна на суми 17310грн., 9400грн., та частина майна знаходиться в розібраному стані. Слідчим відділенням Перемишлянського РВ ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу по факту розтрат переданого в оренду майна. В порушення умов Договору, Відповідачем також не застраховано орендоване майно.

Враховуючи вищенаведене, на думку Позивача, є всі підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може у майбутньому ускладнити, чи зробити неможливим фактичне виконання рішення господарського суду по даній справі у разі задоволення позовних вимог.

У прохальній частині заяв про забезпечення позову Позивач просить суд для забезпечення позову винести ухвалу про накладення арешту на майно та грошові суми у розмірі 121980,34грн. (ціна позову), та у розмірі 44020грн. (вартість відсутнього майна), що належить Відповідачам.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та уточнення до неї, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З наведеної норми Закону вбачається, що необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Аналогічну позицію висловлює і Вищий Господарський Суд України у п.3 Розяснення від 23.08.1994р. N02-5/611 (з наступними змінами) «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», в якому, зокрема, зазначається, що: «Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.».

У заяві про забезпечення позову, уточненню до заяви, та в матеріалах справи загалом відсутні, та Позивачем не наведені доводи та не подані докази обгрунтування припущення та не зазначено і саме припущення, що майно та грошові суми, які знаходяться у Відповідачів на момент предявлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Представником Позивача ОСОБА_2Є лише усно зазначено, що станом на час виконання рішення у Відповідачів можуть бути відсутні майно та грошові кошти. Проте, жодного обгрунтування цьому припущенню не наведено.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.66 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про відсутність правових підстав до задоволення заяв Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать Відповідачам.

При цьому суд зазначає, і дану позицію висловлює Вищий Господарський Суд України у п.4 Розяснення від 23.08.1994р. N02-5/611 (з наступними змінами) «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини; тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.44 Господарського процесуального кодексу України (гласність розгляду справ), судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч.7 ст.811, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З метою дотримання гласності розгляду справи, враховуючи складність справи, суд зазначає про здійснення з наступного судового засідання з ініціативи суду фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вищенаведене, з метою повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, для забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами доказів у справі, враховуючи неявку в судове засідання представників Відповідачів, щодо одержання якими ухвал суду відсутні підтверджуючі документи, керуючись ст.ст.30, 33, ч.1 ст.38, ст.66, п.п.1, 2 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.У вжитті заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідачів відмовити.

2.Розгляд справи відкласти на 10год. 00хв. 30.06.2011р. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128, 3 поверх, кабінет №304а.

3.Сторонам:

-виконати вимоги ухвал суду по справі №5015/3079/11

-явка повноважного представника в судове засідання обовязкова;

4.Позивачу:

-надати довідки (від державного реєстратора чи органу статистики) про включення відповідачів в ЄДРПОУ станом на час розгляду справи;

-надати докази фактичного використання орендованого майна за період дії договору оренди кожним з Відповідачів окремо, та передачі Відповідачу 1 орендованого майна;

-надати письмове пояснення зазначення приватного підприємства «Поліграф Україна»в якості відповідача за відсутності позовних вимог до такого.

Права та обовязки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку непредставлення відповідних документів, справу може бути розглянуто у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фартушок Т.Б.