Рішення № 51366526, 17.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/17071/15

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Септ"

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення грошових коштів

Суддя Демидов В.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - Карпов А.О. (довіреність № 870 від 27.08.2015);

від відповідача - Міненко Ю.А. (довіреність № УХІІ-15/6 від 12.01.2015);

від третьої особи - Феденко В.І. (довіреність № 14/09-15 від 14.09.015);

Вельчинський В.С. (довіреність № 28/08-15 від 28.08.2015)

встановив:

03.07.2015 позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про зобов'язання відповідача виконати умови договору № ПР/НХ-107/НЮ від 20.01.2010: замінити неякісну продукцію, а саме високоефективний антибактеріальний пральний порошок "КлівенВей Пауер" т.м. "A.Sept" для спецодягу та білизни, ТУ У 24.5-34350971-008:2012 у кількості 3990 кг; стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штрафні санкції за поставку неякісної продукції у сумі 5446 грн. 35 коп.

Позивач зазначає, що в жовтні 2014 року та в лютому 2015 року Покупець отримав від Продавця товар за укладеним сторнами у справі договором згідно специфікацій: № 2.10.14 та № 2.01.15.

За п. 9.3. Договору в разі поставки Постачальником неякісної/некомплектної продукції Постачальник у термін, установлений для поставки продукції, зобов'язується за свій рахунок замінити продукцію. У випадку, якщо Постачальник у вказаний термін не замінить або недоукомплектує продукцію, він сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості неякісної/некомплектної продукції.

Як вказує позивач, під час проведення в грудні 2014 року та в лютому, березні і червні 2015 року контролю отриманої продукції за відповідними поставками було виявлено, що продукція у кількості 4 035 кг не відповідає ТУ У 24.5-34350971-008:2012 та не може бути прийнятою до експлуатації. На звернення Покупця замінити товар Продавець не відреагував, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що на поставлену Покупцю продукцію Постачальником надано декларацію про відповідність, паспорт якості та інші товаросупровідні документи, передбачені умовами Договору, а тому не зрозуміло з яких підстав позивачем забраковано лише частину продукції у певній кількості. За викладених у відзиві обставин відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

12.08.2015 позивачем суду надано письмову заяву "Про уточнення позовних вимог", в якій ДП "Придніпровська залізниця" просить суд:

- зобов'язати Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" виконати умови договору: замінити неякісну продукцію, а саме високоефективний антибактеріальний пральний порошок "КлінВей Пауер" т.м. "A.Sept" для спецодягу та білизни, ТУ У 24.5-34350971-008:2012 у кількості 4 035 кг;

- стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штрафні санкції за поставку неякісної продукції у сумі 5 507,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Септ" (юридична адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, 6д, поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 56а, код 36832796).

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.01.2010 позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено договір № ПР/НХ-107/НЮ (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити на умовах договору та передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити Продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказується в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору та надаються додатково.

Протягом жовтня 2014 року - лютого 2015 року позивач отримав від відповідача товар за договором за специфікаціями № 2.10.14 та № 2.01.15, що підтверджується актом приймання від 25.10.2014 за специфікацією № 2.10.14 та актом приймання від 02.02.2015 за специфікацією № 2.01.15 та сторонами у справі не заперечується.

Вартість товару становить: за актом приймання від 25.10.2014 - 174 028,57 грн. (видаткова накладна № ФАС14-1677 від 20.10.2014), за актом приймання від 02.02.2015 - 86 947,96 грн. (рахунок № ФАС15-47 від 28.01.2015).

Умовами укладеного сторонами договору, а саме пунктом 6.2 договору встановлено, що приймання продукції за якістю проводиться Покупцем відповідно до Інструкції № П-7 від 25.041966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР.

У разі виявлення невідповідності якості продукції документам, зазначеним у п. 3.1 даного договору виклик представників Постачальника та Виробника для участі у прийманні продукції по якості та складання двостороннього акту обов'язковий.

16 та 18 грудня 2014 року відбувся вхідний контроль продукції за специфікацією № 2.10.14, тобто контроль якості товару за поставкою, що відбулася 25.10.2014, про що складено акт № 222 від 16.12.2014, висновок № 222 від 16.12.2014 та акт № 2 від 18.12.2012 (копії актів та висновку позивачем надано до матеріалів справи). Зі змісту вказаних документів вбачається, що комісія з приймання продукції дійшла висновку про факт неякісності видалення забруднень і плям з постільної білизни через можливі порушення технології виготовлення.

25 лютого, 03 березня та 03 червня 2015 року відбувся вхідний контроль продукції за специфікацією № 2.01.15, тобто контроль якості товару за поставкою, що відбулася 02.02.2015, про що складено акт № 16 від 25.02.2015, висновок № 16 від 26.02.2015, акт № 1 від 03.03.2015, акт № 2 від 03.06.2015, акт № 114 від 27.05.2015 та висновок № 114 від 27.05.2015 (копії актів та висновку позивачем надано до матеріалів справи). Зміст вказаних актів та висновку свідчить про те, що комісія з приймання продукції дійшла висновку про факт неякісності видалення забруднень і плям з постільної білизни через можливі порушення технології виготовлення.

З наявних в матеріалах справи повідомлень від 16.12.2014, від 26.02.2015 та від 27.05.2015 Покупця про виклик представника Постачальника для заміни останнім продукції вбачається, що під час передачі продукції 25.10.2014 та 02.02.2015 Продавець на виконання умов п. 6.1 договору щодо надання документів - супроводжувальної документації серед передав Покупцю супроводжувальну документацію на продукцію, зокрема: паспорти якості, декларації про відповідність, висновки ДСЕЕ та листи ДП «Укрметртестстандарт» про сертифікацію продукції.

Під час перевірки поставленого відповідачем позивачеві товару 25.10.2014 та 02.02.2015 останнім було перевірено документи щодо якості поставленої продукції, відповідність супроводжувальній документації й не заявлено про недоліки поставленого товару (продукції).

Поставлений відповідачем товар зберігався на складах позивача у справі.

Умови зберігання товару на складах позивача після його прийняття від відповідача суду не повідомлені.

Так, спірна продукція транспортувалась зі складу позивача між його структурними підрозділами, про що свідчить:

- акт № 222 від 16.12.2014, висновок № 222 від 16.12.2014 та акт № 2 від 18.12.2012, а саме на транспортування /відправлення від станції Іларіонове - прибуття до станції Запоріжжя-1/ товару згідно вже транспортної накладної № 11-129042 від 15.12.2014;

- акт № 16 від 25.02.2015, висновок № 16 від 26.02.2015 і акт № 1 від 03.03.2015 про транспортування /відправлення від станції Іларіонове - прибуття до станції Запоріжжя-1/ товару згідно уже транспортної накладної № 1190054 від 19.02.2015.

Зі змісту акту № 2 від 03.06.2015, акту № 114 від 27.05.2015 та висновку № 114 від 27.05.2015 неможливо встановити обставини пломбування тари при транспортуванні спірної продукції.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було установлено, 20.01.2010 сторонами укладено договір № ПР/НХ-107/НЮ за п. 1.1 поставки продукції виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказується в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору та надаються додатково.

Відповідно до ст. 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ст. 679 Цивільного кодексу України).

Також, відповідно до ст. 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст. 709 Цивільного кодексу України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.

Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред'явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до статті 708 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що жовтні 2014 року та в лютому 2015 року Покупець отримав від Продавця товар по Договору згідно специфікацій: № 2.10.14 та № 2.01.15, що підтверджується актом приймання від 25.10.2014р. за специфікацією № 2.10.14 та актом приймання від 02.02.2015р. за специфікацією № 2.01.15, про що сторонами не заперечується.

Вартість товару становить: за актом приймання від 25.10.2014 - 174 028,57 грн. (видаткова накладна № ФАС14-1677 від 20.10.2014), а за актом приймання від 02.02.2015 - 86 947,96 грн. (рахунок № ФАС15-47 від 28.01.2015).

16 та 18 грудня 2014 року відбувся вхідний контроль продукції за специфікацією № 2.10.14, тобто контроль якості товару за поставкою, що відбулася 25.10.2014, про що складено акт № 222 від 16.12.2014, висновок № 222 від 16.12.2014 та акт № 2 від 18.12.2012. Зі змісту вказаних документів вбачається, що комісія з приймання продукції дійшла висновку про факт неякісності видалення забруднень і плям з постільної білизни через можливі порушення технології виготовлення.

25 лютого, 03 березня та 03 червня 2015 року відбувся вхідний контроль продукції за специфікацією № 2.01.15, тобто контроль якості товару за поставкою, що відбулася 02.02.2015, про що складено акт № 16 від 25.02.2015, висновок № 16 від 26.02.2015, акт № 1 від 03.03.2015, акт № 2 від 03.06.2015, акт № 114 від 27.05.2015 та висновок № 114 від 27.05.2015. Комісія з приймання продукції дійшла висновку про факт неякісності видалення забруднень і плям з постільної білизни через можливі порушення технології виготовлення.

Відповідно до пункту 6.3 договору здавання-приймання продукції за якістю здійснюється на підставі сертифікату якості відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.01.1966 № П-7 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів по виявленню недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлено лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості якої частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором (п.15 Інструкції).

Згідно із п. 16 даної Інструкції, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам, стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

З наявних в матеріалах справи повідомлень від 16.12.2014, від 26.02.2015 та від 27.05.2015 Покупця про виклик представника Постачальника для заміни останнім продукції вбачається те, що під час передачі продукції 25.10.2014 та 02.02.2015 Продавець на виконання умов п. 6.1. Договору серед іншого також передав Покупцю супроводжувальну документацію на продукцію, зокрема: паспорти якості, декларації про відповідність, висновки ДСЕЕ та листи ДП «Укрметртестстандарт» про сертифікацію продукції.

При безпосередній перевірці поставленого відповідачем товару на користь позивача 25.10.2014 та 02.02.2015 останнім перевірено та підтверджено якість такої продукції, відповідність супроводжувальній документації й не виявлено жодних недоліків, про які заявлено в подальшому відносно товарів, які позивачем переміщувались між його структурними підрозділами з відповідних належних йому складів в строки до 16.12.2014 та 25.02.2015 відповідно.

У наведених вище актах приймання продукції за якістю та комплектністю, складених представниками позивача під час приймання спірної продукції, міститься припущення щодо можливого порушення технології виготовлення продукції. Вказані припущення не підтверджені жодними документальними доказами.

Поставка відповідачем позивачеві прального порошку «КлінВей Пауер» оформлене актом від 25.10.2014. При цьому вхідний контроль продукції відокремленим структурним підрозділом «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» ДП «Придніпровська залізниця» здійснено через два місяці, а саме 16.12.2014. Подальше приймання продукції відбулося 18.12.2014.

Під час проведення випробувань продукції та підписання акту випробувань прального порошку від 18.12.2014 був відсутній представник відповідача у справі.

В порушення вимог пункту 20 Інструкції перевірка якості продукції здійснена не представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції або експертом бюро товарних експертиз (представником відповідної інспекції з якості).

З доданих до матеріалів справи документів неможливо визначити умови зберігання позивачем отриманої від відповідача продукції та, крім того, жодними доказами не підтверджено, що передана продукція за актом приймання від 25.10.2014 і актом приймання від 02.02.2015 є тією самою продукцією, яку відповідач поставив позивачу та яка була прийнята без жодних зауважень з перевіркою їх якості по спірних параметрах.

Суд звертає увагу на те, що спірна продукція транспортувалась зі складу позивача між його структурними підрозділами, що витікає:

- з акту № 222 від 16.12.2014р., висновку № 222 від 16.12.2014 та акту № 2 від 18.12.2012, а саме на транспортування /відправлення від станції Іларіонове - прибуття до станції Запоріжжя-1/ товару згідно вже транспортної накладної № 11-129042 від 15.12.2014;

- акту № 16 від 25.02.2015, висновку № 16 від 26.02.2015 і акту № 1 від 03.03.2015 про транспортування /відправлення від станції Іларіонове - прибуття до станції Запоріжжя-1/ товару згідно уже транспортної накладної № 1190054 від 19.02.2015.

Також зі змісту акту № 2 від 03.06.2015, акту № 114 від 27.05.2015 та висновку № 114 від 27.05.2015 взагалі не вбачається умов опломбування тари при транспортуванні спірної продукції та наявності ідентифікуючих маркувань.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено того, що виробником продукції, відносно якої було встановлено наявність можливих дефектів та яка переміщувалась зі складу позивача між його структурними підрозділами, є ТОВ "Укрпрофмед", а постачальником - ДП "Укрзалізничпостач". Разом з цим матеріалами справи підтверджено, що продукція, яка була первісно поставлена відповідачем позивачу за спірним Договором, відповідала вимогам якості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 17.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне рішення складене 22.09.2015.

Суддя В.О. Демидов