Рішення № 51365589, 21.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/163/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 Справа № 908/4375/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Бичківській О.О.

За участю представників: від позивача ОСОБА_1, довіреність № 19/2943 від 01.04.2015 р.; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.09.2015 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/4375/15,

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7; скорочено ПАТ Запоріжгаз);

до відповідача: Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Оріхівської районної ради Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Тімірязєва, буд. 111; скорочено КЗ ЦПМСД);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз заявлено позовні вимоги до Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Оріхівської районної ради Запорізької області про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Б-42038 від 18.02.2015 р. в розмірі 107188,65 грн., з яких: сума 82155,66 грн. основного боргу, сума 12591,69 грн. пені, 629,58 грн. 3% річних та 11811,72 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4375/15, якій присвоєно номер провадження 34/163/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.09.2015 р.

В судовому засіданні 02.09.2015р. оголошено перерву до 21.09.2015р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПАТ Запоріжгаз та КЗ ЦПМСД було укладено договір № ТП-Б-42038 від 18.02.2015 р., на постачання природного газу за регульованим тарифом. На умовах договору, постачальник передав, а споживач прийняв природний газ протягом березня-квітня 2015 року. Однак взяті на себе зобовязання відповідач виконав неналежним чином, оплату за отриманий газ у встановлені договором строки не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 82155,66 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору 3% річних, що станом на 17.07.2015 р., складає 629,58 грн., а також суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, яка з урахуванням червня 2015р., становить 11811,72 грн. Крім того, відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що станом на 17.07.2015 р., складає 12591,69 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 12, 49, 82 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

08.09.2015р. позивачем до канцелярії господарського суду Запорізької подано заяву про зменшення позовних вимог, у звязку із добровільним погашенням відповідачем суми основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Б-42038 від 18.02.2015р. у повному обсязі. Просить суд стягнути з відповідача, внаслідок прострочення ним грошового зобовязання, суму 12591,69 грн. пені, 629,58 грн. 3% річних та 11811,72 грн. інфляційних втрат.

Подана відповідачем заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з врахуванням заяви про їх зменшення, висловив пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду письмовий відзив, в якому, зокрема, зазначив про наступне. Заборгованість за договором № ТП-Б-42038 від 18.02.2015 р. виникла не з вини КЗ ЦПМСД, оскільки заклад відповідача фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, враховуючи це не було своєчасно проведено фінансування на здійснення видатків на оплату постачання природного газу в повному обсязі. План надходження коштів КЗ «ЦПМСД» є нерівномірним, тому фінансування видатків проводяться по мірі надходження коштів. Відповідач, звернув увагу суду, що він не ухилявся від сплати заборгованості перед позивачем, частково сплатив борг 30.07.2015р., уклав з останнім тимчасовий договір № ТП-Б-42038 від 20.08.2015 року на залишок, заборгованої з природного газу, отриманого у період: з березня по квітень 2015 року, а згодом повністю її погасив. Вважає, що розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції складений позивачем невірно, просить суд при прийнятті рішення, зменшити або звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій за прострочення, що сталися. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки позивачем не надано суду та КЗ «ЦПМСД» жодних розрахунків, які підтверджували обсягу позовних вимог, на які спирався позивач, необхідно відмовити у задоволені позову.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (постачальник, позивач у справі) та Комунальним закладом Центр первинної медико-санітарної допомоги Оріхівської районної ради Запорізької області (споживач, відповідач у праві), було укладено договір № ТП-Б-42038 на постачання природного газу за регульованим тарифом (договір № ТП-Б-42038).

Відповідно до п.1.1 договору № ТП-Б-42038, постачальник здійснює постачання природного газу (ДК 016-2010 код 06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані далі газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.п. 4.1-4.5 договору ТП-Б-42038 розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках передбачених законодавством, до ціни на природний газ додається:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ;

- податок на додану вартість за ставкою;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом;

- податок на додану вартість.

Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на офіційному веб-сайті (www.zapgaz.zp.ua) та в засобах масової інформації.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 800 години першого дня місяця до 800 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

Пунктом 10.1 договору № ТП-Б-42038 визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2015 р. Сторони керуючись ст. 631 ЦК України дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, починаючи з 01.02.2015р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів припинення дії договору № ТП-Б-42038 сторонами не надано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На умовах договору № ТП-Б-42038, постачальник передав, а споживач прийняв у 2015 році (березень-квітень) природний газ, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу доданими до матеріалів справи та підписаними представниками сторін.

Згідно п. 2.6 договору № ТП-Б-42038, послуги з постачання газу, підтверджуються підписаними сторонами, актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 4.6 договору № ТП-Б-42038, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Проте, у порушення названих положень договору, споживачем, у граничні строки, встановлені договором, оплата за поставлений природний газ, своєчасно не проводилася.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

В звязку з повним погашенням відповідачем заборгованості за поставлений на підставі договору № ТП-Б-42038 протягом березня-квітня 2015 року природний газ, позивачем зменшені позовні вимоги на суму основного боргу.

Однак, внаслідок порушення КЗ ЦПМСД строків оплати природного газу, встановлених договором № ТП-Б-42038, позивачем нараховано відповідачеві 629,58 грн. 3% річних за період: з 11.04.2015 р. по 17.07.2015 р. та 11811,72 грн. інфляційних втрат за період: квітень-червень 2015 року (включно).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної оплати природного газу позивачем доведено.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що розрахунок здійснено вірно. Правильною сумою втрат від інфляції за заявлений позивачем період є 12071,36 грн., однак стягненню підлягає сума 11811,72 грн., заявлена до стягнення позивачем.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 12591,69 грн. пені за період: з 11.04.2015 р. по 17.07.2015 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.2 договору № ТП-Б-42038, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розрахунок пені та встановлено, що він здійснений вірно.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При прийнятті рішення у даній справі, судом враховується, що відповідач є комунальним закладом, який фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

За поясненнями КЗ ЦПМСД заборгованість за спожитий природний газ виникла в нього внаслідок несвоєчасного проведення фінансування на здійснення видатків на оплату постачання природного газу.

В матеріалах справи містяться банківські виписки КЗ ЦПМСД за період з 27.02.2015р. по 29.07.2015р. та платіжні доручення (№ 319 від 26.08.2015р., № 326 від 26.08.2015р., № 46 від 23.02.2015р., № 101 від 29.04.2015р., № 188 від 26.05.2015р., № 292 від 29.07.2015р., № 291 від 29.07.2015р.), які свідчать про швидке реагування закладу відповідача щодо погашення наявної заборгованості перед позивачем за умови надходження бюджетних коштів.

Беручи до уваги причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання, ступень їх виконання (повне погашення боргу), суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної суми пені на 90 % до 1259,17 грн. (10% від суми 12591,69 грн.).

Щодо стягнення втрат від інфляції та 3% річних, слід зазначити, що вказані суми не є штрафними санкціями, і від виконання цих зобовязань відповідача не може бути звільнено, як і не може бути зменшено вказані суми.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Пунктом 9.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення передбачено, що в резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Пунктом п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам без урахування зменшення пені.

Згідно ч. 2 п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір). На зменшену суму позовних вимог судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги Оріхівської районної ради Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Тімірязєва, буд. 111, ідентифікаційний код юридичної особи: 38608709) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи: 03345716) суму 1 259 (одна тисяча двісті пятдесят девять) грн. 17 коп. пені, 629 (шістсот двадцять девять) грн. 58 коп. 3% річних, 11 811 (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 72 коп. втрат від інфляції, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24.09.2015 р.

СуддяА.О. Науменко