Постанова № 51364341, 22.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 910/26904/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного агентства резерву Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015у справі№ 910/26904/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський консервний завод"до Державного агентства резерву Українипровизнання правочину недійсним,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Цумурас П.В. - дов. б/н від 18.09.15;

від відповідача: Брега Т.М. - дов. № 1687/0/4-15 від 09.07.15;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі № 910/26904/14 (судді: Босий В.П., Статсюк С.В., Літвінова М.Є.) провадження у справі № 910/26904/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський консервний завод" до Державного агентства резерву України про визнання правочину недійсним припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу Ураїни.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (судді: Станік С.Р., Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.) скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі № 910/26904/14, справу господарського суду міста Києва № 910/26904/14 направлено до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.

У касаційній скарзі Державне агентство резерву України просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/26904/14, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі № 910/26904/14 залишити в силі, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предмет і підстава позову у справах № 910/26904/14 та № 910/14964/13 є однаковими, отже, спір про визнання недійсним правочину (приймального акту форми Р-16) вже було вирішено при розгляді справи № 910/14964/13.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

02.12.2014 Публічне акціонерне товариство "Могилів-Подільський консервний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про визнання повністю недійсним правочину (договору, угоди), на підтвердження факту вчинення якого Державним агентством резерву України було пред'явлено приймальний акт № 1 (форми № Р-16), на підставі якого виникло зберігальне зобов'язання щодо мазуту в кількості 179,834 т.

24.12.2014 до господарського суду міста Києва від Державного агентства резерву України надійшла заява про припинення провадження у справі № 910/26904/14 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір між сторонами у даній справі про той же предмет був вирішений господарськими судами у справі № 910/14964/13, судове рішення в якій набрало законної сили.

Припиняючи провадження у справі № 910/26904/14 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд виходив з того, що Київським апеляційним господарським судом було вирішено спір у справі № 910/14964/13 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме: скасовано рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 у справі № 910/14964/13, яким було визнано недійсним приймальний акт форми № Р-16, і прийнято нове рішення про відмову у позові.

Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва про припинення провадження у справі № 910/26904/14 від 07.05.2015 та направляючи справу до суду першої інстанції для її подальшого розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що предмети спору у даній справі і у справі № 910/14964/13 є різними, оскільки у справі № 910/26904/14 предметом спору є недійсність правочину, а у справі № 910/14964/13 оскаржувався приймальний акт форми № Р-16, і в позові про визнання вказаного акту недійсним було відмовлено з підстав неправильно обраного позивачем способу захисту порушених прав саме у зв'язку з тим, що позовна вимога про визнання недійсним приймального акту не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав, оскільки приймальний акт не є самим правочином (який може бути визнаний недійсним в установленому законом порядку).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для припинення провадження у даній справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню за наявності таких умов: у справі беруть участь ті ж сторони, спір виник про той же предмет та з тих же підстав, прийняте рішення набрало законної сили, не змінено і не скасовано відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку; за відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як встановлено Київським апеляційним господарським судом, у справі № 910/14964/13 ПАТ "Могилів-Подільський консервний завод" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним приймального акту (форми №Р-16) від 199_, яким до ВАТ "Могилів-Подільський консервний завод" передано на відповідальне зберігання матеріальні цінності державного резерву, зокрема, мазут марки М-100 в кількості 179,834 т (стор. 4 постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 910/14964/13). При цьому, в мотивувальній частині постанови господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний позивачем у своїх позовних вимогах спосіб захисту (визнання недійсним приймального акту (форми №Р-16) від 199_) не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту цивільних прав, оскільки акт форми Р-16 є доказом наявності або відсутності юридичного факту, тобто доказом передачі майна на зберігання, проте він не є самим правочином, що свідчить про відсутність правових підстав для захисту права позивача обраним ним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "Могилів-Подільський консервний завод" про визнання недійсним правочину, на підтвердження факту вчинення якого Державним агентством резерву України було пред'явлено приймальний акт № 1 (форми № Р-16) від 199_ про передачу на зберігання мазуту в кількості 179,834 т.

З урахуванням викладеного, висновки господарського суду апеляційної інстанції про те, що предмети спору у наведених справах не є тотожними, що виключає можливість застосування п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, є законними і обгрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства резерву України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/26904/14 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/26904/14 - без змін.

Головуючий К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос