Постанова № 51364111, 22.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2015 року № 826/19064/15

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

третя особа Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»

про стягнення заборгованості

Головуючий суддя - Вовк П.В.,

судді: Данилишин В.М.

Келеберда В.І.

В порядку письмового провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі також - відповідач), в якій позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» в загальному розмірі 1 589 930, 74 грн., з яких 1 580 242, 72 грн. становить заборгованість з податку на додану вартість, а 9 688, 02 грн. - із земельного податку з юридичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року в даній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні, залучено до участі у справі державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі також - ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за третьою особою рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 589 930, 74 грн. Оскільки у третьої особи відсутнє майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, позивач звертався до відповідача в передбаченому п. 96.2 статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) порядку. Проте, оскільки відповідач у своїй відповіді на подання податкового органу фактично відмовив у його задоволенні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

У ході судового розгляду справи, представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

У наданих суду запереченнях представник відповідача вказав на безпідставність заявлених податковим органом вимог з огляду на вжиття відповідачем та третьою особою дій, спрямованих на зменшення суми податкової заборгованості ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві».

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 17 вересня 2015 року, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, представник третьої особи не з'явився.

За час розгляду справи, письмових заперечень або інших документів, з яких було б можливо встановити ставлення третьої особи до заявлених позовних вимог, до суду надано не було.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання 17 вересня 2015 року не з'явився представник третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце його проведення, що не є перешкодою для розгляду справи, враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З наявних в матеріалах справи даних облікових карток платника податку - ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» вбачається, що за третьою особою рахується заборгованість в загальному розмірі 1 598 440, 52 грн. зі сплати:

- податку на додану вартість - в розмірі 1 588 752, 50 грн.;

- земельного податку з юридичних осіб - в розмірі 9 688, 02 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, самостійно нарахованим ним в поданих до податкового органу документах податкової звітності та визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, що приймались щодо ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві».

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві була прийнята податкова вимога від 28 серпня 2013 року № 191-22, якою сума заборгованості третьої особи визначена на рівні 398 899, 64 грн. Зазначена вимога була отримана представником ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» 28 серпня 2013 року.

Оскільки у третьої особи відсутнє майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, позивач, з метою погашення податкової заборгованості ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», звертався до відповідача в передбаченому п. 96.2 статті 96 ПК України порядку, а саме, з поданням від 20 квітня 2015 року № 6235/9/26-58-23-01-14, в якому ставилось питання про прийняття Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідного рішення щодо: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Листом від 22 травня 2015 року № 7/21-5801 відповідачем було надано відповідь на вказане подання податкового органу, в якій зазначено про обізнаність відповідача щодо стану податкової заборгованості підприємства, звернуто увагу на внесення директором ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» ряду пропозицій по розробці конструктивного плану дій в умовах загальнодержавного спаду економіки та проінформовано податковий орган про те, що на черговому засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно оптимізації системи державних підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління відповідача, буде розглянуто питання подальшої роботи третьої особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти вказані в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З наявних доказів у справі судом встановлено, що третьою особою до податкового органу подавалась податкова звітність, відповідно до якої він самостійно визначив суми податку, які повинен був сплатити в установлений законодавством строк. Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом, згідно з даними обліку податкового органу, суми самостійно визначених в такій звітності зобов'язань ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» в повному обсязі сплачені не були.

Крім того, згідно з наявними в матеріалах справи даними обліку податкового органу, суму заборгованості третьої особи також складають суми його зобов'язань згідно прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень, відомості про оскарження яких в матеріалах справи відсутні.

В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом. Відповідно, несплачені у встановлений строк зобов'язання, визначені прийнятими щодо третьої особи податковими повідомленнями-рішеннями, відомості про оскарження яких в передбаченому ПК України порядку відсутні в матеріалах справи, також визнаються судом податковим боргом ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві».

Таким чином, загальна сума заборгованості третьої особи, що підтверджена матеріалами справи, зі сплати податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі складає 1 598 440, 52 грн.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Як було зазначено вище, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві була прийнята податкова вимога від 28 серпня 2013 року № 191-22, якою сума заборгованості третьої особи визначена на рівні 398 899, 64 грн. Зазначена вимога була отримана представником ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» 28 серпня 2013 року.

Отже, за ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань в розмірі 1 598 440, 52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами.

У контексті вказаного необхідно зазначити, що визначення податковим органом в своїх позовних вимогах суми заборгованості третьої особи в розмірі 1 589 930, 74 грн., стягнути які він просить з відповідача, тобто меншому розмірі від встановленої вище та документально підтвердженої суми заборгованості ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», не є підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог.

Особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначені статтею 96 ПК України.

Відповідно до п. 96.2 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1114-р від 09 листопада 2011 року визначено перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, до якого включено і ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві».

Також, як вбачається з положень Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно абз. 5 п. 89.2 статті 89 ПК України, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 87.3.7 п. 87.3 статті 87 ПК України, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Згідно положень статті 4 Закону України «Про заставу», предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Отже, ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» є державним підприємством, майно якого, відповідно до законодавства України, не може бути внесено в податкову заставу та відчужено, а отже на нього розповсюджується дія приписів статті 96 ПК України.

Відповідно до п. 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вже зазначалося вище, листом від 22 травня 2015 року № 7/21-5801 відповідачем було надано відповідь на подання контролюючого органу, в якій зазначено про обізнаність відповідача щодо стану податкової заборгованості підприємства, звернуто увагу на внесення директором ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» ряду пропозицій по розробці конструктивного плану дій в умовах загальнодержавного спаду економіки та проінформовано податковий орган про те, що на черговому засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань стосовно оптимізації системи державних підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління відповідача, буде розглянуто питання подальшої роботи третьої особи.

Виходячи з аналізу змісту вказаного листа відповідача в контексті наведеного правового положення п. 96.3 статті 96 ПК України, колегія суддів вважає, що своєю відповіддю Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України фактично відмовило позивачу у задоволенні його вимог про вчинення передбачених п. 96.2 статті 96 ПК України дій. При цьому, суд також звертає увагу на те, що відповідачем на було долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ним таких дій, спрямованих на погашення податкової заборгованості третьої особи в передбаченому статтею 96 ПК України порядку.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги підтверджену матеріалами справи податкову заборгованість третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві позовних вимог.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо питання допуску негайного виконання рішення суду необхідно зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 статті 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Разом з тим, положеннями статті 183-3 КАС України визначається порядок здійснення провадження у справах за поданням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо, в тому числі, стягнення коштів за податковим боргом.

Враховуючи, що позивачем було заявлено вимогу про негайне виконання рішення суду та оскільки дана справа не належить до адміністративних справ, передбачених статтею 183-3 КАС України, суд не вбачає підстав для звернення даної постанови до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (код ЄДРПОУ 37471928) на користь Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову заборгованість державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (код ЄДРПОУ 02498180):

- з податку на додану вартість у розмірі 1 580 242, 72 грн. (один мільйон п'ятсот вісімдесят тисяч двісті сорок дві гривні сімдесят дві копійки) на бюджетний рахунок №31110029700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 (код платежу 14010100);

- із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9 688, 02 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень дві копійки) на бюджетний рахунок № 33218811700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019 (код платежу 18010500).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя П.В. Вовк

Судді В.М. Данилишин

В.І. Келеберда