Постанова № 51364075, 22.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2015 року № 826/11823/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) відповідача щодо розповсюдження недостовірної інформації про наявність у позивача податкового боргу у податкових правовідносинах за результатами податкової перевірки, оформленої актом від 08 грудня 2011 року № 5726/20/40/23/14285934;

- зобов'язати відповідача вжити заходів для приведення у відповідність інформації в базі даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», а саме: вчинити дії, забезпечивши вилучення з бази даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» недостовірної інформації про наявність у позивача податкового боргу за результатами податкової перевірки, оформленої актом від 08 грудня 2011 року № 5726/20/40/23/14285934.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11823/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 липня 2015 року.

У судовому засіданні 14 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя (статті 2 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

У зв'язку із виявленням на сайті Державної фіскальної служби України в рубриці «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» інформації про наявність у позивача податкового боргу та виникнення права податкової застави на майно платника, 23 березня 2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з листом № 342-08, яким просив останнього вжити заходів для приведення у відповідність інформацію в базі даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», оскільки наявність недійсних даних про податковий борг позивача негативно впливає на його репутацію та вводить в оману його бізнес-партнерів та інших осіб-користувачів цього електронного податкового сервісу ДФС України.

Аналогічний лист від 23 березня 2015 року № 343-05 було направлено позивачем до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України листом про розгляд звернення від 08 квітня 2015 року № 21338/7/99-99-23-05-17 повідомила позивача про розгляд листа Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, з якого вбачається, що відповідно до картки особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» станом на 17 квітня 2015 року обліковується податковий борг з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 2258,00 грн.

Позивач посилаючись на відсутність податкового боргу в розмірі 2258,00 грн. у Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» та як наслідок безпідставність внесення недостовірної інформації про наявність вказаного боргу до бази даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група» за неосновним місцем перебуває на обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області.

Станом на момент розгляду справи, за позивачем обліковується податковий борг з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 2258,00 грн., відповідно до картки особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група».

За посиланням позивача, зазначена інформація є помилковою, оскільки податкова вимога від 17 січня 2012 року № 26 про сплату податкового боргу у сумі 2258,00 грн., яка оформлялась за результатами податкової перевірки Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» від 08 грудня 2011 року № 5726/20/40/23/14285934, скасована контролюючим органом.

Так, матеріали справи підтверджують, що сектором контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, 08 листопада 2011 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт 08 грудня 2011 року № 5726/20/40/23/14285934 та винесено податкові повідомлення-рішення від 08 грудня 2011 року № 0004262310 та № 0004272310 на загальну суму 4516,00 грн.

В подальшому, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 27 грудня 2011 року № 857.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 08 грудня 2011 року № 0004262310 та № 0004272310, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області.

За результатами розгляду скарги платника податків листом ДПА у Харківській області від 17 лютого 2012 року № 131/10/10-212 у її задоволенні відмовлено, а податкові повідомлення-рішення від 08 грудня 2011 року № 0004262310 та № 0004272310 - залишено без змін.

Так, не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 грудня 2011 року № 0004262310 та № 0004272310.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 2а-3424/12/2670 позов Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08 грудня 2011 року № 0004262310 та № 0004272310.

На підставі зазначеного, контролюючим органом прийнято рішення, оформлене листом від 18 травня 2012 року № 2551/10/19.1-114, яким скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» від 29 березня 2012 року № 941-08 задоволено, податкові вимоги від 27 листопада 2011 року № 857 та від 17 січня 2012 року № 26 скасовані.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Під час розгляду справи, судом встановлено, що податковий борг позивача у сумі 2258,00 грн. виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2011 року № 0004382310 у розмірі 2258,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 08 грудня 2011 року № 5726/20/40/23/14285934, а не відповідно до податкової вимоги від 17 січня 2012 року № 26 про сплату податкового боргу у сумі 2258,00 грн., на яку посилається позивач.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи не надано доказів оскарження або скасування в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2011 року № 0004382310, а також з огляду на відсутність доказів сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання, суд приходить до висновку, що інформація про наявність у позивача податкового боргу з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 2258,00 грн. внесена відповідачем до бази даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість внесення інформації про позивача до бази даних електронного податкового сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник