Постанова № 51364040, 21.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2015 року № 826/14577/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Плюс"

до Управління державної реєстрації Головного територіального управління

юстиції у м. Києва

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Плюс" (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києва (надалі - Відповідач), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дворака Руслана Володимировича щодо внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 № 10062555 від 11.06.2015 на нежитлові приміщення № 30,31 загальною площею 21,10 кв.м., що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ "А", за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22128202 від 16.06.2015; скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22128202 від 16.06.2015; зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести до реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо скасування запису про право власності № 10062555 від 11.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: в літ "А", за адресою: АДРЕСА_1, прийнято з порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що свідчить про його протиправність та наявність правових підстав для скасування.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.05.2015 року №22128202 щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що розташовані у АДРЕСА_1 в літ "А", приміщення №30,31 за ОСОБА_1 є законним, правомірним, обґрунтованим та таким, що прийнято виключено на нормах закону.

В судовому засіданні представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив відмовити в позові.

Третя особа в судове засідання не з'явились, хоча була належним чином повідомлена про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник Третьої особи проти позову заперечував, посилаючись на те, що в судовому порядку Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.12.2012 року не визнано не чинним. Крім того, Третя особа наголошує, що з 10.06.2014 року на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» була видана довідка № 35369 (И-2014) про те, що згідно з даними Бюро в м. Києві по нежитловому фонду нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (в літ. А) загальною площею 21,1 кв.м., в тому числі, приміщення № 30 - площею 8,1 кв.м., приміщення № 31 - площею 13,0 кв.м., зареєстровані за ТОВ «Меридіан Плюс» на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2005 року. Разом з тим, в цій же довідці акцентовано увагу на тому, що з 01.01.2013 року державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження таких прав здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України і державні та приватні нотаріуси, а також те, що з 01.01.2013 року Бюро позбавлено доступу до Реєстру, отже, в Бюро наявна інформація про державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна до 01.06.2010 року, тобто, інформація після цієї дати є неповною у зв'язку з її відсутністю у Бюро.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Господарського суду Київської області від 22 липня 2013 р. у справі № 911/2236/13 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» (код ЄДРЮОФОП: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 1) на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Київської області від 05 серпня 2013 р. у справі № 911/2236/13 визнано банкрутом ТОВ «Меридіан Плюс» (код ЄДРЮОФОП: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 1), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23 грудня 2013 р. у справі № 911/2236/13 призначено арбітражного керуючого Патерилова Віталія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2, видане Міністерством юстиції України 02 квітня 2013 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) ліквідатором ТОВ «Меридіан Плюс» (код ЄДРЮОФОП: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 1).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 40494372 від 12.07.2015 ліквідатору стало відомо, що об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 659773380000, а саме нежитлові приміщення № 30,31 загальною площею 21,1 кв.м., що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ "А", за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_1. Державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління» юстиції у м. Києві Двораком Русланом Володимировичем внесено запис про право власності № 10062555 від 11.06.2015 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.12.2012, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найдою О.І. за номером 2260 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22128202 від 16.06.2015.

Позивач вважає, що дії Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо внесення вищезазначеного запису про право власності № 10062555 від 11.06.2015 є протиправними та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач в позовній заяві зазначає, що Ухвалою Господарського суду Київської області від 13 січня 2014 р. по справі № 911/2236/13 зобов'язано Комунальне підприємство Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» протягом 20-ти календарних днів з дати отримання цієї ухвали надати господарському суду Київської області належним чином засвідчені копії реєстраційної та інвентаризаційної справ (з графічними матеріалами) щодо будівель і споруд ТОВ «Меридіан Плюс» (ідентифікаційний код: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 15) з повним переліком та підставами відчуження будівель і споруд (у разі такого відчуження), які обліковуються чи обліковувались за ТОВ «Меридіан Плюс» (ідентифікаційний код: 32669902) починаючи з дати реєстрації останнього - 10 листопада 2003 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13 січня 2014 р. у справі № 911/2236/13 зобов'язано Реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції протягом 5-ти календарних днів з дати отримання даної ухвали надати господарському суду Київської області інформаційну довідку з Державного реєстру прав на ТОВ «Меридіан Плюс», ідентифікаційний код: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 15.

Ліквідатором, згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно № 18373024 від 20.01.2014 року, було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. 18.01.2005 року було посвідчено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 30 та № 31, загальною площею 21,10 кв. м, що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ. А, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за № п- 153.

У зв'язку з вищевикладеним, 14 квітня 2014 р. Патериловим В.В. було проведено Інвентаризаційний опис № 1 вищевказаного майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 квітня 2014 р. по справі № 911/2236/13 зобов'язано Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (ідентифікаційний код: 03359836, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4-В) протягом 20-ти календарних днів з дати отримання цієї ухвали надати господарському суду Київської області письмові відомості щодо зареєстрованих на праві власності за ТОВ «Меридіан Плюс» (ідентифікаційний код: 32669902, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 15) будь-яких об'єктів нерухомості, а також надати засвідчені копії: технічного паспорту на нежитлові приміщення №№30, 31, загальною площею 21,10 кв. м, що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ. А, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; договору купівлі-продажу від 18.01.2005; всіх інших документів, що стосувалися укладання та посвідчення цього договору: правовстановлюючу та технічну документацію на нерухомість; протоколи учасників про прийняте рішення щодо придбання нерухомості; статутні та реєстраційні документи сторін; документи, що підтверджували повноваження представників сторін; тощо.

За наявними в матеріалах судової справи № 911/2236/13 доказами ліквідатором було встановлено, що нежитлові приміщення №№30, 31, загальною площею 21,10 кв. м, що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ. А, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності боржнику - ТОВ «Меридіан Плюс».

Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на виконання Ухвали Господарського суду Київської області було надано відповідь від 10.06.2014 р. № 35369(И-2014), до якої також було надано план за поверхами на нежитлове приміщення, журнал приміщень до плану громадського (виробничого) приміщення та Реєстраційне посвідчення № 010823.

Судом досліджено відповідь Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 10.06.2014 р. № 35369(И-2014) наданого судді Господарського суду Київської області та встановлено, що в наданій відповіді надавалася інформація, яка містила у Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майн станом до 01.06.2010 року, а з 01.06.2010 року Бюро проводило державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна шляхом внесення даних до реєстру. Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Реєстру.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеним до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, з 01 січня 2013 року у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» відсутні повноваження стосовно реєстрації речових прав.

З указаної дати зазначені повноваження виконуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Державною реєстраційною службою України та її територіальними органами.

Судом встановлено, що повноваження стосовно реєстрації речових прав на території міста Києва належали Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві з 01.01.2013 року.

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що між ТОВ «Меридіан Плюс» в особі директора Сумарокової Олександри Сергіївни (Продавець), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Покупець), з іншої сторони, укладено Договір купівлі-продажу від 26.12.2012 року за реєстраційним номером в реєстрі №2260 та посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найдою О.І. (надалі - Договір №2260).

У відповідності до п. 1 Договору №2260, продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в літері «А». Нежитлові приміщення мають загальну площу 21,10 (двадцять одна ціла та десять сотих) кв.м. і складають 1/100 (одну соту) частину від нежитлових приміщень, розташованих за вищевказаною адресою і складаються з таких приміщень: приміщення №30 (тридцять), площею 8,10 (вісім цілих і десять сотих) кв.м., приміщення №31 (тридцять один), площею 13,00 (тринадцять цілих) кв.м., далі - «Нежитлові приміщення» і зобов'язується сплатити за них обумовлену грошову суму.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, що 18.06.2015 року до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві представником ОСОБА_2., яка дії в інтересах ОСОБА_1, подано Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) з додатками: копія паспорту громадянина України та коду ІДН, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 17.10.1997, видавник: Ніжинський МВ УМВС України в Чернігівській області, копія паспорту громадянина України та коду ІДН, серія та номер: НОМЕР_4, виданий 27.07.2013, видавник: Печерськкий РВ ГУ ДМС України в місті Києві, копія довіреності, серія та номер: 255, виданий 10.02.2015, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. договір купівлі-продажу, нежитлових приміщень (та копія), серія та номер: 2260, виданий 26.12.2012, видавник: посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найда О.І., технічний паспорт, та копія, серія та номер: б/н, виданий 06.11.2012, видавник: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації трава власності на об'єкти нерухомого майна", довідка (та копія), серія та номер: 17, виданий 27.02.2013, видавник: ТОВ "МЕРИДІАН ПЛЮС".

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з 4. ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч.2 статті 9 Закону № 1952-IV, Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: - відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); - відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; - відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; - наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; - наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Частиною 2 та ч.13 ст.15 Закону № 1952-IV визначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України. Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, регламентовано приписами Порядку №868.

В ч.8 Порядку №868 визначено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. При цьому, в ч.1 ст.16 Закону №1952 визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.7 ст.16 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Вказана норма кореспондується з п.35 Порядку №878.

Таким чином, державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі поданої особисто власником (правонабувачем; стороною правочину, за якою виникло право) або уповноваженою особою заяви, за формою, яка затверджена чинним законодавством.

Частиною 3 ст.16 Закону № 1952-IV, встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

Згідно п.13 Порядку №878, заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 36 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що третьою особою до Державного реєстратора було надано у повному обсязі пакет документів, для здійснення державної реєстрації.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази заборони вчиняти державному реєстратору реєстраційні дії, та відсутні докази про визнання договору купівлі-продажу від 26.12.2012 року за реєстраційним номером в реєстрі №2260 нікчемним.

У відповідності до ст. 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 52 - 56 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів). Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як вбачається з матеріалів справи та норм права, подані до державного реєстратора документи оформлені належним чином та подані в повному об'ємі, а державним реєстратором було їх досліджено та встановлено відсутність підстав для відмови, а отже, було правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2015 року №22128202.

Судом не береться до увагу, посилання Позивача на лист КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про підтвердження права власності за Позивачем на спірне майно, оскільки у КП Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з 01 січня 2013 року відсутні повноваження стосовно реєстрації речових прав, а отже, відсутні підстави для внесення відомостей в подальшому.

Крім того, Суд звертає увагу, що до повноважень адміністративних судів не належить розгляд справ щодо визнання договорів нікчемний з моменту укладання, дані правовідносини належать до розгляду в порядку Цивільного та Господарського судочинства.

У відповідності до статті 26 Законом № 1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за № 1429/20167 (далі-Порядок № 3502/5).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. У разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна. Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.

Пунктом 2.3 Порядку № 3502/5 зазначено, що заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року N 703.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього Порядку.

Згідно з пунктами 2.10 та 2.11 Порядку № 3502/5 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Підпунктом 1 пункту 20 Порядку № 868 зазначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається з облікової справи, позивач не звертався до реєстраційної служби з заявою про скасування запису про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, також відсутні в матеріалах справи рішення судів, якими визнано нікчемний Договір купівлі-продажу від 26.12.2012 року за реєстраційним номером в реєстрі №2260, або наявність рішення суду про визнання за Позивачем права власності на спірне майно.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині визнання протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дворака Руслана Володимировича щодо внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 № 10062555 від 11.06.2015 на нежитлові приміщення № 30,31 загальною площею 21,10 кв.м., що складає 1/100 частину від нежитлових приміщень в літ "А", за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22128202 від 16.06.2015 р. та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 22128202 від 16.06.2015 - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести до реєстру прав власності на нерухоме майно відомості щодо скасування запису про право власності № 10062555 від 11.06.2015 р. не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вищезазначених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Позивачі достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги, суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук