Постанова № 51362070, 21.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року справа № 823/2715/15

8 год. 04 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 119 грн. 06 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 119 грн. 06 коп.

Позивач зазначає, що відповідач добровільно не сплатив заборгованість по єдиному податку, а тому позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні суд встановив, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 28.08.2009р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом положень пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Виходячи з положень підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до другої групи платників єдиного податку відносяться суб'єкти господарювання фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

У відповідності до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням сесії Владиславчицької сільської ради №23-2/VI від 22.07.2012р. для платників єдиного податку другої групи, які здійснюють діяльність автомобільного вантажного транспорту встановлено ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Аналогічну ставку єдиного податку визначено Рішенням сесії Владиславчицької сільської ради №23-9/VI від 12.07.2013р. Подальші рішення щодо визначення ставок єдиного податку другої групи вказаним органом місцевого самоврядування не приймались.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що платник єдиного податку другої групи, який здійснює діяльність на території Владиславчицької сільської ради зобов'язаний до 20 числа місяця сплачувати авансові внески за ставкою, що становить 15% від мінімальної заробітної плати.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено на 1 січня мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.

Отже, протягом 2014-2015 років відповідач повинен щомісячно сплачувати 182 грн. 70 коп. єдиного податку.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на 01.01.2014р. за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати єдиного податку за листопад-грудень 2013 року в сумі 173 грн. 88 коп. При цьому, всупереч наведеним положенням Податкового кодексу України відповідач протягом 2014 року та січня-липня 2015 року у визначені строки податкові зобов'язання з єдиного податку не сплатив, а тому зазначена сума зобов'язань визнається податковим боргом такого платника податків та становить за 2014 рік 2192 грн. 40 коп. (182,7х12=2192,4) та за 2015 рік 1278 грн. 90 коп. (182,7х7=1278,90).

Таким чином, з урахуванням переплати в сумі 700 грн., разом з нарахованою пенею в сумі 173 грн. 88 коп. податковий борг відповідача з єдиного податку за вказаний період становить 3 119 грн. 06 коп.

У відповідності до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №128-00 від 06.08.2014р. на суму податкового боргу в розмірі 356 грн. 58 коп., яку відповідач одержав особисто 13.09.2014р.

В подальшому сума податкового боргу відповідача зросла, а тому стягненню підлягає вся сума податкового боргу.

У відповідності до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, 19123, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в дохід бюджету через Христинівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Гонти, 2, м. Христинівка, Черкаської обл., 20001, ідентифікаційний код 39787013, податковий борг в сумі 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 06 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко