Ухвала суду № 51360774, 11.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1306/14 Провадження № 22-ц/795/1371/2014 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Марченко М.М. Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати дане рішення і постановити рішення про задоволення його позову.

У березні 2014 р. останнє предявило позов до ОСОБА_5, в якому просило стягти з неї на свою користь 37377 грн. 33 коп. заборгованості за договором кредиту. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за укладеним з позивачем договором кредиту в неї перед позивачем станом на 20.01.2014 р. утворилася заборгованість у вказаній вище сумі.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у місцевого суду при вирішенні справи не було підстав для застосування позовної давності, т.я. про це не заявляв відповідач. Крім того, дію укладеного сторонами договору не припинено, т.я. відповідач по даний час користується отриманими у кредит грошовими коштами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 мала повернути отримані у ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором кредиту кошти по 25.01.2008 р. включно. Оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» позов предявлено 21.03.2014 р., то ним пропущено строк позовної давності і доказів поважності причин пропуску цього строку не надано.

Апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги.

Так, по справі встановлено наступне.

27.07.2006 р. ОСОБА_5 подала до ЗАТ КБ «ПриватБанк», нинішня назва якого ПАТ «ПриватБанк», заяву (її копія на а.с. 7-8), у якій просила надати їй кредит у сумі 2984 грн. 80 коп. для придбання мобільного телефону Samsung Z 540 строком на 18 місяців по 25.01.2008 р. під 2,09% на місяць, а у разі порушення зобовязань за договором під 6% на місяць з умовою погашення заборгованості щомісяця у період з 21 по 28 число кожного місяця щомісячними платежами у сумі 201 грн. 18 коп. У цій заяві також зазначено, що ОСОБА_5 ознайомлена та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, що остання виражає свою згоду, що ця заява разом з вказаними Умовами й Тарифами складає між нею й банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з п.п. 3.2.2, 3.2.12, 3.3.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які затверджено головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк» (їх копія на а.с. 11-18), позичальник зобовязується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви; при порушенні позичальником зобовязань, передбачених договором, банк має право до настання дати, передбаченої у заяві, стягнути кредит, а позичальник зобовязаний достроково погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі.

Згідно з п. 4.7 Умов, про які йдеться, при непогашенні кредиту в строки, установлені у заяві й п.п. 3.2.2, 3.3.3 Умов, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою.

У розділі «Відповідальність сторін» Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) зазначено таке: у разі порушення позичальником більш ніж на 30 днів строків платежів за будь-яким з передбачених договором грошових зобовязань, позичальник має сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш ніж 1 грн. 00 коп. за кожен день прострочення, і штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. + 5% від суми заборгованості (п.п. 5.1, 5.3).

У п. 5.5 Умов зазначено, що строк позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користуванні кредитом, неустойок та винагороди банку становить 5 років.

Станом на 20.01.2014 р. ОСОБА_5 має перед ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість: за кредитом 1385 грн. 50 коп., 10634 грн. 31 коп. за процентами за користування кредитом, по пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - у сумі 23101 грн. 46 коп. та по штрафу у сумі 500 грн. фіксована частина штрафу і у сумі 1756 грн. 06 коп. його процентна складова, а всього 37377 грн. 33 коп., що підтверджується виконаним ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком (а.с. 4-6).

Згідно з цим же розрахунком, отриманий відповідачем кредит облікується як прострочений з 29.08.2006 р.

Відповідач з 20.06.2000 р. по даний час зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, але принаймні з дати укладення сторонами кредитного договору і по цей час вона фактично мешкає у м. Севастополь. У справі маються довідки, складені секретарем судового засідання місцевого суду, про те, що нею по мобільному телефону повідомлено ОСОБА_5 про час і місце розгляду справи, що відбувався 03.04.2014 р., 24.04.2014 р. і 14.05.2014 р. (а.с. 34, 40, 46), але остання у судовому засіданні у вказані дати участі не брала. Ці обставини підтверджуються, крім згаданих довідок, наявними у справі документами на а.с. 19-20, 7-10, 50-52, 54. Вказані довідки (а.с. 34, 40, 46) апеляційний суд не може вважати доказами належного повідомлення місцевим судом ОСОБА_5 про час і місце розгляду справи, т.я. їх форма й зміст не відповідає рекомендаціям, викладеним у п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3309/0/13-10 від 19.01.2010 р. У звязку з загальновідомими подіями у Автономній Республіці Крим, апеляційний суд сповістив ОСОБА_5 про час і місце розгляду справи SMS- повісткою (а.с. 78). Після цього на адресу апеляційного суду електронною поштою від ОСОБА_5 надійшла заява про застосування при вирішенні справи позовної давності (а.с. 80).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Виходячи з дати, з якої отриманий відповідачем кредит облікується як прострочений (29.08.2006 р.), з визначеного сторонами в укладеному договорі кредиту строку і терміну повернення ОСОБА_5 кредиту у повному обсязі (18 місяців і 25.01.2008 р. відповідно), а також з описаних вище положень п.п. 3.2.2, 3.2.12, 3.3.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) і припису п. 5.5 цих Умов про встановлення сторонами 5-річного строку позовної давності по вимогах про стягнення заборгованості за договором, про який йдеться, останнім днем строку позовної давності по даній справі в силу ч.ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України є 25.01.2013 р. (25.01.2008 р. + 5 років = 25.01.2013 р.). Тому станом на дату здачі ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду позовної заяви на 21.03.2014 р. (а.с. 2) він сплив. Про поновлення цього строку позивач не заявляв. Отож строк позовної давності по справі пропущено без поважних причин.

ОСОБА_5 заявила про застосування судом при вирішенні даної справи позовної давності (а.с. 80).

Оскільки по справі встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом з пропуском без поважних причин строку позовної давності, а ОСОБА_5 заявила про застосування судом при вирішенні справи позовної давності, то відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України у задоволенні вимог позивача належить відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення.

Доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що дія укладеного ним з ОСОБА_5 кредитного договору не припинилася, не є підставою для задоволення позову, т.я. з дати закінчення строку позовної давності (25.01.2013 р.) до дати предявлення позову пройшов понад один рік, тобто строк позовної давності сплив.

Апеляційний суд вважає за необхідне застосувати при вирішенні справи позовну давність за заявою відповідача, що подана нею до апеляційного суду, у звязку з тим, що про час і місце судового засідання, у ході якого постановлене оскаржуване рішення, місцевий суд ОСОБА_5 не повідомив, у звязку з чим остання не мала змоги заявити у місцевому суді про застосування позовної давності при вирішенні справи.

Отож підстав для скасування оскаржуваного рішення нема.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити, а заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: