Рішення № 513602, 20.03.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р. Справа № 13-11/1775

Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М. за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.В. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом

Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача –Городищенського холодильного комбінату м. Городище

про стягнення 2759791 грн. 62 коп. санкцій.

Представники:

прокурор –Лук’яненко А.В. –ст. помічник військового прокурора –за посадою;

позивача –Гордієнко В.І. –довіреність 3220/449 від 25.12.2006 року;

відповідача –Потопальська Т.С. -довіреність №43 від 14 березня 2007 року,

Артеменко В.М. –довіреність №14 від 14 березня 2007 року.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України - це військова державна структура, що призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. З вказаного Закону та Указів Президента України від 21.08.1997 р. № 888/97 та від 23.03.99 р. № 250/99 є центральним органом військового державного управління та Центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про Збройні Сили України" Збройні Сили України утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету, а отже шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України, є безпосередня шкода інтересам держави.

Статтею 10 зазначеного Закону, на Міністерство оборони України покладено функцію щодо забезпечення ЗС України матеріальними ресурсами відповідно до існуючих потреб.

Оскільки діючим законодавством на Міністерство оборони України, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення Збройних Сил України необхідними матеріальними ресурсами, то відповідно Міністерство оборони України уповноважене державою виступити при необхідності від імені держави в судах у разі порушення інтересів останнього.

Позов мотивовано тим, що 16 травня 2005 року між Міністерством оборони України (позивач) та Городищенським холодильним комбінатом Черкаської ОСС (відповідач) було укладено договір на поставку продовольства для державних потреб на загальну суму 548160 грн.

Відповідно до вимог п.п. 1.1 та 2.3 Договору, відповідач повинен був поставити позивачу продукцію згідно специфікації за кількістю і адресами, вказаними у рознарядці (додаток до договору). Останній строк поставки був визначений до 20.06.2005 р .

На виконання умов договору відповідач не поставив продукцію, що підтверджується підписами сторонами актом звірки виконання зобов'язань.

Таким чином, в порушення ст.ст. 526, 532 ЦК України та умов Договору, відповідач не поставив продукцію на суму 548160,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов'язання за укладеними договорами повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

Згідно ст.ст. 546-549 ЦК України та п. 6.2 Договору, за недопоставку продукції у встановлений термін відповідач має сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,1 % від вартості недопоставленої продукції, а за прострочення понад 30 діб, додатково стягується штраф у розмірі 7%.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто нарахування здійснюється з 21.06.2005 =182 доби.

Отже сума пені становить 548160,00 грн. х 182 доби = 99765,12 грн.

Сума штрафу становить 548160,00 грн. х 7%= 38371,20 грн.

Всього стягненню підлягає: 99765,12+38371,20= 138136,32 грн.

Прокурор та позивач вказують, що своїми діями Відповідач підриває боєготовність Збройних Сил України, чим спричиняє шкоду інтересам держави, що у відповідності до рішення Конституційного Суду № 3-РП (99) є підставою для порушення справи господарським судом.

Просять стягнути з Городищенського холодильного комбінату Черкаської області спілки споживчих товариств на користь Міністерства оборони України за неналежне виконання умов договору № 246/1/1/0572-Д штрафні санкції у сумі 138136,32 грн.

15 березня 2007 року в судовому засіданні прокурор та позивач на підставі ст. 22 ГПК України подали заяву про зменшення позовних вимог та просять стягнути 38371 грн. 20 коп. штрафу за невиконання зобов’язання. Заяву прийнято судом до розгляду.

Представники відповідача вимоги заперечили та вказують, що холодокомбінат не укладав яких-небудь угод саме з Черкаським вій ськовим гарнізоном, щоб відбулося втручання даної прокуратури в госпо дарські відносини "в інтересах держави";

- Договір (з якого випливають взяті сторонами права та обов'язки) було укладено безпосередньо з Міністерством оборони України з дислокацією в м. Києві, - тобто поза межами юрисдикційних (територіальних) повноважень військового прокурора Черкаського гарнізону і до того ж рознарядкою також не передбачалося постачання продукції територіально в Черкаський військовий гарнізон;

- правовідносин холодокомбінату з гарнізоном не було, а тому порушення інтересів держави в особі Черкаського військового гарнізону (в межах якого здійснюється юрисдикція (повноваження)) військового прокурора відповідно до конституційних засад, встановлених територіальним устроєм держави - розділ IX ст. ІЗЗ Конституції України –не відбулося;

- непоставка продукції було спричинена об"ективними обставинами, які носять винят ковий характер, до чого призвели:

- бездіяльність покупця із-за неналежного виконання своїх зобов’язань .

-несвоєчасне проведення оплати за одержану продукцію, що призво дило до вимивання обігових коштів - тривале відволікання покупцем коштів з обігу унеможливлювало закупку холодокомбінатом ВРХ у доста тньо-необхідній кількості в подальшому;

- кризовий соціально-економічний стан із-за ускладнення ситуації із закупівлею ВРХ, що пов"язано із значним зменшенням поголів"я та різким підвищенням в результаті цього закупівельної ціни;

- невиконанню умов договору також сприяла недоста тньо виважена фінансова політика Національного банку України із-за введення обмеження до 80000,00 грн. в місяць на зняття юридичними осо бами готівки з рахунків та здійснення банками активних операцій /По станова НБУ від 30 листопада 2004 року №576 "Про тимчасові заходи щодо діяльно сті банків", що слугувало перешкодою для залучення холодо комбінатом кредитних ресурсів у достатніх для закупівлі ВРХ обсягах.

Крім того, при складанні в січні 2006 року Акта звіряння розрахун ків, які посвідчені представником Фінансово-економічного управління Міноборони України, - сторони також дійшли до згоди щодо припинення договірних відносин.

- окрім безпосередньої вказівки про стан розрахунків, сторони проя вили взаємне волевиявлення та внесли в текст документа домовленість "щодо припинення постачання продукції", у зв’язку з чим вирішили "до говір від 16.05/2005 року № 246/І/І/С5/72-Д вважати закритим" і що "даний, акт є невід ємною частиною договору від І6.05.2005 року № 246/І/І/05/72-Д",-таким чином відбулося розірвання укладеного Договору за взаємною зго дою сторін без будь-яких застережень, зауважень тощо.

Представники відповідача просять в позові відмовити. Інших документів та доказів сторонами не надано.

Оцінюючи пояснення представників позивача та відповідача, зібрані документи, докази та матеріали, господарський суд дійшов висновку, що вимоги прокурора та позивача підлягають до часткового задоволення:

- Між сторонами виникли відносини державного замовлення на поставку продовольства для армії відповідно до вимог ст. 712 та гл. 52 ЦК України;

- за договором від 16 травня 2005 року відповідач мав поставити позивачу за його вказівкою продукцію окремими партіями та протягом 45 днів отримати гроші, позивач мав отримати майно та протягом 45 днів провести розрахунок за отримане майно за умови надходження цільових коштів з бюджету на проведення такого розрахунку;

- Зобов’язання за договором жодною з сторін не виконані;

- сторони за письмовою угодою відповідно до вимог ст.ст. 598, 604 ЦК України припинили наявні зобов’язання та договірні відносини;

- законом не визначено типової форми договору (правочину) про припинення зобов’язання;

- волевиявлення кожної сторони про припинення зобов’язань за даною угодою має добровільний характер;

- відповідач має певні фінансові труднощі на ринку заготівель внаслідок нестабільної ситуації з пропозицією ВРХ, обмеження Нацбанком України зняття юридичними особами готівки у банку, несвоєчасного проведення розрахунків державних замовників за отриману продукцію, та вимивання обігових коштів у Городищенського холодокомбінату для закупівлі сировини;

- прокурор не довів спричинення збитків позивачу та погіршення постачання продовольства у ЗС України внаслідок невиконання умов договору відповідачем;

- прокурором пропущено без поважних причин строк на звернення з позовом про стягнення пені, оскільки право на стягнення пені виникло у позивача 26 червня 2005 року;

- припинення дії договору та припинення зобов’язання за згодою сторін не спростовує вину відповідача у невиконанні вимог договору та прострочення боржника, яке мало місце до підписання угоди про закриття договору (а.с. 27-29);

- суд використовує право, надане ст. 83 п. 3 ГПК України та зменшує розмір штрафу до 19185 грн. 60 коп., оскільки вважає даний випадок винятковим.

Належить стягнути з відповідача 19185 грн. 60 коп. штрафу за прострочення постачання продукції. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути 191 грн. 86 коп. мита та 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача –Городищенського холодильного комбінату Черкаської ОСС, м. Городище, вул. Кожедуба, 6А, код 01773483, рахунок 260063364 в ЧОД АППБ «Аваль», МФО 354411

на користь Міністерства оборони України, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 00034022, рахунок 352220030031192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172

19185 грн. 60 коп. штрафу.

Стягнути з відповідача –Городищенського холодильного комбінату Черкаської ОСС, м. Городище, вул. Кожедуба, 6А, код 01773483, рахунок 260063364 в ЧОД АППБ «Аваль», МФО 354411

в доход державного бюджету через ДПІ в Городищенському районі на користь УДК України в Черкаській області, МФО 854018 код 22809222, рахунок №31117095700002

191 грн. 86 коп. державного мита.

Стягнути з відповідача –Городищенського холодильного комбінату Черкаської ОСС, м. Городище, вул. Кожедуба, 6А, код 01773483, рахунок 260063364 в ЧОД АППБ «Аваль», МФО 354411

на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, код 30045370, рахунок № 26002014180001 в Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, МФО 325707,

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно вимог ст.ст. 84, 85 ГПК України. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Скиба Г.М.