Вирок № 5135882, 23.03.2009, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1-2/09

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2009 року. Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Цюмрака М.Д.

при секретарі Стасів С.І.

з участю прокурора Сірачинського

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.

Пчани Жидачівського району Львівської області, мешкан –

ця с.Туради Жидачівського району Львівської області, ук-

раїнця, гр.-на України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого,

на утриманні має двох неповнолітніх дітей, військовозобо-

в»язаного, непрацюючого, раніше не судженого, -

за ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 20 червня 2005 року о 01год.00 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106, д.н.з.Е 7691 ОН та, рухаючись по автодорозі Стрий-Тернопіль у напрямку м.Стрия, в с.Вільхівці Жидачівського району Львівської області, грубо порушив пункти 1.5, 2.9 «а», 12.1, 31.1, 31.4.1»а» Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що підсудний, керуючи в стані алкогольного сп»ягніння технічно несправним автомобілем по причину непрацездатності контуру задніх гальмівних механізмів внаслідок внесення в конструкцію системи змін (заглушення відповідного отвору на головному гальмівному циліндрі), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, втратив контроль за його рухом і виїхав за межі дороги, а тому як наслідок, вчинив наїзд на телефонний стовп, а потім і в дерево, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер а Жидачівській ЦРЛ.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред»явленому йому звинуваченні не визнав і суду пояснив, що 19 червня 2005 року приблизно о 21.00 год.він на власному автомобілі НОМЕР_1 під»їхав в с.Тейсарів Жидачівського району Львівської області до будинку «Просвіти» , куди підвозив свою племінницю. Біля будинку «Просвіта» до нього підійшов ОСОБА_3, який попросив відвезти його в с.Туради Жидачівського району Львівської області, на що підсудний погодився, оскільки він в тому селі проживає. В с.Туради ОСОБА_3 запропонував підсудному зайти з ним в магазин, де підсудний купив собі пляшку пива, яке розпив в магазині та 50 г горілки, яку ОСОБА_3 купив йому за те, що підсудний підвіз його в дане село, після чого підсудний мав намір їхати додому. ОСОБА_3просив ще не їхати, а передати йому автомобіль і разом з ним поїхати в с.Заріччя Жидачівського району Львівської області, на що підсудний відповів, що немає бензину, але ОСОБА_3 настоював їхати і пообіцяв заправити автомобіль бензином, а тому підсудний погодився. Отримавши згоду на поїздку в с.Заріччя, ОСОБА_3 ще раз зайшов в магазин, де купив пляшку горілки ємкістю 250 г, банани та апельсини і все це поклав на заднє сидіння, а сам сів за кермо автомобіля підсудного. Підсудний сів на переднє сидіння водія і ОСОБА_3 направився в м.Жидачів на автозаправку, де по дорозі в с. Туради підібрав в автомашину своїх знайомих

-2-

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Заправивши автомашину, ОСОБА_3 направився їхати в с.Заріччя, де по дорозі висадив в с.Туради ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У с.Заріччя ОСОБА_3на задній кришці багажника вгощав когось купленною ним горілкою, а чи пив її ОСОБА_3, підсудний не знає, так як в той час продовжував напівсидячи спати на передньому сидінні пасажира. Пізніше ОСОБА_3 сів за руль і вони їхали додому. Підсудний пам»ятає, що в с.Вільхівці Жидачівського району Львівської області ОСОБА_3 розбудив його і сказав: «ОСОБА_2, ми летимо». Підсудний побачив у світлі фар приблизно за 2 м від себе дерево і більше нічого не пам»ятає. До свідомості прийшов у Жидачівській ЦРЛ. Автомобіль, який побував в ДТП, ОСОБА_6 викинув на звалище і його в даний час немає.

Підсудний вважає, що він не винен, оскільки за кермом його автомобіля знаходився ОСОБА_3 В останньому слові підсудний попросив, у випадку, якщо суд визнає його винним, застосувати до нього Закон «Про амністію», оскільки у нього двоє неповнолітніх дітей.

Хоча підсудний свою вину заперечив, його вина в судовому засіданні доведена поясненнями потерпілих, свідків, поясненнями експертів, а також іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

З пояснення потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що з 19 на 20 червня 2005 року коло 24.00 год. до них додому хтось зателефонував і повідомив, що везе їхнього сина в лікарню. Потерпіла з чоловіком поїхали в Жидачівську ЦРЛ, де застали сина лежачого на ношах. Потерпіла побачила в сина синець на обличчі з правого боку і розірвану губу. Сином займався лікар ОСОБА_8, який повідомив, що переломів у сина не бачить і заспокоїв, що нічого страшного немає. Сина забрали в реанімацію і до нього зайшли лікарі. Приблизно о 03.00 год, до потерпілої підійшла медсестра, яка передала їй список лікарств, які необхідно негайно придбати, що потерпіла і зробила. В реанімації був якийсь шум, потім все заспокоїлося, а приблизно о 06 год.30 хв.вийшов лікар ОСОБА_8 і повідомив, що син помер.

Зі слів ОСОБА_9 потерпіла дізналася, що її сина витягували із річки, де він лежав у воді, а дверку зі сторони водія відкрили з силою, бо її під час ДТП було заклинило. Потерпіла пояснила, що тільки почалося слідство як слідчий Поверляк вже їй повідомив, що за рулем був її син, а не ОСОБА_6, тобто вважає, що слідство зразу пішло не правильним шляхом. Потерпіла вважає, що за рулем був підсудний, а не її син.

Аналогічні пояснення суду дав потерпілий ОСОБА_10 , який добавив, що оглянувши автомобіль, він помітив, що дверка зі сторони водія, напевно, відкривалася монтировкою, бо біля замка було три вмятини. Крім того потерпілий особисто знайшов вітрове скло від автомобіля в річці і підтягнув його ближче до берега, щоб було його видно. Підсудний потерпілих уникав і жодного разу не підійшов до них. Зі слів судово-медичного експерта, який проводив розтин, потерпілому стало відомо, що в сина жодних переломів не було, а помер від крововиливу в мозок. Потерпілі вважають, що підсудний повинен понести покарання згідно закону.

З пояснення свідка ОСОБА_11 , даних в судовому засіданні вбачається, що він разом із ОСОБА_12 20.06.2005 року біля 01.00 год.поверталися додому селом Вільхівці і почули, що в дерево вдарився автомобіль, а тому вони побігли на місце події. Свідок побачив, що автомобіль задньою частиною був у воді, а передом до дороги в напрямку м.Стрия. У воді, метрів за 3-4 від автомобіля лежав ОСОБА_3, якого свідок витяг з води на берег, а ноги залишилися у воді. Чи була дверка з боку водія відкрита чи закрита, свідок не пам"ятає. Свідок вважав, що за рулем був ОСОБА_3, бо на місці пасажира застав ОСОБА_6, який сидів на тому місці з відкинутою назад головою, тому він зробив для себе такий висновок.

З пояснення свідка ОСОБА_13 , даних в судовому засіданні вбачається, що вночі, вже 20.06.2005 року він був вдома і почув якісь два хлопки, а тому вибіг з будинку. Свідок побачив, що ОСОБА_11 витягував з річки ОСОБА_3, який в той час вже був напротів дверки водія. Котрась дверка була заклинена, а котра, свідок не пам"ятає. ОСОБА_6 сидів на передньому сидінні пасажира. Його витягли з машини і він сам стояв, без сторонньої допомоги, а через яку дверку його витягли чи передню чи задню, свідок не пам"ятає. Свідок з другого берега присвічував ліхтариком.

Свідок ОСОБА_14 /дівоче ОСОБА_5/ ОСОБА_15 суду пояснила, що це сталося на Зелені свята, але самої ДТП вона не бачила. Знає, що вона з ОСОБА_16

-3-

приблизно о 21-22год. сіли в автомобіль, яким керував ОСОБА_3, а на передньому сидінні в якості пасажира знаходився підсудний і вони всі четверо поїхали в м. Жидачів на АЗС. Заправивши автомобіль, її з ОСОБА_16 відвезли назад в с.Туради, але в магазин вже ніхио з них не заходив. ОСОБА_3 з підсудним поїхали в напрямку міста Жидачів, а чи в Жидачів їхали, чи в с.Заріччя, свідок не знає. Свідок в автомашині відчула запах алкоголю від підсудного, оскільки з ним розмовляла.

Аналогічні пояснення суду дав свідок ОСОБА_16 .

З пояснення свідка ОСОБА_12 вбачається, що вона разом з ОСОБА_11 20.06.2005 року біля 01.00 год.поверталися додому селом Вільхівці і почули, що в дерево вдарився автомобіль, а тому вони побігли на місце події. Свідок побачила, що автомобіль задньою частиною був у воді, а також у воді лежав ОСОБА_3 головою вниз, ОСОБА_11 витяг ОСОБА_3 на берег, при цьому порізав собі ногу. Дверка водія була відкрита. ОСОБА_6 сидів на місці пасажира спереді, а яким чином він вийшов з машини, вона не зауважила, а тільки бачила, що він ходив по берегу.

З пояснення свідка ОСОБА_17 вбачається, що пізно ввечері, 20.06.2005 року він почув на вулиці якийсь шум, і його зять побіг першим, а він прибіг пізніше і побачив, що сталася ДТП. Свідок бачив як ОСОБА_11 витягував з річки ОСОБА_3, при цьому поранив собі ногу, а тому ОСОБА_11 забрав до себе до хати, бо в того сильно текла кров. Викликали швидку медичну допомогу, яка забрала і ОСОБА_3 і ОСОБА_11 в лікарню. Чи були котрісь дверки в автомобілі відчинені, свідок не звернув на це уваги.

Свідок ОСОБА_18 , який викликаний в судове засідання по клопотанню підсудного пояснив, що на попередньому слідстві його ніхто не допитував і він не був визнаний свідком, а коли зустрівся з підсудним, після того як підсудний повернувся із заробітків із Москви, тобто літом 2007 року, то розповів підсудному, що в день ДТП їхав з ним і ОСОБА_3 в автомобілі підсудного додому. За рулем тоді сидів ОСОБА_3.

З пояснення свідка ОСОБА_8 , даних в судовому засіданні вбачається, що він, як лікар, оглянув ОСОБА_3, який був доставлений каретою швидкої допомоги в Жидачівську ЦРЛ і виявив, що стан його був дуже важкий, спутана свідомість, був в крові, а тому черговий лікар прийняв рішення його госпіталізувати. У ОСОБА_3 було виявлено черепно-мозкову травму. Свідок тоді був анестезіологом, бо іншого анестезіолога на той час не було. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп»яніння, про що говорив аналіз, який зробили в лабораторії. Свідок приблизно на 5 хв. виходив з реанімації до ОСОБА_11, щоб надати йому меддопомогу, але біля ОСОБА_3 постійно знаходилося 2-3 лікарі.

З пояснення свідка ОСОБА_19 вбачається, що 20.06.2005 року приблизно в 00 год. його викликали з дому в лікарню для надання допомоги. ОСОБА_3 знаходився в реанімації, а підсудний ОСОБА_2 у хірургічному відділенні. Стан ОСОБА_3 свідок оцінив як середньої важкості, він був у свідомості, яка була затьмарена, на болі не скаржився. Ушкоджень грудної клітки, ребер, внутрішніх органів у ОСОБА_3 не було виявлено, а був повний розрив нижньої губи, тиск крові був в межах норми , він був підключений до апарата. У ОСОБА_2 свідок виявив перелом нижньої щелепи.

З пояснення свідка ОСОБА_20 вбачається, що він був присутнім, коли каретою швидкої допомоги доставили трьох хлопців, серед яких був, як пізніше свідкові стало відомо, ОСОБА_3, якого відправили в реанімацію, ОСОБА_11 та ОСОБА_2. У ОСОБА_11 була велика втрата крові , так як мав глибоку рану на п»яті і він втратив свідомість. Його положили в хірургію. ОСОБА_2 приблизно 30 хв. не було, бо свідок здивувався, що привезли трьох, а одного нема. Куди ходив ОСОБА_2, свідкові невідомо, потім його положили також в хірургію. Він був переляканий, лежав на правому боці. Потім прийшли два працівники міліції, які допитували ОСОБА_2 і на питання хто був за рулем, він відповів, що цього незнає.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він лікував підсудного ОСОБА_2, але пройшов час і він в даний час в деталях нічого не пам»ятає, знає, що у нього була поламана челюсть.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він був в реанімаційному відділенні, куди після ДТП був доставлений ОСОБА_3, від якого було чути алкоголь.

-4-

Свідомість у нього не була ясна, спутана, на що вплинув алкоголь та отримана травма, але свідок допитався ОСОБА_3 хто був за кермом, і ОСОБА_3 відповів, що він. Свідок про даний факт слідчому не говорив, бо він його про це не питав, а також не повідомив про даний факт батьків ОСОБА_3, які були присутні в той час, коли їх син знаходився в реанімаційному відділенні, а також коли писав пояснення на ім.»я головного лікаря, то також про даний факт нічого не вказав.

З пояснення свідка ОСОБА_23 , даних в судовому засіданні вбачається, що вона, як заступник головного лікаря по медичній частині, у зв»язку з проведенням службового розслідування, підходила до лікаря ОСОБА_22, який надавав допомогу ОСОБА_3 і ОСОБА_22 їй розповів, що ОСОБА_3 повідомив його, що за кермом автомобіля під час ДТП був він.

В акті службового розслідування про даний факт нічого не сказано.

Свідок повідомила, що лікар ОСОБА_8 був покараний за неправильне ведення документації по даному факту, але не за некваліфіковане надання медичної допомоги ОСОБА_3. Крім того лаборанту Кисіль була оголошена догана, бо згідно її результату в ОСОБА_3 в крові було 0.5% алкоголю, а при розтині була встановлена середня степінь сп»яніння.

З пояснення свідка ОСОБА_24 вбачається, що 20.06.2005 року, вночі, в Жидачівський райвідділ міліції поступило повідомлення про те, що в с.Вільхівці Жидачівського району Львівської області сталася ДТП. Приїхавши на місце, свідок побачив автомобіль, задня частина якого знаходилася у воді. Був проведений огляд місця ДТП. Вітрового скла в автомобілі не було, ліва дверка була відкрита. Кермо було погнуте і свідок вважає, що його погнув той, хто сидів за кермом. Оскільки учасників ДТП на місці вже не було, тому свідок поїхав у Жидачівську ЦРЛ, але чи спілкувався він з учасниками ДТП свідок не пам»ятає. Де ділися поліки з автомобіля, руль, вітрове скло – свідок не пам»ятає, а також не пам»ятає чи розмовляв він з учасниками ДТП в лікарні чи ні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 , який першим розслідував дану кримінальну справу, суду пояснив, що разом з свідком ОСОБА_24 він виїжджав на місце ДТП, але потерпілих на місці вже не було, їх забрали в Жидачівську ЦРЛ. Свідок заходив в реанімаційне відділення до ОСОБА_3, але з ним не спілкувався, тому що ОСОБА_3 був без свідомості, на його питання не реагував, а тільки хропів. Ранком свідок розмовляв з підсудним ОСОБА_2, який пояснив, що за рулем був ОСОБА_3. Після проведення всіх експертиз, свідок автомобіль повернув ОСОБА_2.

Свідок пояснив, що маючи пояснення свідків ОСОБА_16, ОСОБА_14 та підсудного, які пояснили що бачили за рулем ОСОБА_3 та пояснення ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які пояснили, що під час ДТП бачили на передньому сидінні пасажира підсудного, а також висновок експертизи, він зробив висновок, що під час ДТП за рулем сидів ОСОБА_3, а тому закрив справу.

З пояснення свідка ОСОБА_26 вбачається, що при поступленні в лікарню потерпілих в ДТП у с.Вільхавці, вона брала аналіз в ОСОБА_3. Свідок зробила всю біохімію, а також зробила аналіз на алкоголь по методиці.Свідок вважає, що вона аналіз зробила вірно.

З пояснення свідка ОСОБА_27 вбачається, що 19.06.2005 року він працював в Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті до 24.00 год. Біля 00 год.ЗО хв.вже 20.06.2005 р.він робочим автобусом приїхав в с.Вільхівці, де побачив людей, а внизу, задньою частиною в річці, а передньою на березі знаходився автомобіль ОСОБА_2. Потерпілих вже не було. Присутні на місці події громадяни повідомили йому, що за рулем був ОСОБА_3.

Наступного дня, зранку, свідок знову був присутнім на місці ДТП, де допомагав працівникам міліції робити заміри і в розмові з працівником ДАІ він дізнався, що за рулем знаходився ОСОБА_3. Свідок побачив, що був деформований капот, який був піднятий, було зігнуте до середини зі сторони водія рульове колесо. На місці водія, на сидушці, були плями крові, дверка зі сторони водія, здається, була заклинена. Працівники міліції звернули увагу на відсутність тормозного шляху.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_28 суду пояснив, що він робив розтин трупа ОСОБА_3 і на грудній клітці він жодних тілесних ушкоджень не

-5-

виявив, а виявив синець на животі, нижче пупка, зліва розміром 5x7 см, але при розтині кишківник не був пошкоджений, без розривів.

Свідок пояснив, що тупа травма грудної клітки та забій серця - що вказано в історії хвороби лікарями, це їх суб»єктивна думка, а тому він, як паталогоанатом, зобов»язаний був такий запис перенести в свій документ - висновок експерта №43, але під час розтину таких тілесних ушкоджень як тупа травма грудної клітки, тобто ніяких синяків на грудній клітці та забій серця він не побачив, про що також вказано у його висновку.

Свідок ОСОБА_28, як член судово- медичної експертної комісії, яка дала висновок № 92/3735 комплексної судово-медичної та автотрасологічної експертизи, висновок повністю підтримав.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 висновок комплексної експертизи також підтримав і суду пояснив, що підсудний отримав тілесні ушкодження справа, що свідчить про те, що точка прикладання сили була справа, а справа в автомобілі сидить пасажир, тобто ОСОБА_2 був в якості пасажира, а не водія.

Анадлогічні пояснення суду дала експерт ОСОБА_30 .

В судовому засіданні встановлено, що в даній дорожній ситуації в початковій фазі контактувала ліва передня частина автомобіля ( бампер, передня частина лівого крила) та поверхня лівого борту автомобіля з телефонним стовпом на узбіччі, в другій фазі відбувалось контактування передньої частини автомобіля з деревом, що розташоване на цьому ж узбіччі (деформація передньої частини, передніх крил, панелі радіатора). В кульманаційній фазі зіткнення та контактування відбулось відкидання транспортного засобу в напрямку протилежному його рухові з деякою поперечною складовою сили в напрямку вліво (по відношенню до задньої частини), що пов»язано з прикладанням лінії деформуючого зусилля дещо справа, тобто з деяким зміщенням відносно поздовжньої осі автомобіля та його центру ваги, а також ухилом узбіччя (берега річки Тейсарівка), що відповідає зафіксованому на схемі ДТП кінцевому розміщенню автомобіля ВАЗ-2106.

Суд критично відноситься до висновку № 92/3735 комплексної судово-медичної та автотрасологічної експертизи (а.с.95-102 т.1), оскільки вона не точно та неповно з»ясувала всі тілесні ушкодження, отримані підсудним, механізм їх утворення.

Згідно даного висновку ОСОБА_2І.в момент ДТП знаходився на правому передньому сидінні пасажира і внаслідок зіткнення автомобіля з деревом отримав перелом суглобових відростків нижньої щелепи, рани в ділянці правої брови, на носі, на верхній губі і на підборідді від контакту з кришкою ящика для дрібних речей, яка розташована на правій стороні панелі приладів, а при відкиданні (розвертанні) автомобіля, його тіло перемістилось вліво і від контакту з рульовим колесом утворилась забійна рана тімяної ділянки голови. Крім того ОСОБА_2 отримав синці на лівому плечі, на лівій гомілці.

Експерти не вказали з чим контактував ОСОБА_2, отримавши ці лівобічні тілесні пошкодження, коли сидів справа на передньому сидінні пасажира. Однак у висновку № 2533/197 комплексної судової медико-автотехнічної експертизи, виготовленої Київським НДІСЕ об»активно і повно відображені всі тілесні пошкодження підсудного і ОСОБА_3 та описано механізм їх утворення, а саме: в момен ДТП за кермом автомобіля, тобто на робочому місці водія, знаходився ОСОБА_2, при цьому він контактував своєю грудиною із рульовим колесом, отримавши забій в ділянці грудини в проекції 5-6 ребер, а щелепою і частинами обличчя із лобовим склом із утворенням переломів на щелепі, рани на брові, лівобічне розміщення його окремих ушкоджень – синців на лівому плечі і на лівій гомілці дозволяє діагностувати розміщення в притул елементів твердих предметів- деталей лівої частини салону автомобіля. Що стосується забійної рани тім»яної ділянки голови, то є всі підстави вважати, що вона виникла в фазу відкидання автомобіля від дерева за рахунок удару головою до лівої центральної стійки. Це також підтверджує наявність крові на сидінні водія, на спинці сидіння, яка співпадає з кров»ю підсудного ОСОБА_2.

Суд допускає, що свідкові ОСОБА_22 ОСОБА_31 ОСОБА_3 в реанімації повідомив, що за рулем був він, а не ОСОБА_2, але суд даним поясненням не надає віри, оскільки враховує в якому стані в той час знаходився ОСОБА_3, оскільки з пояснень свідків-лікарів, які також знаходилися коло ОСОБА_3 в реанімації і певним чином надавали йому медичну допомогу вбачається, що в ОСОБА_3 була спутана свідомість, а з пояснення свідка ОСОБА_25

-6-

1.1., який також заходив в реанімаційне відділення до ОСОБА_32 вбачається, що ОСОБА_32 взагалі не реагував на його питання, а тільки хропів, а через деякий час ОСОБА_32 помер, тобто

можна зробити висновок, що він був в шоковому стані, а тому не можна вірити в те, що він в такий момент міг сказати.

Адже у підсудного ОСОБА_2 були значно легші тілесні ушкодження і то на питання працівників міліції, як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_20, ОСОБА_2 відповів, що не знає хто сидів за рулем в момент ДТП.

Суд допускає, що за руль автомобіля підсудного ОСОБА_2 в с.Туради із згоди підсудного сів ОСОБА_3 і вони вдвох, а також по дорозі підібрали Пиповарова та ОСОБА_14 (ОСОБА_5) і поїхали в м.Жидачів на АЗС, де ОСОБА_3 заправив бак бензином і поїхали в с.Туради, де висадили ОСОБА_4 і ОСОБА_14, а самі поїхали в с.Заріччя Жидачівського району Львівської області. Але жоден із допитаних в судовому засіданні свідків, крім підсудного, не бачили хто керував автомобілем, коли автомобіль повертався назад із с.Заріччя і в с.Вільхівцях сталася ДТП. По клопотанню підсудного в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_18, який один із свідків ствердив той факт, що за руль автомобіля підсудного в с.Заріччя Жидачівського району сів ОСОБА_3, який підвіз свідка з с.Заріччя в с.Туради, а підсудний спав спереді на місці пасажира. Свідок розмовляв з ОСОБА_3 про футбол і стверджує, що ОСОБА_3 був тверезий.

Суд критично відноситься до пояснення даного свідка, оскільки він не був допитаний в ході попереднього слідства і появився тільки в судовому засіданні через 3,5 роки після ДТП. Крім того він давав неточні пояснення, стверджував, що розмовляв в автомашині з ОСОБА_3 і той був тверезим, хоча з висновку судмедекспертизи вбачається, що у ОСОБА_3 була середня степінь сп»яніння, чого свідок, якби він дійсно сидів в автомобілі, керованим ОСОБА_3 і з ним розмовляв, не міг помітити, що той в стані алкогольного сп»яніння.

Суд надає віри поясненням свідків ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які ствердили, що після ДТП на передньому сидінні на місці пасажира вони побачили підсудного ОСОБА_2

Суд вважає, що підсудний ОСОБА_2, який до ДТП керував автомобілем, під час ДТП отримав тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 112 (а.с.27-30 т.1) у виді потрійного зламу нижньої щелепи, закриту черепно мозкову травму у вигляду струсу головного мозку, забійно-рвані рани на голові, садна на лівому плечі та лівій гомілці, а тому, перебуваючи в шоковому стані, шукав вихід із автомобіля, але поскільки, як суд вважає, ліва передня дверка була заклинена і підсудний не міг вибратися через неї з автомобіля, тому він пересів на сидіння водія, щоб вибратися з автомобіля через праву дверку і в цей момент на місце події прибігли свідки, які і застали підсудного на місці пасажира.

З пояснення судово-медичного експерта ОСОБА_33 вбачається, що якщо дивитися на пошкодження автомобіля НОМЕР_2, то найбільш небезпечним було місце пасажира, тому що коли водій не справився з керуванням автомобіля і автомобіль з»їхав з проїжджої частини дороги на обочину, де лівою боковою частиною вдарився до телеграфного стовпа, а звідти полетів з берега вниз до річки, де передньою правою частиною вдарився до дерева, то по інерції тіло пасажира, який не прив»язаний ременем безпеки, в цей момент могла викинуло з автомобіля через переднє вітрове скло. А оскільки у воді виявили ОСОБА_3 , значить він сидів на передньою сидінні пасажира, а не підсудний ОСОБА_2. Крім того у ОСОБА_3 було пошкоджено обличчя, це внаслідок удару до лобового скла, а розірвана губа можливо до пошкодженого капота автомобіля, крім того мав тілесні пошкодження на колінах, які він міг отримати від удару до «бардачка». Експерт пояснив, що в медичній документації, заведеній на ОСОБА_3, коли він був доставлений в Жидачівську ЦРЛ вказано забій серця і грудної клітки, але це не точний діагноз, так лікар міг передбачати, але при розтині експерт цього не виявив і в своєму висновку таке тілесне пошкодження не вказав. Синець, який був виявлений у ОСОБА_3 на животі, міг утворитися при ударі животом до «бардачка», а не до рульового колеса.

ОСОБА_2 отримав тілесні пошкодження, які характерні якраз для водія, оскільки водій сидить зліва і в ОСОБА_2 є чітке лівобічне пошкодження, а саме- ушкоджене ліве плече, ліва гомілка, ушкоджена тім»яна частина голови і експерт вважає, що головою ОСОБА_2 ударився до лівої стійки автомобіля, але аж ніяк не до руля, як вказано у висновку комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, виготовленого Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

-7-

Крім того у ОСОБА_2 при пальпації грудної клітки відчувалася сильна біль, а тому експерт вірно вказав, що у ОСОБА_2 ушкодження грудної клітки, а таке ушкодження міг отримати тільки той, хто сидів за рулем від удару до рульового колеса.

Аналогічні пояснення суду дав експерт ОСОБА_34

Суд надає віри поясненням даних експертів та їх висновку і вважає, що за рулем під час ДТП знаходився підсудний ОСОБА_2, а не ОСОБА_3. ОСОБА_3 сидів на місці пасажира, спереді, і в момент зіткнення автомобіля з деревом він вилетів через лобове скло, і разом з склом вилетів у річку, при цьому до пошкодженого капота, який від удару до дерева був загнутим догори, порізав губу, підборіддя. Лобове скло було знайдено в річці на відстані приблизно за 4-5 м від автомобіля і зрозуміло, щоб склу вилетіти від одного удару автомобіля до дерева на таку відстань неможливо, повинна, крім цього діяти на нього ще якась сила і такою силою було тіло ОСОБА_3.

Якби ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження в салоні автомобіля, то там повинна бути його кров, а згідно протоколу огляду автомобіля (а.с.31 т.1) в автомобілі виявлена кров, але не ОСОБА_3, а підсудного ОСОБА_2, про що вказала судово-імунологічна експертиза.

Вина підсудного ОСОБА_2 доведена і письмовими поясненнями, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме:

Згідно медичної карти № 2791 стаціонарного хворого ОСОБА_2 вбачається, що 20.06.2005 р.його оглядав ургентний хірург, який виявив, що у ОСОБА_2 пальпаторна болючість в ділянці грудини в проекції V- VI ребер.

В протоколі огляду автомобіля та протоколі огляду речових доказів (а.с.31,32 т.1) вказано, що з автомобіля вилучались рульове колесо, обшивка сидіння та декоративної планки сидіння, де видні сліди бурого кольору схожими на кров. Крім того на а.с.35 т.1 знаходиться постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 22.06.2005 р. і згідно висновку експерта № 333/2005-1м кров трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.

Кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти -А, анти - В.

В слідах на обшивці сидіння водія, вилученій з автомобіля НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 /об»єкти № 12,13,14/ виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, яка може походити від будь-якої особи з групою крові О ізосерологічної системи ABO, в тому числі і від ОСОБА_2 Дана кров не може походити від трупа ОСОБА_32

В слідах на декоративній планці сидіння водія /об»єкт №№ 1,2/, на рульовому колесі /об»єкт №№ 3-11/- предметах, вилучених з автомобіля, який належить ОСОБА_2, виявлена кров людини та антиген Н, який не виключає можливості походження крові від будь-якої особи з групою крові О із серологічної системи ABO, в тому числі і від ОСОБА_2 Антигени А,В та

ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені. Дана кров не може походити від трупа ОСОБА_3 (а.с.104-109 т.1).

Згідно висновку експерта № 43 (а.с. 16-27 т.1) у ОСОБА_3 на нижній губі була рана неправильно- лінійної форми з нерівними краями розміром 0,3 х 3.0 см. На підборідді рана неправильно-лінійної форми з нерівними краями розміром 0,2 х 2,3 см, на правій вилиці є садно овальної форми розміром 2,0 х 3,0 см, на повіках правого ока є синці вишнево-фіолетового кольору, на шиї, більш справа, є садно видовженої форми розміром 0,5 х 3,8 см. Навколо садна є синець.

Отже з висновку експерта № 43 вбачається, що у ОСОБА_3 були рани на нижній губі, на підборідді і зрозуміло, що з них текла кров, яка повинна була б бути в салоні автомобіля і насамперед на місці водія, якщо ОСОБА_3 сидів за рулем під час ДТП, але згідно висновку експерта № 333/2005-Ім на рульовому колесі, на сидінні водія, на спинці сидіння виявлена кров людини та антиген Н, який не виключає можливості походження крові від будь-якої особи з групою крові О із серологічної системи ABO. в тому числі і від ОСОБА_2І.і дана кров не може походити від трупа ОСОБА_3.

Отже і даний факт свідчить про те, що під час ДТП за рулем сидів підсудний ОСОБА_2, а не ОСОБА_3.

З висновку № 1732 судової автотехнічної експертизи вбачається, що до ДТП робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля НОМЕР_4

-8-

знаходилася в стані часткової відмови (технічно несправному стані) по причині непрацездатності контуру задніх гальмівних механізмів внаслідок внесення в конструкцію системи змін (заглушення відповідного отвору на головному гальмівному циліндрі). Виявлена технічна несправність робочої гальмівної системи досліджуваного автомобіля могла стати причиною настання даної ДТП (а.с.69-71 т.1).

Оцінивши всі зібрані в ході досудового слідства та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, оскільки підсудний ОСОБА_2, 20 червня 2005 року о 01год.00 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106, д.н.з.Е 7691 ОН та, рухаючись по автодорозі Стрий-Тернопіль у напрямку м.Стрия, в с.Вільхівці Жидачівського району Львівської області, грубо порушив пункти 1.5, 2.9 «а», 12.1, 31.1, 31.4.1»а» Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що підсудний, керуючи в стані алкогольного сп»ягніння технічно несправним автомобілем по причину непрацездатності контуру задніх гальмівних механізмів внаслідок внесення в конструкцію системи змін (заглушення відповідного отвору на головному гальмівному циліндрі), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, втратив контроль за його рухом і виїхав за межі дороги, а тому як наслідок, вчинив наїзд на телефонний стовп, а потім і в дерево, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких помер а Жидачівській ЦРЛ.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_2 злочину, тяжкі наслідки скоєного – загибель молодої людини, злочин вчинений підсудним у стані алкогольного сп»яніння, що суд визнає як обставини, які обтяжують покарання, а також суд враховує особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинений ним злочин відноситься до злочинів, вчинених з необережності, позитивно характеризується, на утриманні має двох малолітніх дітей, що суд визнає як обставини, які пом»якшують покарання і вважає, що до нього слід застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, ближче до мінімальної межі.

В останньому слові підсудний, не визнавши своєї вини, попросив застосувати до нього Закон «Про амністію», подавши про це письмову заяву.

Згідно ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року Верховна Рада України постановила звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, що не пов»язаних з позбавленням волі осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п»яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років – осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей , яким не виповнилося 18 років, або дітей- інвалідів незалежно від їх віку.

На день набрання чинності цим Законом у підсудного ОСОБА_2 була одна неповнолітня дитина – син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, злочин він вчинив до видання Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а тому на нього поширюється дія названого Закону.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити.

-9-

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 176 грн.52 коп. за проведення судової автотехнічної експертизи згідно висновку № 1732 (а.с.68 т.1), 176 грн.52 коп. за проведення додаткової автотехнічної експертизи згідно висновку № 2688 (а.с.77 т.1), 188 грн. 30 коп. за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 1731 (а.с.87 т.1). перерахувавши вказані суми отримувачу платежу УМВСУ у Львівській області, р/р УДК у Львівській області 35221003000808, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25575150, призначення – за експертизу.

Речові докази – обшивку сидіння водія, декоративну планку сидіння водія, рульове колесо, лобове скло автомобіля НОМЕР_5, передані на зберігання в камері схову речових доказів Жидачівського РВ УМВСУ – знищити (а.с.60-62 т.1).

Запобіжний захід засудженого до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до судової палати в кримінальних справа апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жидачівський районний суд.

Головуючий – суддя підпис.

Суддя Жидачівського

Районного суду ОСОБА_35.

ПРИМІТКА: Оригінал вироку знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-2/09.