Справа № 2- 1214/09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 червня 2009 року м. Торез
Торезький міський суд Донецької області у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Анцибор І.Ю.
За участю представників відповідачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства „Торезантрацит” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглересурс” про визнання права на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям та зобов’язання відповідачів до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Згідно позову, позивач ОСОБА_3 працював на різних підприємствах Мінвуглепрому України (що входили до ДП „Торезантрацит”) протягом тривалого часу. Останнім місцем роботи є ТОВ „Вуглересурс”. Позивач має право на отримання безоплатного палива на побутові потреби, оскільки він має стаж у вугільній промисловості більше 20 років. Позивач направив відповідачу – ДП „Торезантрацит” заяву з проханням про забезпечення паливом на побутові потреби, на що отримав відмову з посиланням на те, що він має отримувати вугілля на підприємстві з якого пішов на пенсію. Пенсію позивач отримав працюючи в ТОВ „Вуглересурс”, яке є вугледобувним підприємством. Позивачем була також направлена заява відповідачу ТОВ „Вуглересурс” з проханням про забезпечення паливом на побутові потреби. Згідно повідомлення відповідача, він квартирним вугіллям не забезпечується. Другі роз’яснення не надані. Оскільки відповідачі в добровільному порядку не бажають вирішити ситуацію, що склалася, позивач був вимушений звернутися до суду.
Позивач просить визнати за ним право на безоплатне забезпечення паливом на побутові потреби та зобов’язати відповідачів включити його в списки на безоплатне забезпечення паливом на побутові потреби.
Належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув. Надав суду письмову заяву, за якою підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Просить розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача ДП “Торезантрацит” ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог стосовно ДП „Торезантрацит”. Наполягає на тому, що позивач має право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям як пенсіонер вугледобувного підприємства, але забезпечити його таким вугіллям згідно Галузевої угоди має те підприємство, з якого він пішов на пенсію, тобто співвідповідач ТОВ „Вуглересурс”.
Представник відповідача ТОВ “Вуглересурс” ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечив проти задоволення позовних вимог стосовно ТОВ „Вуглересурс”. Пояснив, що позивач дійсно має право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, однак в Гірничому Законі не вказано, яке підприємство має його забезпечувати побутовим вугіллям, а Галузева Угода на них не поширюється. Їх підприємство квартирне вугілля взагалі ні працівникам ні пенсіонерам не видає, списки на отримання квартирного вугілля у них на підприємстві відсутні, відповідно позивач в такі списки не включений.
В судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази. На підставі досліджених, проаналізованих та оцінених в сукупності доказів та визнання певних фактичних обставин сторонами, судом встановлені наступні фактичні обставини:
На підставі оцінених в сукупності копії трудової книжки позивача (а.с. 51-55), та копій довідок з пенсійної справи позивача щодо підтвердження трудового стажу (а.с. 57-59) судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 починаючи з 09.01.1978 року працював на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах. Зокрема:
• з 09.01.1978 року по 15.03.1982 року працював на підземних роботах на різних посадах на Шахті „Донецька” Торезького виробничого об’єднання по видобутку антрациту „Торезантрацит”;
• з 29.03.1982 року по 30.09.1984 року працював на підземних роботах гірничим майстром ВТБ Шахтобудівного управління № 5 тресту „Макіївшахтобуд”;
• з 10.10.1984 року по 25.04.1993 року працював на підземних роботах на різних посадах в Шахтобудівному управлінні № 2 тресту „Макіївшахтобуд”;
• з 20.02.1995 року по 29.01.1998 року працював на підземних роботах на різних посадах в Шахтоуправлінні „Донецьке” Торезького виробничого об’єднання по видобутку антрациту „Торезантрацит”;
• з 14.01.2004 року по 18.01.2007 року працював на підземних роботах на різних посадах на шахті „Тера” ТОВ „Вуглересурс”;
• з 05.02.2007 року по 05.05.2008 року працював на підземних роботах на посаді підземного гірничого майстра на ВП „Шахта „Прогрес” ДП „Торезантрацит”.
На час розгляду справи в суді починаючи з 31.12.2008 року позивач не працює. На підставі оцінених в сукупності копії трудової книжки позивача (а.с. 51-55), копії довідки з пенсійної справи позивача щодо підтвердження трудового стажу (а.с. 59), довідки ТОВ „Вуглересурс” (а.с. 12) та копії пенсійного посвідчення позивача (а.с. 8) судом встановлено, що під час роботи в ТОВ „Вуглересурс” позивач в УПФУ в м. Торезі оформив пенсію за віком з 29.05.2004 року. На підставі оцінених в сукупності копії паспорту позивача (а.с. 5-6) та копії довідки з місця проживання позивача (а.с. 19) судом встановлено, що позивач мешкає у власному будинку за адресою: м. Торез, вул. П. Мирного, 18, який обладнаний пічним опаленням. Згідно протоколу № 1 від 24.03.2009 року засідання центральної комісії ДП „Торезантрацит” з розгляду спірних питань, що виникають при визначення права вуглеотримувача на отримання побутового палива (а.с. 9-11), позивачеві ДП „Торезантрацит” відмовлено у забезпеченні безоплатним побутовим вугіллям з посиланням на те, що таким вугіллям позивача має забезпечувати те підприємство, з якого він пішов на пенсію. Згідно довідки ТОВ „Вуглересурс” від 09.04.2009 року (а.с. 12), позивач квартирним вугіллям на підприємстві не забезпечується. На підставі визнання представником ТОВ „Вуглересурс” фактичної обставини, судом встановлено, що позивач в списки вуглеотримувачів по підприємству ТОВ „Вуглересурс” як пенсіонер вугледобувного підприємства на включений.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ст. 43 Гірничого Закону України № 1127-XIV від 06.10.1999 року, підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов’язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.
Згідно п. 3.1 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній промисловості від 03.07.2001 року (зі змінами та доповненнями станом на 04.08.2008 року), угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об’єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних …), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі … незалежно від форм власності та господарювання, … а також на непрацюючих членів профспілок – інвалідів і пенсіонерів галузі.
Згідно п. 3.2 зазначеної Галузевої угоди, положення Угоди є обов ’ язковими до застосування при укладанні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляд трудових спорів.
Згідно абз. 2, 3, 5, 6 п. 12.10 зазначеної Галузевої угоди, безоплатне забезпеченя вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тон на рік на будинокабо квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони пішли на пенсію, якщо вони … відпрацювали в галузі на роботах, пов’язаних з підземними умовами, чоловіки – не менше 15 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони пішли на пенсію.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України „Про колективні договори і угоди” № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року, у мови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має трудовий стаж на підприємствах вугільної галузі на роботах, пов’язаних з підземними умовами більше 15 років. За сукупності наведених обставин, на підставі ст. 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній промисловості, позивач має право на безоплатне наданя йому вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором. Підприємством, яке зобов’язане забезпечувати позивача таким вугіллям згідно вимог п. 12.10 зазначеної Галузевої угоди є відповідач ТОВ „Вуглересурс”, оскільки саме під час роботи на цьому вугледобувному підприємстві позивач оформив пенсію за віком. Представник ТОВ „Вуглересурс” в судовому засіданні висловив безумовну позицію підприємства щодо не включення позивача в списки вуглеотримувачів по підприємству, що свідчить про порушене право позивача з боку відповідача ТОВ „Вуглересурс” та потребу у судовому захисту такого права. Суд не приймає до уваги посилання представника ТОВ „Вуглересурс” на те, що на їх підприємство не поширюється дія Зазначеної Галузевої угоди, оскільки такі заперечення ґрунтуються на незнанні вимог п. 3.1 зазначеної Галузевої угоди та ч. 2 ст. 5 Закону України „Про колективні договори і угоди”. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, на цей час є достатнім для відновлення порушеного права позивача. За наведених обставин у задоволенні позовних вимог до ДП „Торезантрацит” слід відмовити, а позовні вимоги до ТОВ „Вуглересурс” задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ТОВ „Вуглересурс” на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі понесені останнім та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8,50 гривень, оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 31,25 гривень.
Керуючись ст. 43 Гірничого Закону України № 1127-XIV від 06.10.1999 року, ч. 2 ст. 5 Закону України „Про колективні договори і угоди” № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року, п. 3.1, 3.2, абз. 2, 3, 5, 6 п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній промисловості від 03.07.2001 року (зі змінами та доповненнями станом на 04.08.2008 року)та ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства „Торезантрацит” - відмовити в повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглересурс” задовольнити в повному обсязі.
Визнати право ОСОБА_3 на безоплатне надання йому Товариством з обмеженою відповідальністю „Вуглересурс” вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Вуглересурс” (86600, Донецька обл., м. Торез вул. Піонерська, б. 2, код ЄДРПОУ 31843321) включити ОСОБА_3, який мешкає у м. Торезі Донецької області, вул. П. Мирного, б. 18, іпн НОМЕР_1, як пенсіонера вугледобувного підприємства, в списки вуглеотримувачів на отримання безоплатного вугілля на побутові потреби по підприємству.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вуглересурс” на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8 гривень 50 копійок, оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 31 гривня 25 копійок, усього судові витрати на суму 39 (тридцять дев’ять) гривень 75 (сімдесят п’ять) копійок.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.
Суддя Торезького міського суду Ф.М. Сенчишин
Судове рішення № 5135802, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області) було прийнято 10.06.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1214-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: