Постанова № 51353938, 17.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17.09.2015 р. № 814/2194/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод", вул. Індустріальна, 1, Миколаїв, 54020

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення - рішення від 29.01.2015р. № 0000162205, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» (далі також - ПАТ «ЧСЗ», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів (далі також - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.01.2015 про нарахування грошових зобов'язань на суму 6016808,31 грн.. В обґрунтування вимог позивач вказав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без врахування істотних обставин, зокрема того, що порушення строків контракту з контрагентами сталось через недофінансування ПАТ «ЧСЗ» з боку Міноборони. Крім того, позивач з лютого 2014 року перебуває в стані банкрутства та судом наведено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про невмотивованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

ПАТ «ЧСЗ» як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області.

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, за результатами якої складено акт планової виїзної перевірки №48/14-04-22-05/14312980 від 16.01.2015 (далі по тексту - акт).

В ході перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення суб'єктом господарювання ч.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі також - Закон), в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним експортним договором від 01.01.2009 №2318 з ВАТ «Преображенська база тралового флоту» (Росія); ч.2 Закону, в частині недотримання термінів розрахунків за імпортними контрактами, зокрема від 04.07.2013 р. №RP0028 та від 04.07.2013 №ZE13024 з нерезидентом-компанією «ABS Hydromarine B.V.» (Нідерланди), від 12.03.2013 №510/48 з нерезидентом-компанією «HYDROSTER Sp z o.o.» (Польща), від 25.03.2013 №510/47 з нерезидентом-компанією «FLUIDMECANICA, S.A.U.» (Іспанія), від 18.03.2013 №510/52 та від 22.03.2013 №510/57 з нерезидентом-компанією «Stanfill Limited» (Беліз), від 01.02.2013 №ERCHSZ02013 з нерезидентом-компанією «Eliche Radice SPA» (Італія).

Зокрема, перевіркою встановлено, що:

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 04.07.2013 №RP0028 з нерезидентом-компанією «ABS Hydromarine B.V.» (Нідерланди) у сумі 484600,00 євро, яка з 21.09.2014 є простроченою, за курсом НБУ на дату прострочення складає 8379904,79 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 04.07.2013 №ZE13024 з нерезидентом-компанією «ABS Hydromarine B.V.» (Нідерланди) у сумі 301950,00 євро, яка з 18.09.2014 є простроченою, за курсом НБУ на дату прострочення складає 5251955,55 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 12.03.2013 №510/48 з нерезидентом-компанією «HYDROSTER Sp z o.o.» (Польща) у сумі 23010,00 євро, яка з 02.08.2014 є простроченою, за курсом НБУ на дату прострочення складає 368290,51 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 25.03.2013 №510/47 з нерезидентом-компанією «FLUIDMECANICA, S.A.U.» (Іспанія) у сумі 49240,00 євро, яка з 01.05.2014 по 28.05.2014 є простроченою на суму 49240,00 євро, за курсом НБУ на дату прострочення складає 776210,79 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 18.03.2013 №510/52 з нерезидентом-компанією «Stanfill Limited» (Беліз) у сумі 14930,00 євро, яка з 01.05.2014 по 28.05.2014 є простроченою на суму 14930,00 євро (за курсом НБУ на дату прострочення складає 235353,92 грн.) та з 31.07.2014 по 12.01.2015 - на суму 14930,00 євро (за курсом НБУ на дату прострочення складає 242038,02 грн.);

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 22.03.2013 №510/57 з нерезидентом-компанією «Stanfill Limited» (Беліз) у сумі 32635,00 дол.США, яка з 31.08.2014 є простроченою, за курсом НБУ на дату прострочення складає 444024,53 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 01.02.2013 №ERCHSZ02013 з нерезидентом-компанією «Eliche Radice SPA» (Італія) у сумі 49638,00 євро, яка з 02.09.2014 є простроченою на суму 49638,00 євро, за курсом НБУ на дату прострочення складає 848028,65 грн.;

дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним експортним договором від 01.01.2009 №2318 з ВАТ «Преображенская база тралового флота» (Росія) у сумі 5893,44 дол. США, яка з 30.05.2014 по 02.06.2014 є простроченою на суму 5893,44 дол. США (69395,24 грн. за курсом НБУ на дату прострочення), та дебіторська заборгованість у сумі 6314,40 дол. США, яка з 30.12.2014 є простроченою на суму 6314,40 дол. США (99568,97 грн. за курсом НБУ на дату прострочення).

На підставі зазначеного акта перевірки 29.01.2015 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162205, яким ПАТ «ЧСЗ» нарахована пеня в розмірі 6016808,31 грн. за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно постанов Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475; від 14.05.2013 №163; від 14.11.2013 № 453; від 12.05.2014 №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті»; від 20.08.2014 № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» та від 01.12.2014 №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Порушення передбачених Законом термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.4 Закону).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, підставою для не нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, є своєчасне отримання підприємством висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією або звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента.

Вищенаведене спростовує доводи позивача про відсутність у суб'єкта господарювання підстав для нарахування пені за недотримання граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Судження позивача про неправомірність застосування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів також не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Так, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також - Закон N2343-XII), яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, не регулює порядок декларування валютних цінностей та не встановлює пільг стосовно виконання вимог нормативних актів, які зобов'язують підприємство здійснювати декларування валютних цінностей, котрі знаходяться за межами території України.

Судом встановлено, що 04.02.2014 Господарським судом Миколаївської області відкрито провадження по справі про банкрутство ПАТ «ЧСЗ» та введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів.

Суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, не є підставою для невиконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та інших нормативних актів, які регулюють зовнішньоекономічні відносини.

Приписами статей 9 та 10 Податкового кодексу України визначено, що пеня та штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності не відносяться до загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), тому на них не розповсюджується мораторій, дія якого стосується зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

До того ж, виходячи із приписів статті 1, частини 4 статті 12 Закону №2343-XII, мораторій вводиться на задоволення вимог конкурсних кредиторів і суть його полягає у зупиненні виконання боржником перед такими кредиторами грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів. З порушенням провадження у справі про банкрутство підприємницька діяльність боржника не припиняється, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Суд також погоджується з аргументами відповідача про те, що, у даному випадку ПАТ «ЧСЗ» виступає кредитором нерезидентів і зобов'язаний у разі перевищення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями встановленим отримати індивідуальну ліцензію Національного банку України або висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією. За умови порушення терміну надходження валютної виручки (або товару) та за відсутності вищенаведених документів до резидента застосовується відповідальність, встановлена статтею 4 Закону, у вигляді пені, яка є грошовим зобов'язанням платника податків та підлягає сплаті у встановленому законодавством порядку у розумінні пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Вищенаведене свідчить про те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на нарахування пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аргументи позивача про те, що нарахована за актом перевірки пеня за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами підлягає списанню на підставі ст.4 Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» суд вважає також невмотивованими, виходячи з такого.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» суми пені, штрафних і фінансових санкцій, не сплачених до бюджетів і державних цільових фондів, нарахованих на податкову заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які обліковуються підприємствами суднобудівної промисловості станом на 1 січня 2013 року, підлягають списанню у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Оскільки нарахована за актом перевірки пеня не є пенею, яка нараховується на податкову заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та не має статусу податкової заборгованості, а є грошовим зобов'язанням платника податків, яке підлягає сплаті у встановленому законодавством порядку, підстав для застосування норм вищезазначеної статті не виникає.

Таким чином, відповідач в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі та в спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний