Постанова № 51353801, 21.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21.09.2015 р. № 814/2578/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Щорса, 38, Миколаїв, 54036

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, Миколаїв, 54030 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00028722013 від 30.07.15 року ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ФОП), відповідно до уточнених вимог, звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі по тексту також відповідач, ДПІ) №00028722013 від 30.07.2015 року, яким до неї неправомірно застосована штрафна (фінансова) санкції в сумі 10860грн. 40коп. за здійснення реалізації товару, що не облікований у встановленому законом порядку. В обґрунтування вимог позивач вказав, що нестача товару не доведена в звязку з непроведенням інвентаризації. Крім того, ДПІ неправомірно ототожнює нестачу товару (належним чином оприбуткованого) з реалізацією товару, який не облікований у встановленому порядку, оскільки нестача товару (яку можна виявити тільки в разі належного ведення його обліку) виключає його реалізацію саме як не облікованого.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке ґрунтується на обставинах виявлених в процесі перевірки субєкта господарювання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 25.07.1995 року.

В червні 2015 року ДПІ проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів у кіоску, що розташований за адресою: Одеське шосе, поблизу ж/б№ 88, м. Миколаїв, за результатами якої складено акт №0019/14/29/22/НОМЕР_1 від 15.07.2015року (далі по тексту також Акт).

В Акті зазначено, що в ході перевірки виявлено порушення п.11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон), а саме що в ході перевірки було встановлено порушення режиму попереднього програмування РРО за найменуванням товару, та ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем його реалізації та зберігання на загальну суму 5430,20 грн..

На підставі Акта перевірки ДПІ 30.07.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00028722013, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 10945,40грн. згідно з п.6 ст.17 та ст.20 Закону, із яких 10860грн. 40коп. за здійснення реалізації товару, який не обліковується у встановленому законом порядку.

Досліджуючи обставини, з якими законодавець повязує наявність в діях субєкта господарювання інкримінованого йому правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом.

З наведеного випливає, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобовязані вести облік товарних запасів за місцем їх зберігання або реалізації в порядку визначеним чинним законодавством.

Згідно п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України N 481 від 16.09.2013, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Статтею 20 Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В процесі перевірки на підставі досліджених: контрольних стрічок, накладних на придбаний товар, Книги обліку доходів і витрат встановлено, що субєктом господарювання в повній мірі оприбутковано всі придбані товари (цигарки та ін.). Нестача товару (цигарок) зафіксована контролюючим органом в відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ТМЦ (надалі Відомість). При цьому, на думку контролюючого органу, оскільки перевіркою встановлено нестачу товару (цигарок, що були належним чином оприбутковані в тому числі в Книзі обліку доходів і витрат на підставі накладних та ін.), зазначена обставина вказує на те, що мало місце реалізація товарів, які не обліковані у встановлено законом порядку. При цьому, відповідач не вказав, який порядок обліку товарних запасів порушено позивачем.

Суд погоджується з позицією позивача про те, що нестача (залишки) товарно-матеріальних цінностей встановлюються за даними бухгалтерського обліку на початок звітного періоду та на певний звітний (поточний) період, що виключає висновок про неведення суб'єктом господарської діяльності обліку товарів. Окрім того, нестачу (залишки) товару можна виявити лише при проведені інвентаризації, коли відомі данні про залишки товару на початок інвентарізації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. У відомості (документ складений представниками контролюючого органу в ході проведення фактичної перевірки) не зазначено залишки запасів на початок звітної дати та вибуття (реалізація) запасів за визначений період, що взагалі виключає можливість вирахування нестачі (залишків) товару та підстави стверджувати про наявність нестачі товару.

До документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, належать документи щодо походження товару, наприклад: накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні. Контролюючим органом в ході перевірки підтверджено наявність таких документів та ведення відповідного обліку в Книзі доходів та витрат.

Висновку про реалізацію позивачем необлікованих товарів відповідач дійшов в результаті зафіксованої нестачі цигарок, фактично ототожнивши нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку, тоді як встановити надлишок чи нестачу товарів без їх обліку неможливо. До того ж нестача товару взагалі виключає реалізацію такого товару як необлікованого.

Отже, твердження контролюючого органу про доведення здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим, оскільки навіть якщо припустити що мала місце нестача товарів це не є свідченням вчинення позивачем вказаного правопорушення.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиравним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області № 00028722013 від 30.07.2015 року в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 10 860 гривень 40 копійок за здійснення реалізації товару, який не обліковано у встановленому законом порядку.

Присудити на користь фізичної особи - підприємця" ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір в сумі 182 гривні 70 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний