Постанова № 51353763, 09.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2015 р. Справа № 814/2430/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Жовтневої об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: скасування податкового повідомлення рішення від 15.06.2015 року № 14-17,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Жовтневої об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 15.06.2015 року № 14-17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником автотранспортного засобу, який 1997 року випуску, а тому не є об»єктом оподаткування.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених в запереченнях.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.06.2015 року Жовтневою ОДПІ прийнято податкове повідомлення- рішення № 14-17, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25 000,00грн.

З 1 січня 2015 року набрала чинності стаття 267 Податкового кодексу України "Транспортний податок", відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є обєктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу

Пунктом 267.4 ст.267 Податкового кодексу України визначена ставка податку, яка встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Податковим кодексом України визначено обєкти оподаткування транспортним податком:

1) легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років;

2) мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п.14.1.251 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користування та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами і дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Відповідно до п.1.3 глави 1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України 11.08.2010 за № 379, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення, керувався копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (СХХ 561767) датою першої реєстрації легкового автомобіля марки ВМW, модель 7401, власником якого є ОСОБА_1, значиться 19.08.2010 року.

Жовтнева об»єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області вважає дату початку використання зазначеного вище автомобіля, а саме, 19.08.2010 року, яка зазначена в свідоцтві про першу реєстрацію транспортного засобу.

Матеріали справи містять лист Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Управління державної автомобільної інспекції центр надання послуг, пов»язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Снігурівського, Жовтневого та Березнегуватського районів від 04.08.2015 року, в якому вказано, що вперше легковий автомобіль марки ВМW, модель 7401, 1997 року випуску зареєстровано на території України 07.08.2004 року Луцьким ВРЕВ.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта субєктів владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення від 15.06.2015 року № 14-17 про стягнення податкового зобов»язання в розмірі 25 000, 00 грн.

Повернути ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн., сплачений за квитанцією № 8 від 23.07.2015 року.

Повернути ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 182, 70 грн., сплачений за квитанцією № 0010010 від 23.07.2015 року.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа