Ухвала суду № 51353247, 31.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

31 січня 2011 року 8538/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Виноградової О.І.,

при секретарі Савранчук А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача 1 ОСОБА_2,

представника відповідача 2 не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовомБроварської обєднаної державної податкової інспекції Київської областідо протовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгово - зернова фірма», приватного підприємства «Респект - Агро» стягнення коштів, отриманих на підставі договору,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 р. Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області (далі позивач) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгово-зернова фірма»(далі відповідач 1) та приватного підприємства «Респект-Агро»(далі відповідач 2) про стягнення коштів отриманих на підставі договору.

20 січня 2011 р. представником відповідача 1 до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судове засідання 31 січня 2011 р. зявилися представники позивача та відповідача 1.

28 січня 2011 р. від представника відповідача 2 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

За таких обставин суд ухвалив провести розгляд клопотання за відсутності представника відповідача 2.

У судовому засіданні представник позивача проти даного клопотання заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази в частині заявленого клопотання, судом встановлено таке.

6 квітня 2009 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір на постачання продукції № 8/04-2010 (а.с. 98-99).

На виконання зазначеного вище договору були виписані видаткові та податкові накладні (а. с. 102-104).

З 23 березня по 13 квітня 2010 р. позивачем було проведено виїзну планову перевірку відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2007 р. по 31 грудня 2009 р.

За результатами даної перевірки 16 квітня 2010 р. було складено акт №211/232/32175477, згідно з яким «правочин (господарське зобовязання) здійснене між ТОВ «Універсальна торгово-зернова фірма»та ПП «Респект-Агро»обумовлене договором №8/04-2010 від 6 квітня 2009 р. всього на суму 297 223,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 537,17 грн, є таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК підлягає визнанню нікчемним (недійсним) та згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України визнається нікчемним (недійсним)»(а. с. 43 на звороті).

При вирішенні заявленого відповідачем 1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно вимог до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як убачається з ч. 2 ст. 215 ЦК України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до вимог наведеної норми застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає вимогам ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосовано виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України та можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 цього кодексу.

Згідно з вимогами ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Наявні матеріали справи свідчать, що факт порушення позивачем виявлено 16 квітня 2010 р., що підтверджується актом перевірки № 211/232/32175477 (а.с. 11).

Адміністративний позов, як вже зазначалося, до Київського окружного адміністративного суду ним було подано нарочно 20 жовтня 2010 р., що підтверджується датою, зазначеною в тексті позовної заяви (а.с. 2 - 10).

Наведене свідчить, що даний адміністративний позов до суду позивачем було подано з порушенням встановленого ст. 250 ГК України шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Заяв про поновлення строків звернення до суду позивач не подавав.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, у звязку з пропущеннням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна торгово-зернова фірма»та приватного підприємства «Респект-Агро»про стягнення коштів отриманих на підставі договорів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І. Виноградова