Постанова № 51353220, 15.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року 9070/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Пономаренко Б.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Науково - виробнича Фірма «Хімімпекс»до проДержавної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 25 червня 2010 р. № 0000452300/0, № 0000371710/0, № 0000442300/0, від 20 липня 2010 р. № 0000452300/1, № 0000371710/1, № 0000442300/1 та від 5 жовтня 2010 р. № 0000452300/2, № 0000371710/2, № 0000442300/2, ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2010 р. приватне підприємство «Науково - виробнича Фірма «Хімімпекс»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 25 червня 2010 р. № 0000452300/0, № 0000371710/0, № 0000442300/0 та від 5 жовтня 2010 р. № 0000452300/2, № 0000371710/2, № 0000442300/2.

27 січня 2011 р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив також визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 р. № 0000452300/1, № 0000371710/1, № 0000442300/1 (а.с. 75-76).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки винесенні на підставі помилкових висновків перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 115 386 грн 00 коп., заниження податку на додану вартість в сумі 94 648 грн 00 коп., податку з доходів фізичних осіб в сумі 1207 грн 50 коп. (а.с. 2-4).

Відповідачем до суду було подано письмові заперечення проти позову та додаткові пояснення, у яких він позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит, видані товариством з ознаками фіктивності, яке входить до злочинної тіньової схеми (а.с. 66-68, 96-98).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

У період з 27 травня по 9 червня 2010 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства з 1 лютого 2007 р. по 31 березня 2010 р., за результатами якої 14 червня 2010 р. було складено акт перевірки № 383/23-34779537 (далі акт перевірки) (а.с. 6-29).

У розділі «Висновки»акта перевірки перевіряючими зафіксовано наступні порушення:

-пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (далі ОСОБА_3 № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 115 386 грн 00 коп.;

-пп. 7.2.3, 7.4.5, п. 7.2, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі ОСОБА_3 № 168/97-ВР), в результаті чого занижено суму податкових зобовязань на 473 240 грн 00 коп. та занижено податок на додану вартість у сумі 94 648 грн 00 коп.;

-пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 р. № 889-ІV (далі ОСОБА_3 № 889-ІV), в результаті чого не утримано податок з доходу, нарахованого фізичним особам за придбаний товар, у сумі 1207 грн 50 коп. (а.с. 28).

25 червня 2010 р. на підставі акта перевірки відповідачем були винесені 3 податкові повідомлення-рішення:

1)№ 0000452300/0, яким нараховано податкове зобовязання у сумі 141 972 грн 00 коп. (далі повідомлення-рішення № 0000452300/0) (а.с. 35);

2)№ 0000371710/0, яким нараховано податкове зобовязання у сумі 3622 грн 50 коп. (далі повідомлення-рішення № 0000371710/0) (а.с. 36);

3)№ 0000442300/0, яким нараховно податкове зобовязання у сумі 173 079 грн 00 коп. (далі повідомлення-рішення № 0000442300/0) (а.с. 37).

Не погоджуючись з названими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Проте, за результатами розгляду його скарги залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 р. № 0000452300/1 (далі повідомлення-рішення № 0000452300/1), № 0000371710/1 (далі повідомлення-рішення № 0000371710/1), № 0000442300/1 (далі повідомлення-рішення № 0000442300/1) та від 5 жовтня 2010 р. № 0000452300/2 (далі повідомлення-рішення № 0000452300/2), № 0000371710/2 (далі повідомлення-рішення № 0000371710/2), № 0000442300/2 (далі повідомлення-рішення № 0000442300/2) (а.с. 49-55).

У звязку з тим, що позивач вважає названі повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем були винесені повідомлення-рішення:

1)№ 0000452300/0, № 0000452300/1, № 0000452300/2;

2)№ 0000371710/0, № 0000371710/1, № 0000371710/2;

3)№ 0000442300/0, № 0000442300/1№, 0000442300/2.

І. Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000371710/0, 0000371710/1, 0000371710/2 судом встановлено таке.

Згідно з п. 3.4.4 акта перевірки 16 березня 2010 р. позивачем не було утримано податок з доходу фізичної особи ОСОБА_3 у сумі 8050 грн 00 коп. за придбаний товар. Зокрема, на порушення вимог п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-ІV із зазначеної суми не було утримано податок з доходу фізичної особи в сумі 1207 грн 50 коп. (а.с. 27).

Зазначені повідомлення-рішення було винесено з посиланням на пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-ІV.

Відповідно до вимог наведеної норми до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Проте, позивачем до суду не було надано жодного доказу на обґрунтування позовних вимог в частині протиправності названих повідомлень-рішень. Зокрема, не надано будь-якого договору між позивачем та ОСОБА_3, а також бухгалтерських документів на підтвердження фактичної суми, яку було сплачено названій особі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №№ 0000371710/0, 0000371710/1, 0000371710/2 відповідачем винесені правомірно, а отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

ІІ. Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000442300/0, 0000442300/1, 0000442300/2 судом встановлено таке.

Перелічені повідомлення-рішення винесені з посиланням на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334-94-ВР.

Зокрема, наведеною нормою передбачено, що до складу валових витрат не включаються витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем на підставі видаткових накладних було включено до складу валових витрат вартість придбаних вітамінів та препаратів для тварин, а саме: у 4 кварталі 2008 р. в сумі 113 680 грн 00 коп., у 1 кварталі 2009 р. 347 864 грн 50 коп., про що йдеться в акті перевірки (а.с. 12).

Зазначені накладні було видано товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсервіс»(далі ТОВ «Укрпромсервіс»).

Висновок щодо фіктивності виданих ТОВ «Укрпромсервіс»видаткових накладних відповідачем було зроблено на підставі листа Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 31 березня 2010 р. № 1089/7/26-31-008/1089 (далі лист № 1089/7/26-31-008/1089), згідно з яким ТОВ «Укрпромсервіс»є підприємством з ознаками фіктивності та входить до злочинної тіньової схеми, крім того, печатку підприємства було вилучено під час проведення обшуку на «конвертаційному центрі»в рамках кримінальної справи № 05-14893, яка перебуває у провадженні СВ Оболонського РУГУ МВС України у м. Києві (а.с. 69).

Проте, жодного документа на підтвердження наведених у цьому листі обставин відповідачем до суду протягом 9-ти судових засідань надано не було (12, 27 січня, 10 лютого, 2, 17, 30 березня, 10, 24 травня та 15 червня 2011 р.).

Більш того, у судовому засіданні 15 червня 2011 р. за клопотанням представника відповідача судом було постановлено протокольну ухвалу щодо розгляду даної адміністративної справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, у даній справі відповідачем цього зроблено не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №№ 0000442300/0, 0000442300/1, 0000442300/2 відповідачем винесено неправомірно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІІ. Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № №0000452300/0, 0000452300/1, 0000452300/2 судом встановлено таке.

Зазначені повідомлення-рішення відповідачем було винесено з посиланням на пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Зокрема, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з вимогами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як убачається з розділу 3.2.2 акта перевірки, позивачем було завищено показники у рядках 10.1 у деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 94 648 грн 00 коп. Зокрема, у деклараціях: за липень 2008 р. 22 214 грн. 98 коп., за жовтень 2008 р. 2860 грн 35 коп., за січень 2009 р. 24 957 грн 90 коп., за лютий 2009 р. 44 615 грн 00 коп. (а.с. 22).

Наведений висновок зроблений щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Укрпромсервіс»(на суму 69 572 грн 90 коп.) і ТОВ «Меліта Груп»(на суму 25 075 грн 33 коп.).

Зокрема, відповідач вважає неправомірним включення до складу податкового кредиту сум, зазначених у виданих ТОВ «Укрпромсервіс»накладних:

-у січні 2009 р. на підставі накладної від 9 січня 2009 р. № 31 на суму 149 747 грн 40 коп. (в т. ч. ПДВ 24 957 грн 90 коп.);

- у лютому 2009 р. на підставі накладних від 2 лютого 2009 р. № 286 на суму 66 690 грн 00 коп. (в т. ч. ПДВ 11 115 грн 00 коп.) та від 17 лютого 2009 р. № 412 на суму 201 000 грн 00 коп. (в т. ч. ПДВ 33 500 грн 00 коп.) (а.с. 22).

Висновок щодо фіктивності виданих ТОВ «Укрпромсервіс»накладних відповідачем було зроблено на підставі листа № 1089/7/26-31-008/1089, зміст якого, як вже зазначалося, жодним доказом у судовому засіданні підтверджено не було.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрпромсервіс» анульовано 17 липня 2009 р. (а.с. 22). При цьому, жодних документів на підтвердження даної обставини, відповідачем до суду подано також не було.

За наведених обставин суд вважає, що викладені в акті перевірки дані щодо фіктивності виданих у січні-лютому 2009 р. ТОВ «Укрпромсервіс»накладних у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Водночас, висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту протягом 2008 р. в сумі 25 075 грн 00 коп. відповідачем було зроблено у звязку зі встановленням факту не включення даної суми до складу податкового зобовязання ТОВ «Меліто Груп».

Проте, зазначені дії названого товариства не можуть бути підставою для висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту у звязку з включенням до його складу сум, зазначених у накладних, виданих ТОВ «Меліто Груп».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №№ 0000452300/0, 0000452300/1, 0000452300/2 відповідачем винесені протиправно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 25 червня 2010 р. № 0000452300/0 та № 0000442300/0, від 20 липня 2010 р. № 0000452300/1 та № 0000442300/1, від 5 жовтня 2010 р. № 0000452300/2 та № 0000442300/2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 червня 2011 р.

Суддя О.І. Виноградова