Постанова № 51353061, 15.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року 1641/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Пономаренко Б.В.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Водяне будівництво»до проДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2011 р.,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Водяне будівництво»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»(далі ТОВ «С.Дж.Р.Груп») договір на будівельні роботи, на виконання якого названим товариством було здійснено передбачені договором роботи, а позивачем сплачено їх вартість в сумі 200 000 грн 03 коп., в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) ? 33 334 грн 34 коп. У подальшому названу суму було включено до складу податкового кредиту за серпень 2009 р. Крім того, позивачем було придбано у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»будівельні матеріали на суму 40 657 грн 57 коп., в тому числі ПДВ 6776 грн 26 коп. У подальшому названу суму було включено до складу податкового кредиту за червень 2009 р. Позивач вважає, що зазначені вище суми до податкового кредиту за червень та серпень 2009 р. ним було включено правомірно.

Відповідачем до суду було подано письмові заперечення проти позову, у яких позов не визнав, посилаючись на те, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за весь час свого існування (в тому числі у 2009 р.) будь-якої господарської діяльності не здійснювало, а отже, формування податкового кредиту на підставі документів, нібито підписаних його керівником, є неправомірним.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

31 серпня 2007 р. позивач зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т. 1 а.с. 28) та взяте на облік платника податків з 3 вересня 2007 р. за № 1281-ТОВ, що підтверджується відповідною довідкою (т. 1 а.с. 29).

24 лютого 2011 р. відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 червня по 31 грудня 2009 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 360/23-2/35367310 (далі акт перевірки) (т. 1 а.с. 69-83).

У розділі «Висновки»акта перевірки зазначено, що позивачем було допущено порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 40 109 грн 60 коп., а саме: за червень 2009 р. у сумі 6776 грн 26 коп., за серпень 2009 р. 33 333 грн 34 коп. (т. 1 а.с. 83).

12 березня 2011 р. на підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (далі повідомлення-рішення № НОМЕР_1), яким було нараховано суму грошового зобовязання 50 137 грн 00 коп., з яких 40 109 грн 60 коп. за основним платежем, 10 027 грн 40 коп. за штрафними санкціями (т. 1 а.с. 92).

У звязку з незгодою з названим повідомленням-рішенням позивачем було подано даний позов до суду.

При вирішенні справи судом враховано, що оскаржуване повідомлення-рішення відповідачем було винесено з посиланням на пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі ПК України), а також на п. 7.2 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7. 2 ст. 7, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7. 4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Зокрема, названими нормами передбачено таке.

Згідно з вимогами пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з вимогами пп. 7.2.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5.

Відповідно до вимог пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як убачається з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з вимогами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 названого Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як убачається з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наявні матеріали справи свідчать, що оскаржуване повідомлення-рішення винесено у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2009 р. 33 333 грн 34 коп. та у червні 2009 р. 6776 грн 26 коп.

І. Стосовно правомірності включення позивачем 33 333 грн 34 коп. до складу податкового кредиту у серпні 2009 р. судом встановлено таке.

1 липня 2009 р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(Підрядник) було укладено договір на будівельні роботи № 01/07-09 (далі Договір № 01/07-09) (т. 1 а.с. 33-35).

Згідно з п. 1.1 п. 1 названого Договору позивач (Замовник) поручає, а ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(Підрядник) здійснює комплекс робіт «Берегоукрепительные и каскадне сооружения существующего пруда в рекреационной зоне поймы р. Кальмиус, Киевский р-н, г. Донецка» (т. 1 а.с. 33).

Згідно з п. 2.1 цього Договору вартість робіт і матеріалів складає 200 000 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 33).

Зазначені роботи позивачем було оплачено в сумі 200 000 грн 03 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: від 19 листопада 2009 р. № 878 на суму 40 000 грн 00 коп., 17 грудня 2009 р. № 920 на суму 60 000 грн 00 коп. та від 28 грудня 2009 р. № 928 на суму 100 000 грн 03 коп. (т. 1 а.с. 44-46).

Згідно з поясненнями представника позивача зазначену суму було сплачено на підставі таких документів: розрахунку договірної ціни (т. 1 а.с. 36-37), рахунку фактури (т. 1 а.с. 38), акту приймання виконаних підрядних робіт (т. 1 а.с. 40-42) та податкової накладної, виданої ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(т. 1 а.с. 43).

Крім того, згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні у подальшому виконані ТОВ «С.Дж.Р.Груп»роботи було передано їх первинному замовнику ТОВ «Стадіон Шахтер».

Проте, дане твердження спростовується дослідженими судом матеріалами справи, згідно з якими встановлено наступне.

1 липня 2008 р. між ТОВ «Стадіон Шахтер»(Замовник) та позивачем (Підрядчик) було укладено договір без назви № 04/06-08 (далі Договір № 04/06-08) (т. 1 а.с. 180-187).

Згідно з п. 1 названого договору «Заказчик поручат и оплачивает, а Подрядчик обеспечивает в соответствии с проектной документацией и условиями Договора выполнение комплекса работ по строительству берегоукрепительных и каскадних сооружений существующего пруда, расположенного в рекреационной зоне поймы р. Кальмиус, в Киевском районе г. Донецка, а именно выполнить: земляные работы; монтаж и установку габионных констукцый; работы по строительству водопада и каскадных сооружений; монтаж водопровода и насосной станции погружных насосов для обеспечения работы каскадных сооружений; работы по формированию откосов и укреплений георешоткой» (т. 1 а.с. 180).

Загальна вартість робіт по даному Договору складає 5 759 806 грн 61 коп. (т. 1 а.с. 180).

Як убачається з додаткової угоди № 1 до Договору № 04/06-08, сторонами було уточнено строки виконання робіт. Зокрема, визначено, що строки виконання робіт визначаються графіком виконання робіт (додаток № 1 до додаткової угоди №1) (т. 1 а.с. 189-190).

При цьому будь-яка проектна документація, наявність якої передбачено у п. 1 Договору № 04/06-08 у позивача відсутня.

Згідно з названим графіком підрядчик мав виконати протягом квітня червня 2009 р. «гидроизоляционные работы железобетонной водоприемной чаши, работы по облицовке гребня водопадов и водоприемной чаши; пусконаладочные работы насосно-силового оборудования для приведения в действие работы каскада водопадов; работы по формированию откосо и укреплению георешоткой»(т. 1 а.с. 190).

Як убачається з довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р. та акта № 6 прийняття виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р., позивач передав ТОВ «Стадіон Шахтер»у повному обсязі роботи, які були виконані ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(т. 1 а.с. 193-198).

Проте, зазначені роботи у перелічених документах було оцінено у суму 38 349 грн 32 коп. (т. 1 а.с. 193-198).

Наведене свідчить, що позивач оплатив ТОВ «С.Дж.Р.Груп»роботи в сумі 200 000 грн 03 коп. і саме ці роботи у подальшому передав ТОВ «Стадіон Шахтер». При цьому, названі будівельні роботи позивачем та ТОВ «Стадіон Шахтер»були оцінені в 38 349 грн 32 коп. та оплачені останнім в названій сумі, що підтверджується випискою по рахунку від 21 серпня 2009 р. (т. 1 а.с. 202).

Наведене спростовує твердження представника позивача щодо виконання ТОВ «С.Дж.Р.Груп»робіт на суму 200 000 грн 03 коп.

Крім того, судом враховано, що усі видані ТОВ «С.Дж.Р.Груп» документи були підписані ОСОБА_3 (Договір № 01/07-09, рахунок-фактура, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних робіт, податкова накладна (т. 1 а.с. 33-34, 38, 39, 40-43).

Проте, як убачається з протоколу допиту названої особи (директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп») від 18 серпня 2010 р., він у вересні 2007 р. на прохання чоловіка на імя ОСОБА_4 перереєстрував на своє імя підприємство з метою займатися «обналічкою»грошових коштів. У подальшому господарської діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не здійснював (т. 1 а.с. 226-230).

Наведене свідчить, що позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту за серпень 2009 р. 33 333 грн 34 коп. (т. 1 а.с. 83).

ІІ. Стосовно правомірності включення позивачем 6776 грн 26 коп. до складу податкового кредиту за червень 2009 р. судом встановлено таке.

Згідно з платіжним дорученням від 13 липня 2009 р. № 699 позивачем було сплачено ТОВ «С.Дж.Р.Груп»40 657 грн 57 коп. за матеріали згідно з «рах.№СФ-18/06-9 від 18.06.09р. у т. ч. ПДВ 20% - 6776, 26 грн.»(т. 1 а.с. 51).

Зазначена сума ПДВ до податкового кредиту відповідачем була віднесена з посиланням на наявність податкової накладної від 18 червня 2009 р. № 4000333, видаткової накладної від 18 червня 2009 р. № РН-0000015 та рахунку фактури від цієї ж дати № СФ -18/06-9 (т. 1 а.с. 47-48).

Проте, на рахунку-фактурі та видатковій накладній відсутні посада та прізвище особи, яка видала та підписала ці документи (т. 1 а.с. 48-49).

На податковій накладній зазначено прізвище ОСОБА_3, який, як вже зазначалося, надав старшому слідчому з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області пояснення щодо ведення ТОВ «С.Дж.Р.Груп»незаконної діяльності, а саме «обналічки»грошових коштів (т. 1 а.с. 239).

Крім того, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження використання у господарській діяльності зазначених у видатковій накладній №РН-0000015 матеріалів.

За наведених обставин суд вважає неправомірним віднесення позивачем ПДВ у сумі 6776 грн 26 коп. до складу податкового кредиту за червень 2009 р.

До того ж судом взято до уваги, що перевірка позивача здійснювалася відповідачем на підставі наданих позивачем документів (т. 1 а.с. 14-15).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що повідомлення-рішення № НОМЕР_1 відповідачем винесено правомірно, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Водяне будівництво»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2011 р. відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів в порядку, встановленому ст.ст. 185-187, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 червня 2011 р.

Суддя О.І. Виноградова