Вирок № 5135060, 02.06.2009, Печерський районний суд міста Києва

№1-22\09

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 червня 2009 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Білоцерківця О.А.

при секретарях Шидловському П.В., Якименко В.О.,

Шейчук О.Ю.

з участю прокурорів Менчиця С.Є., Василіва О.Б.,

адвокат ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4, ст. 187, ч.2 ст. 345 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8, 7 травня 2004 року, приблизно о 14 год., знаходячись в м. Києві по вул. Ентузіастів біля будинку №3\1 погодився на пропозицію свого знайомого ОСОБА_7 вчинити розбійний напад на ОСОБА_9, який є директором інтернет-кафе «Матриця», де ОСОБА_7 деякий час працював помічником адміністратора і тому знав, що ОСОБА_9 є заможною людиною, після чого ними відразу спільно було складено план розбійного нападу на ОСОБА_9, згідно якого вони повинні були сісти в автомобіль останнього та шляхом погроз змусити ОСОБА_9 передати їм гроші. При цьому ОСОБА_7 повинен був сісти на переднє сидіння біля ОСОБА_9 та погрожувати йому розправою, а ОСОБА_8 позаду нього та тримати в руках предмет з метою імітації вогнепальної зброї, при чому, в разі потреби, якщо ОСОБА_9 буде чинити опір, його планувалось звязати липкою поліетиленовою стрічкою.

З метою реалізації вказаного злочинного плану, відразу ж після його складання ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8, пішов до себе додому в квартиру АДРЕСА_1 звідки виніс гумову палицю, яка мала служити імітацією вогнепальної зброї під час розбійного нападу на ОСОБА_9 та передав її ОСОБА_8 Після цього вони разом пішли додому до ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, де обмотали вказану гумову палицю скорозшивачами з файлами та поклали її в поліетиленовий пакет. Саме в такому вигляді палиця повинна була імітувати вогнепальну зброю під час нападу. Також ОСОБА_8 взяв у себе вдома два мотки широкої липкої стрічки, щоб звязати ОСОБА_9 та розкладний ніж господарсько-побутового призначення "Super Knife", якого за декілька днів до цього або 07.05.2004 року придбав в мисливському магазині "Аліна", що на бульварі Л. Українки, 20/22 в м. Києві, і передав його ОСОБА_7 для того, щоб той в разі вчинення ОСОБА_9 опору міг здійснити погрозу завдання тілесних ушкоджень, чи завдання йому тілесних ушкоджень для його подолання.

Відразу після цього, ввечері 07.05.2004 року, ОСОБА_8, маючи умисел на заволодіння шляхом погрози насильством грошима ОСОБА_9, а також усіма цінностями, які той зможе надати, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, разом з ним, відповідно до розробленого плану, маючи при собі вказані знаряддя злочину, прибули на вул. Шота Руставелі в м. Києві та деякий час спостерігали за автомобілем ОСОБА_9 марки "Міцубісі" державний номер НОМЕР_1, який стояв на тротуарі біля інтернет-кафе "Матриця" (будинок № 8), очікуючи на його появу.

Приблизно о 21 год. 20 хв. 7 травня 2004 року, після того, як ОСОБА_9 вийшов із приміщення інтернет-кафе "Матриця" та сів у свій автомобіль, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, одночасно і швидко також сіли в його автомобіль, причому ОСОБА_7 сів на переднє сидіння біля ОСОБА_9 і відразу почав погрожувати йому вищевказаним ножем, виставивши його перед обличчям останнього, в той час, як ОСОБА_8 сів на заднє сидіння автомобіля за ОСОБА_9, бачачи, що ОСОБА_7 погрожує ножем ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою виконання їхнього спільного умислу та надання допомоги ОСОБА_7, приставив ОСОБА_9 до голови кінець палиці, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті, імітуючи вогнепальну зброю і утримував ОСОБА_9 лівою рукою за светр. При цьому ОСОБА_7 попередив ОСОБА_9, що у ОСОБА_8 є "ствол", тобто вогнепальна зброя, та сказав, щоб ОСОБА_9 від'їхав в інше місце, бо треба «поговорити».

Після того, як ОСОБА_9 відмовився виконати вимогу ОСОБА_7 та намагався вирватись з автомобіля, ОСОБА_7, з метою подолати опір ОСОБА_9, маючи умисел на заволодіння його майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_9, почав завдавати йому удари вказаним ножем по різних частинах тіла, тримаючи ножа в правій руці, а ОСОБА_8 діючи спільно з ОСОБА_7 в момент нанесення останнім ударів ножем по різних частинах тіла ОСОБА_9, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля рукою утримував ОСОБА_9 та намагайся зашкодити йому вийти з автомобіля для завершення подолання його опору та реалізації умислу на заволодіння його майном.

Коли ОСОБА_9 вдалося вирватись і залишити салон автомобіля, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, також швидко вийшли з автомобіля, однак на виході ОСОБА_7 зіткнувся з оперуповноваженим відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11, який поспішав на допомогу ОСОБА_9 та кричав: «Міліція!». Незважаючи на це попередження, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_11 два удари ножем в стегно лівої ноги та удар в область пятого пальця кисті правої руки.

Після того, як ОСОБА_11 побіг за підмогою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продовжували розбійний напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя ОСОБА_9, заподіюючи йому тяжкі тілесні ушкодження, у звязку з виникненням раптового умислу на нанесення йому таких тілесних ушкоджень. Побачивши, що повернувся ОСОБА_11 з іншим працівником міліції, який був у форменому одязі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали тікати.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 15.07.2004 року за № 1196/3 наявні у ОСОБА_9 проникаючі колото-різані поранення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, інші тілесні ушкодження - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя на строк більш 6, але менше 21 дня.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих йому діяннях фактично визнавав частково, однак ствердив суду вищезазначені обставини вчинення злочинів згідно остаточного обвинувачення. Заявляв, що згодний з кваліфікацією його дій згідно обвинувачення за ч.4 ст.187, ч.2 ст.345 КК України. Давати показання по суті справи у вільному викладі відмовився, вважаючи це недоцільним, однак заявив, що мети заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 у нього не було. Зазначив, що за вказаний злочин вже відбув покарання.

Підсудний ОСОБА_8 під час судового слідства свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав частково, а саме за ч.2 ст.187 КК України, в межах зазначеної кваліфікації фактично підтвердив обставини справи згідно остаточного обвинувачення. Однак зазначив, що ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не завдавав, і не збирався цього робити, мети заволодіння майном ОСОБА_9 в нього не було. Давати показання по суті справи у вільному викладі відмовився, вважаючи не недоцільним.

Такі показання підсудних були перевірені судом шляхом дослідження наявних у справі доказів під час судового слідства.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудними, по справі існує сукупність допустимих доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності їх вини у вчинених інкримінованих діяннях.

Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст.65 КПК України.

Крім часткового визнання вини підсудним ОСОБА_7, часткового визнання вини підсудним ОСОБА_8, винність у вчиненні інкримінованих їм діяннях доведена наступними зібраними по справі доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_9, який під час судового слідства підтвердив повністю показання, надані ним під час досудового слідства, показав, що 07.05.2004 року приблизно о 21.20 год. він вийшов з приміщення кафе "Матриця", розташованого по вул. Шота Руставелі в м. Києві та пішов до свого автомобіля, який знаходився на тротуарі навпроти входу в бар. Позаду автомобіля він помітив наглядно йому знайомого працівника міліції ОСОБА_11 Коли він сів в автомобіль та почав виїжджати на проїжджу частину дороги, в його автомобіль швидко і одночасно сіли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_7 сів на переднє сидіння біля нього і відразу почав погрожувати йому ножем, виставивши його перед обличчям останнього, в той час, як ОСОБА_8 сів на заднє сидіння автомобіля за ним і приставив йому до голови якийсь предмет, загорнутий у поліетиленовий пакет, імітуючи вогнепальну зброю, утримував його лівою рукою за светр. При цьому ОСОБА_7 попередив його, що у ОСОБА_8 є вогнепальна зброя, та сказав, щоб він відїхав в інше місце. Але він не виконав вимогу ОСОБА_7, заглушив мотор і трохи відхилив двері автомобіля біля себе, після чого ОСОБА_7 почав завдавати йому удари ножем по різних частинах тіла, тримаючи ніж в правій руці. Перший удар ОСОБА_7 наніс йому в праву ділянку шиї, два удари - в грудну клітину ліворуч та один удар - в грудну клітину праворуч, коли він намагався вийти з машини. Коли йому вдалося вирватися і залишити салон автомобіля, він почав втікати в сторону кіоску по ремонту взуття "Чобіток" з криком: "Допоможіть". В цей же час зі сторони свого автомобіля він почув голосний крик: "Міліція". Як потім з'ясувалось, це кричав працівник міліції ОСОБА_11 Він краєм ока бачив, що біля машини відбувається якийсь рух. Після чого ОСОБА_7 наздогнав його за декілька метрів від автомобіля, куди він встиг відбігти та впав, і намагався завдати йому удар ножем. Лежачи на асфальті, він почав відбиватися ногами і ОСОБА_7 завдав йому два удари ножем в черевну порожнину ліворуч. Він почув, як ОСОБА_7 кричав ОСОБА_8: «Чому ти стоїш, давай добивай його». Після чого ОСОБА_8 пакетом, в якому був металевий предмет, наніс йому ряд ударів по голові. Потім він побачив, як за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побіг працівник міліції у формі - ОСОБА_12 Він піднявся на ноги і побачив ОСОБА_11, який тримався за стегно лівої ноги, і на його світлих штанах була видна кров. Потім він дізнався, що ці удари завдав йому ОСОБА_7, коли ОСОБА_11 поспішав йому на допомогу. ОСОБА_7 приблизно півроку фактично виконував функції помічника адміністратора в інтернет-кафе "Матриця", директором якого він є. Кожного місяця він, відповідно до домовленості з ОСОБА_7, виплачував йому заробітну плату. Жодного разу ні під час роботи, ні після того, як він перестав працювати, ОСОБА_7 не виставляв йому ніяких претензій з приводу недостатньої виплати йому грошей. Під час розбійного нападу на нього ані ОСОБА_7, ані ОСОБА_8 до нього претензій матеріального характеру не виставляли, грошей в нього не вимагали. Однак він думає, що вимога підсудних виїхати з центру міста може бути повязана із заволодінням його майном.

Також винність підсудних підтверджується оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_11 на досудовому слідстві, неявка якого в судове засідання визнана з поважних причин, відповідно до яких у травні 2004 року він працював на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 07.05.2004 року він з ОСОБА_12 несли службу по охороні громадського порядку біля палацу „Україна". Повертаючись зі служби, ОСОБА_12 зайшов в інтернет-кафе "Матриця", а він, зустрівши свого друга ОСОБА_13 залишився на вулиці. Стоячи навпроти входу в інтернет-кафе "Матриця" і розмовляючи з ОСОБА_13, він побачив, як з приміщення інтернет-кафе "Матриця" вийшов наглядно йому знайомий директор цього кафе - ОСОБА_9 і направився до свого автомобіля. Коли той сів у свій автомобіль "Міцубісі", за ним в автомобіль сіли ОСОБА_7 - на переднє сидіння та ОСОБА_8 - на заднє сидіння за ОСОБА_9 Те, яким чином вказані особи сіли в автомобіль ОСОБА_9, його відразу насторожило і він, спостерігаючи за салоном автомобіля, помітив всередині якийсь рух. Не більше, ніж через хвилину дверцята зі сторони водія відкрились і ОСОБА_9 буквально випав із салону з криком: "Поможіть, ріжуть!". Він, розуміючи, що ОСОБА_9 загрожує реальна небезпека, побіг до передніх дверей сидіння пасажира. В той момент, коли він підбігав до цих дверцят, з салону, автомобіля вийшов ОСОБА_7 якому він крикнув: «Міліція!». Часу на те, щоб діставати службове посвідчення і пред'являти нападнику у нього не було, оскільки ОСОБА_7, не зважаючи на це попередження, накинувся на нього і завдав йому два удари ножем в стегно лівої ноги, тримаючи ніж в правій руці. В цей час він не бачив, що роблять ОСОБА_9 та ОСОБА_8, оскільки всю його увагу привертав ніж в руках ОСОБА_7 Зрозумівши, що йому потрібна допомога він, побіг до приміщення кафе-бара "Матриця", де покликав на допомогу ОСОБА_12 Коли вони вибігли нагору, то побачили, що ОСОБА_9, лежачи на асфальті, відбивається ногами від ОСОБА_7, який стояв біля нього і завдавав удари рукою в тулуб потерпілому. В той же час ОСОБА_8, в руках у якого він помітив поліетиленовий пакет темного кольору, ногами завдавав удари ОСОБА_9, і ОСОБА_7 щось кричав до ОСОБА_8, здається, щоб той допомагав бити ОСОБА_9 Він з ОСОБА_12 підбіг до ОСОБА_7, до якого ОСОБА_12 застосував сльозогінний газ, пирснувши йому в обличчя з балончика. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали втікати в сторону вул. Рогнединської в напрямку Палацу Спорту. ОСОБА_12 побіг за ними, а він, помітивши, що його ліва нога уся в крові, зупинився.

Крім цього, вина підсудних у інкримінованих їм діяннях підтверджується показами свідка ОСОБА_12, який під час досудового та судового слідства надавав покази, аналогічні показам потерпілого ОСОБА_11

Також вина підсудних підтверджується показами свідка ОСОБА_13, який під час досудового та судового слідства показав, що 07.05.2004 року він, повертаючись з роботи додому, зустрівся біля інтернет-кафе "Матриця" з ОСОБА_11 Стоячи навпроти входу в інтернет-кафе "Матриця", і розмовляючи з ОСОБА_11, він побачив, як з приміщення інтернет-кафе "Матриця" вийшов потерпілий ОСОБА_9, і направився до свого автомобіля. Коли той сів у свій автомобіль "Міцубісі", за ним дуже швидко в автомобіль сіли два раніше незнайомих йому хлопця, як потім він дізнався - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_7 сів на переднє сидіння, а ОСОБА_8 сів на заднє сидіння за ОСОБА_9 Через деякий час він почув крики про надання допомоги і побачив, як потерпілий буквально випав з салону автомобілю з криком про допомогу. ОСОБА_11 побіг до передніх дверцят сидіння пасажира, що далі відбувалося з ОСОБА_11 він не бачив. Йому здається, що ОСОБА_7 відштовхнув ОСОБА_11 та направився в сторону ОСОБА_9, який біг в сторону вул. Басейної, але ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його наздогнали, і ОСОБА_9 впав на землю. ОСОБА_11 в цей час побіг в приміщення кафе-бара "Матриця" за допомогою і в той час, коли ОСОБА_7 наносив удари потерпілому ОСОБА_9, а ОСОБА_8 бігав навколо з поліетиленовим пакетом, складеним в декілька раз, в якому щось було, ОСОБА_11 вибіг з приміщення разом з працівником міліції ОСОБА_12, і, намагаючись відтягнути ОСОБА_7 від ОСОБА_9, ОСОБА_12 застосував сльозогінний газ. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали тікати і ОСОБА_12 побіг за ними.

Показання потерпілого у справі та наведених вище свідків здобуті у відповідності з вимогами кримінально процесуального закону, тобто є допустимими, послідовними, відповідають один одному чи узгоджуються між собою, вказані особи не є зацікавленими в конкретному вирішенні справи, а тому суд вважає такі показання такими, що обєктивно відтворюють обставини вчинення злочину. Дані, які містяться в показаннях зазначених осіб, за своїм характером є прямими доказами вини ОСОБА_7 ОСОБА_8 у інкримінованих діяннях.

Окрім цього, на вину підсудних вказують показання свідка ОСОБА_16, який під час досудового та судового слідства показав, що 07.05.2004 року він знаходився на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Приблизно о 22.00 год. було здійснено виїзд за адресою - м. Київ, вул. Шота Руставелі, де поблизу комп'ютерного клубу "Матриця" було затримано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яких було доставлено в чергову частину Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві для подальшого розбору і він відібрав у них письмові пояснення. Пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 давали цілком добровільно, без будь-якого тиску з його боку.

Також суд бере до уваги як доказ вини підсудних показання свідка ОСОБА_17, який під час досудового та судового слідства пояснював, що є директором мисливського магазину "Аліна", розташованого в м. Києві, бул. Лесі Українки, 20/22. Оглянувши пред'явлену йому слідчим упаковку ножа "Super Knife", він з впевненістю заявив, що вказані ножі знаходились в продажу в його магазині в середині квітня 2004 року.

Показання зазначених свідків є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі та є непрямими доказами вини підсудних у інкримінованих діяннях.

Також у справі наявні письмові докази вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які суд бере до уваги.

Так в матеріалах справи є протокол огляду місця події від 07.05.2004 року та фототаблиця до нього частини тротуарної доріжки, яка проходить вздовж будинку № 8 по вул. Шота Руставелі в м. Києві, на якій стоїть автомобіль "Міцубісі-Галант" д/н НОМЕР_1. Під час огляду біля заднього бампера автомобіля на тротуарній доріжці виявлено плями бурого кольору, які тягнуться по тротуарній доріжці вздовж усього будинку. В салоні автомобіля на спинці та поверхні переднього сидіння водія виявлено плями бурого кольору. На задньому сидінні автомобіля виявлено светр червоного кольору із слідами бруду, який було вилучено ( т. 1 а.с. 8-15 ).

Окрім цього, наявний протокол огляду місця події від 08.05.2004 року та фототаблиця до нього - ділянки травянистої місцевості, що розташована у дворі поблизу будинку № 2 по вул. Госпітальній в м. Києві. Праворуч від бетонних сходів, які ведуть до Палацу Спорту, виявлено розкладний ніж з пластмасовою ручкою чорного кольору, на якій з однієї сторони є металеве кріплення. На клинку ножа виявлено плями, бурого кольору. Ніж вилучено ( т. 1 а.с. 39-44).

Також наявний протокол огляду та вилучення від 07.05.2004 року, згідно якого у ОСОБА_8 було вилучено моток липкої стрічки (скотч) та чорну картонну коробку з-під ножа з написом "Super Knife" та кодом 120504 та протокол огляду вказаних предметів від 10.05.2004 року (т. 1 а.с. 16, 31 ); протокол виявлення, огляду та вилучення від 08.05.2004 року, згідно якого у ОСОБА_18 вилучено чоловічу сорочку з плямами темно-бурого кольору та в пошкодженому стані, в якій 07.05.2004 року був одягнутий її чоловік ОСОБА_9, і яку вона забрала з карети швидкої медичної допомоги (т. 1 а.с. 27 ); протокол виявлення, огляду та вилучення від 08.05.2004 року, згідно якого у ОСОБА_11 було вилучено джинси світлого кольору з плямами бурого кольору та порізами на лівій частині із зовнішнього боку ( т. 1 а.с. 29).

Також вина підсудних підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1196/3 від 15.07.2004 року, згідно якого у ОСОБА_9 було виявлено наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки ліворуч з явищами гемопневмоторакса; два проникаючі поранення черевної порожнини по передній поверхні і боковій поверхні; два непроникаючі поранення грудної клітки ліворуч та праворуч; колото-різане поранення шиї праворуч. Дані ушкодження були спричинені гострим предметом з колючо-ріжучими властивостями, могли утворитися 07.05.2004 року. По ступеню тяжкості вищевказані ушкодження відносяться: проникаючі колото-різані поранення - до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, інші - до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоровя на строк більше 6, але менше 21 дня ( т. 1 а.с. 159-162 ); висновком судово-медичної експертизи № 1197/3 від 15.07.2004 року, згідно якого у ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: дві колото-різані рани по зовнішній поверхні верхньої треті лівого стегна, різана рана в області 5 пальця правої кисті. Дані ушкодження були спричинені гострим предметом з колючо-ріжучими властивостями, могли утворитися 07.05.2004 року. По ступеню тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоровя на строк більше 6, але менше 21 дня ( т. 1 а.с. 150-152 ).

Також вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується висновком судово-імунологічної експертизи № 215хс від 10.06.2004 року, згідно якого при дослідженні поданого на експертизу ножа знайдені сліди крові людини та виявлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження слідів крові на вказаному ножі від ОСОБА_9 не виключається ( т. 1 а.с. 171-173 ); висновками медико-криміналістичної експертизи № 203-мс від 26.07.2004 року, згідно якого на одязі ОСОБА_9 наявні наступні пошкодження: на джемпері (светрі) мається одне колото-різане пошкодження, що за локалізацією відповідає рані № 1 на шиї потерпілого. Крім того, вбачається розрив шва миска, що утворився від розтягування згаданої ділянки, на сорочці є 6 колото-різаних пошкоджень, з яких 5 розташовані на передній поверхні та одне на спинці з права. В цілому пошкодження співпадають з ранами на тілі, за винятком № 4, яке зміщено назад в порівнянні з раною № 4 на тілі. Крім того, на задній поверхні правого рукава сорочки є прямолінійний розрив від розтягування тканини. Колото-різані пошкодження на одязі виникли внаслідок дії одного плаского колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок П-подібного профілю з досить відбитими ребрами з одного боку та гостре лезо - з протилежного. Зазначений клинок міг бути виготовлений з металу типу нержавіючої сталі чи мати захисне покриття. Згадані колото-різані пошкодження могли бути спричинені непошкодженим клинком наданого ножа (т. 1 а.с. 187-191 ); висновком медико-криміналістичної експертизи № 204-мк від 27.07.2004 року, згідно якого на брюках ОСОБА_11 наявні наступні пошкодження: одне колото-різане пошкодження на передній лівій половинці, що за локалізацією відповідає рані № 1 на лівому стегні потерпілого, а також пошкодження № 2 на лівій задній половинці , що за локалізацією відповідає рані № 2 на його лівому стегні. Колото-різані пошкодження на брюках виникли внаслідок дії одного плаского колючо-ріжучого предмету типу клинка-ножа, що мав обушок П-подібного профілю з досить відбитими ребрами з одного боку та гостре лезо - з протилежного. Зазначений клинок міг бути виготовлений з металу типу нержавіючої сталі чи мати захисне покриття. Згадані колото-різані пошкодження могли бути спричинені непошкодженим клинком наданого ножа (т. 1 а.с. 194-196 ).

Окрім цього, вина підсудних підтверджується висновком медико-криміналістичної експертизи № 205-мк від 28.07.2004 року, згідно якого на брюках ОСОБА_7 наявні наступні колото-різані пошкодження: одне пошкодження на передній лівій половинці, що за локалізацією відповідає рані на лівому стегні зазначеної особи, а також пошкодження № 2 на передній правій половинці, що не має аналогів пошкоджень на його лівому стегні. Колото-різані пошкодження на брюках виникли внаслідок дії одного плаского колючо-ріжучого предмету типу клинка-ножа, що мав обушок П-подібного профілю з досить відбитими ребрами з одного боку та гостре лезо - з протилежного. Зазначений клинок міг бути виготовлений з металу типу нержавіючої сталі чи мати захисне покриття. Згадані колото-різані пошкодження могли бути спричинені непошкодженим клинком наданого ножа (т. 1 а.с. 199-201 ).

Вказані письмові докази у справі є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі і є та такими, що обєктивно вказують на вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у інкримінованих їм діяннях.

Показання підсудного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відсутність намірів заволодіння майном ОСОБА_9 спростовуються показаннями останнього, згідно яких підсудні були обізнані щодо його майнового стану, він не мав жодних майнових зобовязань перед підсудними, показаннями самих підсудних, згідно яких вони таким чином намагались отримати «заробітну плату», а також фактичними обставинами справи. Суд також бере до уваги ту обставину, що в частині вчинення розбійного нападу як такого підсудні визнавали себе винними.

Показання підсудного ОСОБА_8 щодо відсутності у нього умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень суд оцінює критично з наступних мотивів.

Під час досудового та судового слідства потерпілий ОСОБА_9 послідовно надавав покази про те, що, що дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з початку нападу до його закінчення були погодженими, чітко направленими на заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень і обєднані єдиним умислом.

Наведені вище показання потерпілих у справі та свідків очевидців вчинення злочину, зокрема, вказують і на те, що ОСОБА_8 на заклик ОСОБА_7 наносив удари предметом, яким перед цим погрожував ОСОБА_9, останньому по голові.

Таким чином, викладене свідчить, що кваліфікуюча ознака, інкримінована ОСОБА_8 за ч.4 ст. 187 ч. 4 КК України „ розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень" щодо ОСОБА_9, знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства.

Отже, суд вважає відповідні показання підсудних в цій частині спробою уникнути належної кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. 67 КПК України суд оцінює зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та обєктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності.

Наведені докази вини підсудних у справі є допустимими, достатніми та обєктивними, а відтак суд приходить до висновку про повну доведеність остаточного обвинувачення, підтриманого прокурором у справі в повному обсязі, з яким погодились потерпілі у справі.

Вирішуючи питання кваліфікації дій підсудних суд приходить до наступних висновків.

Дії підсудного ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.4 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства ( розбій ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Окрім цього, дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у звязку з виконанням цим працівником службових обов'язків

Дії підсудного ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства ( розбій ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні підсудним міри покарання суд керується вимогами ст.50 КК України.

При цьому він враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, обставини справи, їх особи - підсудні є особами, постраждалими від Чорнобильської катастрофи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, ОСОБА_7 позитивно характеризується, має тяжке хронічне захворювання, ОСОБА_8 позитивно характеризується, підсудні намагалися відшкодувати потерпілому ОСОБА_9 завдану шкоду.

Разом з тим, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини вчинених злочинів місце, спрямованість та характер суспільно небезпечних діянь, їх тривалість, наявність двох потерпілих.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_7, є щире каяття у вчиненому, намагання відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_8, є щире каяття у вчиненому, намагання відшкодувати завдану шкоду.

Суд при цьому бере до уваги, що в цілому фактичні обставини справи нападу на потерпілого підсудні не заперечують, вони лише не погоджуються з кваліфікацією їх дій, однак неодноразово заявляли про своє щире каяття, а тому підстав не визнавати відповідну обставину, як помякшуючу покарання, у суду немає.

Разом з тим, з урахуванням тяжкості скоєного та фактичних обставин справи суд не знаходить наявність цих обставин такими, що істотно знижують ступінь суспільної небезпечності скоєного, а відтак і відсутність підстав для застосування ст.69 КК України.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудних, немає.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення підсудних можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання:

ОСОБА_7 - у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статті ч.4 ст.187 КК України із застосуванням обовязкової додаткової міри покарання конфіскації майна, ч.2 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі, остаточно за сукупністю злочинів згідно вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі та із застосуванням обовязкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна;

ОСОБА_8 - у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням обовязкового додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

До призначеного судом строку покарання у вигляді позбавлення волі необхідно зарахувати термін попереднього ув'язнення підсудних відповідно до вимог ст. 72 КК України, починаючи з 08.05.2004 року, відбуття покарання в місцях позбавлення волі до його закінчення.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судові витрати по справі - вартість проведених судово-імунологічної та криміналістичної експертиз в сумі 2118 грн. 22 коп. в рівних частинах - по 1059 грн. 11 коп. з кожного.

Згідно ст. 93-1 КПК України з ОСОБА_7 необхідно стягнути на користь Центрального госпіталю МВС України вартість лікування потерпілого ОСОБА_11 в сумі 396 грн., на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 вартість лікування потерпілого ОСОБА_9 в сумі 479 грн. 58 коп.

ОСОБА_9 та ОСОБА_18 по справі було заявлено цивільний позов про стягнення на їх користь солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно: матеріальної шкоди в сумі 13094 грн. 48 коп.., моральної шкоди в сумі 100 000 гривень.

Даний позов відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167 ч. 2 п. 1, 1187 ч. 2 ЦК України підлягає частковому задоволенню, а саме: слід стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_18 матеріальну шкоду в сумі 8192 гр. 48 коп. ( вартість ліків - 161 гр. 78 коп., вартість послуг охорони - 6000 гр., вартість встановлення вхідних дверей та заміни замка - 2030 гр. 70 коп. ), солідарно стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 70000 гр., стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_18 моральну шкоду в сумі 5000 гр.

В іншій частині позову слід відмовити за його безпідставністю.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 187 КК України і призначити йому покарання за вказаною частиною статті у вигляді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна;

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України і призначити йому покарання за вказаною частиною статті у вигляді 2 років позбавлення волі.

ОСОБА_7 відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого основного покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання - 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Зарахувати в строк відбування покарання засудженим ОСОБА_7 час перебування під вартою та відбуття покарання з 8 травня 2004 року по 7 березня 2008 року.

Зарахувати в строк відбування покарання засудженим ОСОБА_8 час перебування під вартою та відбуття покарання з 8 травня 2004 року по 4 січня 2008 року.

Стягнути з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судові витрати по справі - вартість проведених судово-імунологічної та криміналістичної експертиз в сумі 2118 грн. 22 коп. в рівних частинах - по 1059 грн. 11 коп. з кожного ( отримувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р 35221100105031 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 - послуги експерта).

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь Центрального госпіталю МВС України вартість лікування потерпілого ОСОБА_11 в сумі 396 грн. ( ВДК Шевченківського району р/р 25135200000014 Шевченківському відділенні Укрсоцбанку м. Києва МФО 322089, код 24362860, 04116, м. Київ, вул. Бердичівська, 1 ), на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 вартість лікування потерпілого ОСОБА_9 в сумі 479 грн. 58 коп. ( р/р 35423005001329 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759, 01133, м. Київ, провулок Лабораторний, 14-20).

Цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_18 задовольнити частково.

Стягнути з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_18 матеріальну шкоду в сумі 8192 гр. 48 коп.

Стягнути з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь:

- ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 70000 гр.

- ОСОБА_18 моральну шкоду в сумі 5000 гр. В іншій частині позову - відмовити. Речові докази по справі: складний ніж, що належить ОСОБА_8, светр та сорочку, що належить ОСОБА_9, джинси, що належать ОСОБА_11, джинси, що належать ОСОБА_7, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи, коробку з-під ножа, моток липкої стрічки, котрі зберігаються у камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, знищити, як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу обрати - взяття під варту та утримання у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області, взявши ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Печерський районний суд м. Києва, а засудженими з моменту отримання копії вироку.

Головуючий у справі

суддя О.Білоцерківець