Рішення № 5134896, 20.12.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-3529-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого Морозова М.О. при секретарі Костюк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у Святошинському р-ні м. Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу по земельному податку у розмірі 2357 грн. 08 коп., посилаючись на те, що відповідачка відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2003 р. стала власником нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 96, 3 кв.м. 30.01.2006 р. ОСОБА_1 подала до Державної податкової інспекції у Святошинському р-ні м. Києва розрахунок земельного податку, в якому зазначила суму 2571 грн. 33 коп., як податкове зобов'язання. Відповідно до облікової картки платника податків заборгованість ОСОБА_1 по земельному податку за період 2006-4.06.2007 р. становить 2357 грн. 08 коп. ОСОБА_1 була надіслана перша податкова вимога, потім виставлена друга податкова вимога на суму 642 грн. 84 коп., але нарахована сума боргу по земельному податку в розмірі 2357 грн. 08 коп. відповідачкою не сплачена. В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги Відповідачка повторно в судове, засідання не з*явилася, про час, місце слухання справи судові повістки їй направлялись належним чином, вони повертаються з позначкою „за закінченням терміну зберігання", вона за ними до поштового відділення не з'являється, тому суд, враховуючи думку представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без її участі спір відповідно до ст.169 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2003 р. ОСОБА_1 стала власником нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1, вартість якої становила 131100 грн., загальна площа-96, З кв.м. 30.01.2006 р. ОСОБА_1 подала до Державної податкової інспекції у Святошинському р-ні м. Києва розрахунок земельного податку, в якому зазначила суму 2517 грн. 33 коп. як податкове зобов'язання. Відповідно до облікової картки платника податків заборгованість ОСОБА_1 по земельному податку за період 2006-4.06.2007 р. становить 2357 три. 08 крп. Відповідачці була надіслана перша податкова вимога на суму 214 грн. 28 коп., а потім виставлена друга податкова вимога на суму 642 грн. 84 коп., але нарахована сума боргу по земельному податку в розмірі 2357 грн. 08 коп. не була сплачена (а.с.4-17).

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю" від 3.07.1992 р. №2535-Х11 (із змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю

2

справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. 5 цього Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Відповідно до ст.12 цього Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно ст.27 даного Закону контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями. Позовні вимоги позивача повністю підтверджуються матеріалами справи у їх сукупності.

Відповідачкою в добровільному порядку нарахована сума боргу по земельному податку сплачена не була, тому підлягає стягненню у судовому порядку. В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь держави витрати по справі, понесені судом, в сумі 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки подавач позову при подачі позову до суду був по закону звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 13, 15, 27 Закону України „Про плату за землю", ст.ст.10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 33216813700009, код платежу 13050300, одержувач-Святошинський УДК у Святошинському районі м. Києва 26077945; банк ГУ ДКУ у м. Києві; МФО 820019) суму податкового боргу по земельному податку в розмірі 2357 гривень 08 копійок, на користь держави судові витрати по справі: у вигляді судового збору в сумі 51 гривня, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.