Вирок № 51347563, 24.09.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15318/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Луня Р.В., за участю секретарів судового засідання Білика С.О., Цибульського Д.В., прокурора Мельника А.С., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015240250000383 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Вожзький Удорського району Республіки Комі РФ, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, ІПННОМЕР_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2015 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту по вул.Центральній в с.Пархомівці Хмельницького району Хмельницької області, захищаючись від суспільно небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_3, яке полягало в розмахуванні ножем та погрозі його застосування, умисно, перевищуючи при цьому межі необхідної оборони, достатньої для відбиття нападу в обстановці, яка склалася, наніс ОСОБА_3 дерев'яним брусом два удари в ліве плече та удар в ліву половину живота, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 26.05.2015, близько 20 год., перебував в с.Пархомівці в альтанці біля автобусної зупинки разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 До них підійшов ОСОБА_3, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння і почав заважати відпочивати. Реагуючи на це він вигнав ОСОБА_3 з альтанки. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся і почав розмахувати та погрожувати ножем. У зв'язку з цим він взяв палку та вдарив два рази по правій руці потерпілого, а коли він присів, то ще два рази вдарив по правій руці, від чого ніж випав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, його винуватість у вчиненні злочину доводиться наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 26.05.2015, з 11 год. вживав спиртне і з подій того дня пам'ятає лише, як він лежав на землі, а над ним стояв ОСОБА_1 Наступного дня він прийшов до тями і був змушений звернутись за медичною допомогою у зв'язку з наявними тілесними ушкодженнями.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №623 від 24.06.2015 у ОСОБА_3 станом на 27.05.-05.06.15р. мала місце тупа травма черевної порожнини з розривом тканини селезінки, що спричинило кровотечу в черевну порожнину (близько 1 л крові). Вказана травма могла утворитися від прямої одноразової дії тупого твердого предмету в ділянку лівої половини живота ОСОБА_3, і за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Характер травми у потерпілого не виключає можливості її утворення напередодні його звернення за медичною допомогою, можливо, в час, який вказаний ним при обстеженні (а.с.41-42).

Протоколом огляду місця події від 27.05.2015 встановлено місце вчинення злочину - дерев'яна альтанка, розташована на розі вулиць Центральної та Трудової в с.Пархомівці Хмельницького району, а також виявлено та вилучено дерев'яну палку прямокутної форми, довжиною 0,5 м (а.с.33-36).

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 26.05.2015, близько 20 год., перебував в с.Пархомівці в альтанці біля автобусної зупинки разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 До них підійшов ОСОБА_3 та почав заважати відпочивати, за що ОСОБА_1 дав ОСОБА_3 кілька ляпасів по обличчю і вигнав його. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся з ножем, яким почав розмахувати та погрожував порізати ОСОБА_1 Тоді останній взяв дерев'яну палку та наніс два удари по руці ОСОБА_3 від чого лезо ножа зламалось, а він нахилився та дещо повернувся до ОСОБА_1 спиною, а ОСОБА_1 наніс ще один удар палкою по тулубу потерпілого.

Незважаючи на те, що свідок ОСОБА_6 в суді декілька разів змінював покази щодо механізму нанесення обвинуваченим ударів, суд бере до уваги саме вищенаведені покази, оскільки вони узгоджуються з протоколом слідчого експерименту від 24.06.2015 та фототаблицями до нього де свідком за допомогою статиста і в присутності понятих відображено як ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження потерпілому (а.с.45-50), та узгоджуються з висновком додаткової судово-медичної експертизи №801 від 22.07.2015, згідно якої вищезгадана травма черевної порожнини могла утворитись від прямої одноразової дії тупого твердого предмету в ділянку лівої половини живота ОСОБА_3, не виключено, за тих обставин, які вказані ОСОБА_4 під час проведення з ним слідчого експерименту (а.с.52-53).

Свідок ОСОБА_5 підтвердив покази ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо подій вечора 26.05.2015 до того моменту як останній палкою наніс два удари по руках ОСОБА_3, після чого він утік і подальшого розвиту подій не бачив.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження.

Разом з тим така кваліфікація не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

В Постанові Верховного Суду України від 27.11.2014 (справа №5-34кс14) вказано, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Дії ОСОБА_3, які полягали в розмахуванні ножем та погрозі його застосування до ОСОБА_7, на думку суду, давали останньому право на необхідну оборону.

Разом з тим, ч.3 ст.36 КК України визначає, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Частиною 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про необхідну оборону" №1 від 26.04.2002 вказано, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

Враховуючи те, що напад ОСОБА_3 не був несподіваним для ОСОБА_7 і він мав час взяти для захисту дерев'яну палицю, ОСОБА_7 був не один, а в компанії двох молодих хлопців, суд вважає, що умисно спричинивши ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_7 перевищив межі необхідної оборони.

Суд не бере до уваги покази ОСОБА_7 в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту на досудовому слідстві про те, що він не спричиняв потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки вони суперечать вищенаведеним доказам і дані, на думку суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Оскільки висновки додаткової судово-медичної експертизи №799 від 22.07.2015, згідно якої характер і локалізація травми у потерпілого ОСОБА_3 виключають її утворення за тих обставин, які вказані ОСОБА_1 (а.с.72-73), ґрунтуються на неправдивих показах обвинуваченого під час слідчого експерименту, суд також оцінює критично даний висновок експертизи і до уваги його не бере.

За таких обставин дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст.124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

При обранні виду та розміру покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного.

Так, ОСОБА_7 в силу ст.89 КК України не судимий, вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити останньому покарання у виді громадських робіт.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зокрема Департаменту охорони здоров'я Хмельницької ОДА про стягнення з ОСОБА_1 2527,40 грн. на відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає до задоволення в повному обсязі, так як підтверджений необхідними доказами (довідкою №45 від 21.07.2015 - а.с.43).

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації (для зарахування в обласний бюджет на рахунок №354223010331504 в ГУДКСУ у Хмельницькій області в м.Хмельницькому МФО 815013, ЗКПО 02004717) витрати на лікування потерпілого в розмірі 2527,40 грн.

Речові докази - дерев'яну палицю та два ножі, які знаходяться в Хмельницькому РВ УМВСУ в Хмельницькій області згідно квитанції №731 від 31.07.2015 - знищити.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити попередній - домашній арешт.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя