Рішення № 51341033, 22.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 656/239/15-ц

Номер провадження №22-ц/791/2216/2015 Головуючий в І інстанції: Крисанова В.І.

Категорія: 24 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року вересня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2015 року у справі за позовом Іванівського міжрайонного управління водного господарства до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з холодного водопостачання укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

09 квітня 2015 року Іванівське міжрайонне управління водного господарства (далі - Управління, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило визнати договір про надання послуг з холодного водопостачання укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що за рішенням ради Управління надає населенню смт.Іванівка послуги з постачання холодної води. Відповідач відмовився від укладення договору про надання послуг з постачання холодної води, посилаючись на невідповідність умов договору вимогам закону. На зауваження відповідача до договору Управління неодноразово надавало роз'яснення стосовно якості, тарифів на послуги та інше, але відповідач не бажає укласти договір, який розроблений на підставі типової форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року ?Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення? (далі - постанова КМУ №630). Натомість відповідач пропонує Управлінню внести зміни до істотних умов договору або укласти попередній договір. Згідно Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" № 1198-VІІ від 10.04.2014 року договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води, що укладається виконавцем із споживачем фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. Тобто споживач не може запропонувати свої умови договору та викласти їх у протоколі розбіжностей. Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? передбачений обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця підготувати та укласти із споживачем договір про надання таких послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором. Таким чином, вважає, що умови типового договору, які набули юридичного обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Тому вважає, що укладення договору на надання вказаних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору, а відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам закону.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 25.062015р позов було задоволено, визнано договір про надання послуг з холодного водопостачання між управлінням та ОСОБА_2, укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії - Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, затвердженого Кабінетом Міністрів України 21.07.2005 року №630. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким усунути йому, як споживачу, перешкоди на укладення договору на питне водопостачання, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не звернув увагу на те, що рішенням селищної ради водопровідну мережу села було передано Управлінню з метою виключного права забезпечення мешканців селища питною водою, а закон №1198- VІІ від 10.04.2014 року, на який посилається позивач, до питного водопостачання не має ніякого відношення. Також вказав, що не погоджується з судом, що запропонований йому позивачем договір є Типовим договором, оскільки вони мають розбіжності, зокрема п.12 відсутній у запропонованому позивачем договорі. Також зазначив, що суд не з'ясував, що наданий йому позивачем договір не відповідає вимогам типового договору щодо питного водопостачання на підставі вказаного вище рішення сільради про визначення виконавця з питного водопостачання, а зазначений договір не має відношення до питної води.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавцем відповідні послуги надаються, а споживач їх отримує і ухиляється від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, який підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, то за позовом виконавця слід ухвалити рішення про визнання зазначеного договору укладеним.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що згідно п.п.1 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Рішенням ХХХVІІІ сесії Іванівської селищної ради VІ скликання від 21 жовтня 2014 року № 516 Управлінню було передано в оперативне управління з 01 листопада 2014 року водопровідну мережу селища протяжністю 52 км, балансовою вартістю 970 475,00 грн. для обслуговування терміном на 1 рік (а.с.4).

Згідно договору №1 про передачу в оперативне управління водопровідної мережі від 31.10.2014 року, долученого при апеляційному розгляді справи, цей договір укладений між Управлінням (Користувачем) та Іванівською селищною радою (Уповноважений орган). За вказаним договором селищна рада передала Управлінню в оперативне управління на підставі рішення ради від 21.10.2014р 52км водопровідної мережі для здійснення некомерційної діяльності (п.1.1.); селищна рада зобов'язана здійснювати ремонт мережі у разі виявлення витоків води (п.4.2.), ліквідовувати пориви протягом доби (п.4.4.); Управління зобов'язане забезпечувати подачу води з проектним тиском безпосередньо до точок водовиділу (п.5.3.).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Іванівської селищної ради Херсонської області від 14 жовтня 2014 року № 68 ?Про затвердження тарифу на спожиту воду на території селища? з 01 листопада 2014 року затверджено тариф для оплати населенням, організаціями, установами, підприємствами селища за спожиту воду в розмірі 5,55 грн. за 1 куб.м з урахуванням ПДВ (а.с.67)

Відповідно до розпорядження голови Іванівської районної ради Херсонської області від 14 березня 2005 року № 12 ?Про затвердження графіку подачі питної води Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства? затверджено графік подачі Управлінням питної води населенню району, а саме: понеділок - четвер: з 6 год. до 8 год., з 11 год. до 13 год. та з 16 год. 30 хв. до 22 год.; п'ятниця: з 6 год. до 8 год., з 11 год. по 13 год. та з 15 год. 30 хв. по 22 год.; вихідні та святкові дні: з 7 год. до 22 год. (а.с.64).

29 січня 2015 року за вих. № 12-11/87 Управління на адресу відповідача направило два екземпляри договору про надання послуг з постачання холодної води на 2015 рік та запропонувало йому підписати у строк не пізніше 05 лютого 2015 року і один примірник вислати на адресу Управління (а.с.17); згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 03 лютого 2015 року особисто отримав два екземпляри договору про надання послуг з постачання холодної води на 2015 рік (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.19 Закону № 1875 ІV від 24 червня 2004 року визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч.3 ст.20 вказаного Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно ч.7 ст.26 вказаного Закону договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання. Тобто споживач не може запропонувати свої умови договору та викласти їх у протоколі розбіжностей.

Свобода договору, закріплена у ст.ст.6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч.3 ст.6 ЦК України). Так, ст.ст.19, 20 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) Типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України ?Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення? від 21 липня 2005 року № 630.

З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст.19 - 21 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги?, постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 ?Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення? вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627, 630 ЦК України та ст.ст.19, 20 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги?.

У разі такої відмови, виходячи з положень ст.ст.3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п.1 ч.2 ст.6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-110цс12.

Матеріали справи містять примірник договору про надання послуг з постачання холодної води від 01.11.2014 року, наданий до суду відповідачем при запереченні позову, як договір, що запропонований йому для укладання виконавцем послуг. Вказаний договір містить підпис в графі виконавця послуг та гербову печатку позивача на підписі (а.с.48-51).

Також наданий проект договору за 2015 рік, що містить гербову печатку позивача (а.с.5-8).

Відповідач в своїх письмових запереченнях до позову зазначав, що запропонований проект договору не відповідає умовам типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21 липня 2005 року № 630.

Представник позивача в судовому засіданні ж не заперечував, що саме такі тексти запропонованих договорів направлялися відповідачу для підписання.

Перевіривши дані проекти договорів як доказ запропонованих позивачем договорів, що надсилалися відповідачу для підписання, на відповідність типовому договору, колегія суддів приходить до висновку, що запропоновані у 2014 та 2015 роках позивачем, як виконавцем послуг, договори не відповідають типовому договору з огляду на наступне.

Щодо проекту договору від 01.11.2014 року встановлено, що в розділі ?'права та обов'язки сторін? запропонованого договору зменшено обсяг прав споживача, а саме відсутні: підпункт 3 типового договору про право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг; підпункт 12 про право споживача на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги; підпункт 13 про право споживача на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; підпункт 14 про право споживача на укладення з виконавцем договору про заміну або ремонт технічно несправних санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та квартирних засобів обліку (а.с.48 зворот).

Крім того, в розділі ?виконавець зобов'язаний? запропонованого договору відсутні: підпункт 5 про обов'язок виконавця проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; підпункт 10 про обов'язок виконавця утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; відсутній обов'язок виконавця усувати аварії, який міститься в підпункті 12 типового договору; також запропонований проект договору містить підпункти 14 та 15, які за своїм змістом повністю відрізняються від підпунктів 14 та 15 типового договору. Таким чином, із 20 підпунктів розділу зобов'язань виконавця типового договору запропонований позивачем проект містить лише 13 підпунктів, які відповідають типовому договору, а підпункти 5, 15, 16, 17, 18 типового договору - взагалі відсутні. Ці підпункти типового договору стосуються конкретних обов'язків виконавця щодо утримання в належному стані та перевірки внутрішньобудинкових систем, звільнення від плати за послуги за певних обставин, проведення перерахунку розміру плати за надання послуг за певних обставин, своєчасного проведення за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, відшкодування збитків. Отже, відсутність зазначених обов'язків виконавця суттєво впливає на якість надання послуг та право споживача отримувати їх у належній якості (а.с.49 зворот).

Також, в розділі відповідальність сторін запропонованого договору підпункти 1 і 2 замінені на підпункти 3 і 4 типового договору, підпункти 1 і 2 типового договору взагалі відсутні. Зокрема, запропонований договір не містить, встановленого типовим договором обсягу відповідальності - що виконавець несе відповідальність у разі: 1) неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків; 2) надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема зниження їх кількісних та/або якісних показників - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством, _ відсотків місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання (а.с.50).

Також типовий договір не має умови про дострокове його розірвання у разі передачі Іванівської внутрішньо селищної мережі в користування іншій організації, про що вказано у запропонованому договорі (а.с.51).

Крім того, запропонований договір не містить в розділі інші умови адрес і телефонів: аварійних та ремонтних служб внутрішньобудинкових мереж; центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; державної житлово-комунальної інспекція; територіального органу Держспоживстандарту; структурного підрозділу з питань житлово-комунального господарства місцевої державної адміністрації; територіального органу Державної житлово-комунальної інспекції; виконавчого комітету міської, сільської, селищної ради (а.с.51, 51 зворот).

Таким чином, встановивши, що запропонований виконавцем послуг договір не відповідає типовому договору, не містить в собі всіх істотних умов договору, передбачених ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема щодо порядку здійснення ремонту, відповідальності сторін та штрафних санкції за невиконання умов договору, прав та обов'язків сторін, колегія суддів вважає, що відповідач не зобов'язаний його укладати з позивачем, а в задоволенні позову про визнання договору про надання послуг з холодного водопостачання укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії - слід відмовити.

Щодо проекту договору за 2015 рік також встановлено, що він не відповідає типовому договору, не містить в собі всіх істотних умов договору, передбачених ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема щодо утримання мереж у належному технічному стані, усунення аварій, відшкодування збитків, завданих майну чи приміщенню споживача, його життю та здоров'я, тощо, а тому колегія суддів вважає, що відповідач також не зобов'язаний його укладати з позивачем, а в задоволенні зазначеного позову слід відмовити.

Колегія суддів не може взяти до уваги пояснення представника позивача щодо того, що на позивачеві не лежить обов'язок з утримування мережі в належному стані, усуванні аварій (оскільки за договором між позивачем і селищною радою саме на останній лежить вказані обов'язки). При цьому колегія враховує відповідні положення типового договору, де такі обов'язки лежать на виконавцеві та вважає, що відповідний договір між радою та Управлінням є суто внутрішньою справою вказаних сторін договору і не впливають на відношення між споживачем та виконавцем. Крім того, у будь-якому випадку у запропонованих позивачем договорах за 2014 та 2015 рік відсутня така істотна умова договору як відшкодування збитків, завданих майну чи приміщенню споживача, його життю та здоров'я.

Суд же на вказане уваги не звернув, запропоновані позивачем договори за 2014 та 2015 роки на відповідність типовому договору не перевірив, помилково вважав їх підготовленими виконавцем відповідно до типового договору, в той час як установлення факту відповідності запропонованих виконавцем договорів із типовим договором є підставою для реалізації зазначених вище матеріальних норм права, на які посилався позивач в обґрунтування свого позову, що призвело до порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказане на підстав п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволені позову.

Отже, апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню. Натомість скарга в своїй частині, де відповідач просить усунути йому, як споживачу, перешкоди на укладення договору на питне водопостачання, задоволенню не підлягає, оскільки згідно ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. А в цій справі ОСОБА_2 як позивачем не заявлялись такі позовні вимоги до Іванівського міжрайонного управління водного господарства і вони в суді першої інстанції не були предметом розгляду.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з позивача на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 121,80грн. (а.с.89).

Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, ч.3 ст.6, ст.ст.3, 6, 12-15, 20, 627, 630, 640, 642, 643 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Іванівського міжрайонного управління водного господарства до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з холодного водопостачання укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, відмовити.

Стягнути з Іванівського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 121,80грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: