Ухвала суду № 51321000, 23.10.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/23761/12

№ 2-6393/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року суддя Соломянського районного суду м. Києва Бурлака О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на квартиру, яка розташована АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 23 абзацу 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкуваннясвідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з поданої позовної заяви, остання за формою та змістом не в повному обсязі відповідає загальним вимогам статті 119 ЦПК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, а саме: враховуючи суть позовних вимог та виходячи зі змісту позовної заяви, вбачається, що позивачем не заначено будь-яких доказів, що підтверджують кожну обставину, зазначену в позовній заяві, та наявність підстав для звільнення від доказування, як того вимагає п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Крім того, позивачем не надано письмового звернення до нотаріальної контори та відповідної відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкуванняособа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Позивачу необхідно обґрунтувати неможливість звернення до суду в порядку встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, враховуючи вимоги п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування.

Крім того, в позовній заяві позивачем не викладено обґрунтувань заявлених вимог до відповідача ОСОБА_2 районної в м. Києві державної адміністрації та не зазначено підстав предявлення даного позову, як до державного органу, з точки зору порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно правильно визначити склад учасників процесу.

Одночасно позивачем всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не визначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, яка відповідно до вимог чинного законодавства визначається виходячи з ринкової вартості спірного майна, тобто квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, на яку просить визнати право власності в порядку спадкування за законом позивач.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до Закону України Про судовий збір, який набрав чинності 01.11.2011 року, для позовних заяв майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір встановлюється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У порушення зазначених вимог закону позивачем не визначено ціну позову, не зазначено дійсної вартості спірного нерухомого майна на момент предявлення позову та судовий збір позивачем сплачено у неповному обсязі, а саме: позивачем до позовної заяви додано квитанцію, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 107,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи те, що позивачем не визначено ціну позову, не зазначено дійсної вартості спірного майна на момент предявлення позову, а тому в порядку ч. 2 ст. 80 ЦПК України, суд визначає судовий збір в розмірі 3219,00 грн. з наступним поверненням переплаченого судового збору, при вирішенні справи, у разі незгоди сторін.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити суму судового збору, виходячи з вимог майнового характеру, за мінусом вже сплаченої в розмірі 107,30 грн.

Звертаємо Вашу увагу, що оплату судового збору необхідно здійснювати на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва; код отримувача/код за ЄДРПОУ/: 38050812; рахунок отримувача: 312122067000 10; банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку отримувача /МФО/: 820019; код класифікації доходів бюджету: 220300 01; призначення платежу: 22030001; 050, Судовий збір, ОСОБА_2 р/с, 02896762, за подачу позову.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, то вона підлягає залишенню без руху.

Керуючись Законом України Про судовий збір, пунктом 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, статтями 3, 80, 119, 120, 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати строк позивачу на усунення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Розяснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бурлака