Ухвала суду № 51315553, 20.09.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5779/11

УХВАЛА

іменем України

"20" вересня 2011 р., суддя Соломянського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення в натурі частки житлового будинку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної шкоди в натурі, завданої протиправними діями відповідача, встановлення земельного сервітуту, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення про перерозподіл земельної ділянки між співвласниками будинку на підставі наданих варіантів судовими експертами; стягнути з відповідача на його користь вартість 5,8 кв. метрів житлових приміщень; встановити безоплатний постійний сервітут щодо підводу водопостачання та водовідведення; визнати за ним право власності на даний земельний сервітут для безперешкодного користування водопостачанням та каналізацією.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, згідно яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Одна з заявлених вимог стосується стягнення вартості вартість 5,8 кв. метрів житлових приміщень, проте ціна позову в заяві не зазначена.

Також у позовній заяві фактично не викладено конкретний зміст позовних вимог.

Так, з тексту позовної заяви по першій позовній вимозі не вбачається: який розмір земельної ділянки підлягає перерозподілу, по якому варіанту позивач просить провести цей перерозподіл земельної ділянки, який розмір земельної ділянки виділити йому, а який відповідачу, між якими конкретно співвласниками будинку провести цей перерозподіл земельної ділянки, оскільки з позовної заяви не вбачається хто є власником чи власниками ще 1/5 частини будинку та чому вони не є відповідачами у справі, якщо питання стосується перерозподілу земельної ділянки між співвласниками будинку, як про це просить у позовній заяві позивач.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має державний акт на право власності на земельну ділянку. При цьому позовна заява не містить даних чи перебувають земельні ділянки у власності сторін чи у користуванні після визначення порядку користування земельними ділянками за рішенням Залізничного районного суду міста Києва від 05 березня 1997 року. Тобто, позовна заява повинна містити конкретну вимогу позивача щодо перерозподілу земельної ділянки з зазначенням розмірів земельних ділянок і їх меж, які він просить виділити йому та іншим співвласникам.

Крім того, описова частина позовної заяви не відповідає її прохальній частині. Так в описовій частині позовної заяви є вимога про відшкодування матеріальної шкоди в натурі, завданої протиправними діями відповідача, проте за своїм змістом позовна заява не містить відомостей про те яка майнова шкода була позивачу заподіяна відповідачем та на яку конкретно суму. Чи вимагає позивач відшкодування майнової шкоди, оскільки в прохальній частині позовної заяви така вимога відсутня. Аналогічне має місце і в питанні щодо виділення в натурі частки житлового будинку (приміщення).

В описовій частині позивач заявляє позов про виділення в натурі частки житлового будинку (приміщення), проте прохальна частина не містить таких вимог. Зазначені протиріччя позовної заяви позбавляють суд можливості визначити обєм позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Наведе свідчить про те, що в позовній заяві позивач має зазначити конкретні вимоги та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину. За таких обставин, позовні вимоги про перерозподіл земельної ділянки, поділ будинку в натурі, встановлення земельного сервітуту мають містити конкретні запропоновані позивачем варіанти з зазначенням доказів, що підтверджують технічну можливість проведення такого поділу в натурі та встановлення сервітуту.

Позовна заява не відповідає зазначеній вимогам закону. Крім того, описова частина позовної заяви містить також посилання на те, що відповідач самовільно забудував частково земельну ділянку, що залишена у спільному користуванні рішенням Залізничного районного суду міста Києва від 05 березня 1997 року. При цьому жодних вимог з цього приводу позовна заява не містить і не можливо за змістом позовної заяви зрозуміти в який спосіб позивач бажає відновити таке його порушене право.

Заявлена вимога про стягнення вартості вартість 5,8 кв. метрів житлових приміщень є вимогою майнового характеру.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ставок Декрету Кабінету Міністрів України Про державне митодля позовних вимог майнового характеру (поділ спільного майна подружжя) складає 1 % ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судовий збір сплачений позивачем в мінімальному розмірі 51 гривню. Ціна позову із зазначенням доказів на підтвердження таких обставин не зазначена. За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 1649 гривень, переплачена сума якого буде повернута судом відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 80 ЦПК) на розрахунковий рахунок № 31419537700010, МФО: 820019, Інд. код: 26077951, код платежу 22090100, одержувач: ВДК у Соломянському районі м. Києві.

Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2011 року отримана позивачем 06 вересня 2011 року.

Станом на 20 вересня 2011 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплать витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 19 серпня 2011 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були розяснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.

Згідно квитанції № 543 від 18 жовтня 2010 року позивач при зверненні до суду сплатив 51 гривню через Соломянське відділення № НОМЕР_1 5445/0001-2.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду у разі повернення заяви.

Згідно квитанції № 544 від 18 жовтня 2010 року позивач при зверненні до суду сплатив 252 гривні через Соломянське відділення № НОМЕР_1 5445/0001-2.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума коштів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається ухвалою суду у разі повернення заяви.

Керуючись 83, 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Соломянському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 51 гривню, внесені ним через Соломянське відділення № НОМЕР_1 5445/0001-2 УДК у Соломянському районі м. Києва згідно квитанції № 543 від 18 жовтня 2010 року як судовий збір при подачі позову; та в сумі 252 гривні, внесені ним через Соломянське відділення № НОМЕР_1 5445/0001-2 УДК у Соломянському районі м. Києва згідно квитанції № 544 від 18 жовтня 2010 року як оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_6