Ухвала суду № 51309581, 15.07.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.07.2015 Справа № 554/9144/15-к

Провадження № 1-кс/554/4296/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І., при секретарі Коробковій О.О., за участю слідчого Гонжака А.І., прокурора Бойка В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокуратури Полтавської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше не судимого: фактично проживаючого за адресою: вул. Героїв Сталінграда-9, кв. 36, м. Полтава,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42015170000000224, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2015 року прокурор відділу прокуратури Полтавської області звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України КК. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

З 23.03.2012 ОСОБА_3 проходить службу на різних посадах в органах внутрішніх справ України.

Наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 220 о/с від 30.05.2014 ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання лейтенант міліції.

Наказом начальника УМВС України в Полтавській області № 267 о/с від 25.05.2014 ОСОБА_3 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, тобто займає відповідальне становище.

Так, 03.06.2015 ОСОБА_3 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. ( а. с 34 ) У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілим.

11.06.2015 в ресторані «Авто-гриль мисливець Полтава», за адресою: м. Полтава, вул. Київське шоссе 74б, ОСОБА_3 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, поставив вимогу ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди у вигляді грошей в сумі від 5000 грн. до 10000 грн., за здійснення всебічного, повного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28.05.2015, в якому ОСОБА_3 проводить досудове слідство. Під час розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що у разі ненадання грошових коштів закриє кримінальне провадження № 12015170020000995 без проведення слідчих дій.

У продовж червня липня 2015 року ОСОБА_3 неодноразово телефонував ОСОБА_4 та повідомляв, що уразі ненадання грошових коштів від 5000 грн. до 10000 грн. закриє кримінальне провадження № 12015170020000995.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.07.2015 близько 12 години, ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з прямим умислом та корисливою метою, в автомобілі Subaru Outback, д/н ВІ0053ВI, який знаходився на автомобільній стоянці ресторану «Авто-гриль мисливець Полтава», за адресою: м. Полтава, вул. Київське шоссе 74б, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 7000 грн., які останній особисто передав на вимогу ОСОБА_3 за здійснення всебічного, повного досудового розслідування (проведення слідчих дій) у кримінальному провадженні № 12015170020000995 від 28.05.2015.

Під час проведення слідчих дій 13.07.2015 у ОСОБА_3, вилучено неправомірну вигоду в сумі 7000 грн. ( а. с. 15-21 ).

Прокурор Бойко В.В., клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, наголосивши на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначив, що підозрюваний може переховуватись від слідства та впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також знищити докази, які на даний час досудовому слідству ще не відомі, тим самим перешкоджати встановленню істини по справі.

Слідчий Гонжак А.І. клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що у ньому наведені, також наголошував на наявності ризиків, передбаченних ст.. 177 КПК України..

Адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики на яких наголошує прокурор та слідчий є лише припущенням. Також заперечував проти застосування альтернативного запобіжного заходу вигляді застави у тому розмірі, що просить прокурор, так як оклад підозрюваного становить 800 грн. на місяць, та дана сума є занадто великою. При вирішені питання про застосування застави, просив суд звернути увагу на матеріальне становище підозрюваного. Також заявив клопотання щодо доручення до матеріалів клопотання копії характеристики на ОСОБА_3, копію повідомлення від сектора медичного забезпечення УМВС України в Полтавській області стосовно стану здоров»я підозрюваного, копію службової характеристики підозрюваного та копію довідки-характеристики, виданою за місцем реєстрації підозрюваного. Оригінали цих документів зобов»язався передати безпосередньо органам досудового розслідування та прохав врахувати при визначені запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнає, суду пояснив, що він давав в борг ОСОБА_5 на початку цього місяця грошові кошти у сумі 300 долларів США та зустрівся з ним для повернення останнім йому боргу. Так як ОСОБА_4 не мав змоги повернути у доларах США, то повернув борг у гривнях у розмірі 7000 грн.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушеня, передбаченого ч. ст. 368 КК України. Так, вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-заявою ОСОБА_4 про вимагання від нього ОСОБА_3 неправомірної вигоди;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 про вимагання від нього ОСОБА_3 неправомірної вигоди;

-протоколом огляду помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 13.07.2015

-протоколом обшуку від 13.07.15, під час якого виявлено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти 7000 грн. надані ОСОБА_4 ОСОБА_3

-протоколом затримання ОСОБА_3 від 13.07.2015;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_3 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 12 год. 23 хв. 13.07.2015 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 10.09.2015 року, до 12 год.23 хв.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) мінімальних заробітних плат в сумі 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська