Ухвала суду № 51305241, 25.09.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/607/15-к

1-кс/405/202/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015 року Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Кореняк В.К., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Гриника А., слідчого Бескровного В., адвоката ОСОБА_1 і підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42015120050000002 від 13 січня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. Миколаївка, вул. Житомирська, буд. 12, номера обслуги 2-го відділення 4-го взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта В2336, солдата,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.

На обґрунтування клопотання зазначено, що військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України провадиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015120050000002 від 13.01.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 1 ст. 408 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до ч. 3

ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 454/2014 від 6 травня 2014 року ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у червні 2014 року Овідіопольським РВК Одеської області.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В2336 (по стройовій частині) № 144 від 20 червня 2014 року з того ж дня солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду номера обслуги 2-го відділення 4-го взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта В2336.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В2336 (по стройовій частині) № 315 від 18 грудня 2014 року солдату ОСОБА_2 надано дозвіл на вибуття у другу частину щорічної основної відпустки за 2014 рік строком на 7 діб з 18 по 24 грудня 2014 року.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат

ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України,ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» зобовязаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України, законів України, військової присяги, статутів, наказів та розпоряджень; віддано служити українському народові; сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рішень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність; знати виконувати свої обовязки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; додержуватись правил військової поведінки; поважати бойові та військові традиції; допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій; поважати честь і гідність кожної людини; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди памятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків самому і стримувати від них інших військовослужбовців.

Крім того, згідно зі ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові, у тому числі, у разі повернення з відпустки.

Разом з тим, солдат ОСОБА_2, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді незявлення на службу з метою ухилитися від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, достовірно знаючи про необхідність повернення на службу після закінчення строку відпустки, вирішив з 25 грудня 2014 року не зявлятися на військову службу.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незявлення на службуз відпустки з метою ухилитися від військової служби, солдат ОСОБА_2 після спливу строку наданої йому відпустки о 08 год. 00 хв. 25 грудня 2014 року на ранкове шикування до військової частини - польова пошта В2336, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Кавалерійська, 3, - не зявився та продовжував ухилятися від проходження військової служби до 28 липня 2015 року, проводячи службовий час на власний розсуд за адресою місця свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. Миколаївка,вул. Житомирська, 12, - та в інших місцях.

Протягом зазначеного періоду ухилення від проходження військової служби у військовій частині солдат ОСОБА_2 з приводу будь-яких тяжких захворювань до медичних закладів не звертався, командування військової частини чи органи військового управління про своє місцезнаходження не повідомляв, органами влади не затримувався, жодних перешкод для прибуття до військової частини не мав, проводячи службовий час на власний розсуд та не маючи намір повертатися на військову службу до військової частини польова пошта В2336 взагалі.

О 10 год. 30 хв. 28 липня 2015 року, ОСОБА_2 затримано співробітниками Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області на виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда про дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, солдат ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, а саме у вчиненні

дезертирства, тобто незявлення на службу з відпустки з метою ухилитися від військової служби.

Санкція зазначеного злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до пяти років, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, ОСОБА_2 не був доставлений до слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограду протягом передбачених ч. 1 ст. 191 КПК України 36 годин з моменту його затримання для його участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого о 22 год. 30 хв. 29.07.2015 ОСОБА_2 був звільнений біля приміщення Ленінського районного суду м. Кіровограду, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40.

Будучи звільненим о 22 год. 30 хв. 29.07.2015, перебуваючи на території Кіровоградського гарнізону у Ленінському районі м. Кіровограда, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, будучи придатним для проходження військової служби,

ОСОБА_2, достовірно знаючи про необхідність повернення на службу до військової частини польова пошта В2336, розташованої за адресою:м. Кіровоград, Ленінський район, вул. Кавалерійська, 3, повторно вирішив вчинити дезертирство, тобто самовільно залишити місце служби з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне вчинення дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, не бажаючи стати на шлях виправлення та припинити свою злочинну діяльність з ухилення від проходження служби, натомість переслідуючи мету зовсім ухилитися від служби, прагнучи уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення попереднього злочину - дезертирства, знаючи, що станом на 29.07.2015 він, ОСОБА_2, з військової служби не звільнений та зі списків особового складу військової частини польова пошта В2336 не виключений, розуміючи, що 30.07.2015 він має брати участь у розгляді Ленінським районним судом м. Кіровограда клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він, ОСОБА_2, починаючи з моменту звільнення після затримання, тобто з 22 год. 30 хв. 29.07.2015, ні до військової частини польова пошта В2336, ні до органів досудового розслідування, ні до Ленінського районного суду м. Кіровограда для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу не зявився, до виконання обовязків за посадою не приступив, натомість самовільно залишивши місце служби - територію Кіровоградського гарнізону з метою зовсім ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду та продовжує незаконно перебувати поза межами Кіровоградського гарнізону дотепер.

Таким чином, солдат ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, а саме дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Санкція зазначеного злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням з військової частини - польова пошта В2336 про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення ним військової частини, протоколами допиту свідків та іншими документами і матеріалами провадження.

27 серпня 2015 року стосовно ОСОБА_2 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у порядку вручення повідомлень КПК України.

Оскільки з моменту звільнення ОСОБА_2 по теперішній час продовжує ухилятися від військової служби та досі не з'явився до органу досудового слідства, 27 серпня 2015 року солдата ОСОБА_2 оголошено в розшук.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме, запобігання спробам:

1. Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки за повідомленням ТВО командира військової частини польова пошта В2336 від 12.01.2015 №19вх.15 ОСОБА_2 25 грудня 2015 року до військової частини польова пошта В2336 не прибув та його місцезнаходження невідоме. Згідно іншого повідомлення ТВО командира військової частини польова пошта В2336 від 31.07.2015 солдат ОСОБА_2 в період з 29.07.2015 по 30.07.2015, а також до 29.07.2015, на службу не прибув та його місцезнаходження невідоме.

2. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки допитані як свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є військовослужбовцями військової частини польова пошта В2336, з якими ОСОБА_2, у звязку із тривалим проходженням військової служби, має безперешкодний доступ для контактів.

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином оскільки вже допускав невиконання процесуальних обовязків щодо явки до органу досудового розслідування, таким чином затягуючи хід досудового розслідування, перешкоджаючи прийняттю процесуальних рішень та проведенню слідчих дій.

Крім того, підозрюваний зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. Миколаївка, вул. Житомирська, 12, тобто на значній відстані від місця знаходження органу досудового розслідування, у звязку з чим посилаючись на відсутність транспорту або грошових коштів на проїзд не може забезпечити явку за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме продовжити вчиняти дезертирство в умовах особливого періоду, продовжуючи незаконно перебувати поза межами військової частини без поважних причин до теперішнього часу, переховуючись від органів слідства та суду.

З посиланням на викладені обставини, стверджується про необхідність задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 під час розгляду клопотання слідчого вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково, вказує, що вимушений був не з»являтись для проходження військової служби в зв»язку з важким матеріальним станом його сім»ї.

Заслухавши прокурора і слідчого, які наполягають на застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваного та захисника, які вказують на відсутність передбачених законом підстав для застосування такого запобіжного заходу і можливість застосування запобіжного заходу більш м»якого, вивчивши надані до суду матеріали слідчий суддя вважає необхідним застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ст. 177 КПК України відповідними ризиками визначено переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст. 183 КПК України).

Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Встановлено, що ОСОБА_2 є повнолітньою працездатною особою і підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, а також тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, протягом тривалого часу ухилявся від військової служби і продовжив вчинення правопорушення навіть після його затримання з подальшим звільненням під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Підозрюваний заявляє про часткове визнання вини у вчиненні злочинів, до клопотання слідчим додано матеріали, які також вказують на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень.

Викладене обєктивно свідчить як про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, так і про існування ризиків перешкоджання вказаною особою кримінальному провадженню, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду в зв»язку з розумінням можливості призначення покарання у вигляді позбавлення волі, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи поведінку підозрюваного після його затримання і подальшого звільнення у липні 2015 р.

Встановлені ризики перешкоджання ОСОБА_2 кримінальному провадженню є суттєвими і свідчать, що більш м»які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Такий висновок об»єктивно не може бути спростований позитивною характеристикою ОСОБА_2 та наявністю на його утриманні неповнолітньої дитини відсутністю у нього судимостей та наявністю постійного місця проживання.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його у розумінні Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 56 днів в межах строку досудового розслідування, строк тримання під вартою слід обчислювати з 18 години 30 хвилин 24.09.2015 р.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної зарплати (ч. 5 ст. 182 КПК України).

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, очевидності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним визначення розміру застави у 50 розмірів мінімальної заробітної плати, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-197 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42015120050000002 від 13 січня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015120050000002 від 13 січня 2015 року, відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 56 днів, а саме з 18 год. 30 хв. 24.09.2015 р. до 18 год. 30 хв. 18.11.2015 р.

Визначити розмір застави у розмірі 50 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто в сумі 68900 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України у кримінальному провадженні № 42015120050000002 від 13 січня 2015 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави зобовязати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, а також покласти на нього на строк два місяці після його звільнення з-під варти обов'язок не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 18.11.2015 р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда В. К. Кореняк