Постанова № 513035, 05.03.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2007 р.

10 год. 00 хвил. Справа № АС-27/24-07 (н.р. А-42/69-05)

вх. № 1046/1-27 (н.р. 2190/1-42)

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Осьмухін С.А. – юрисконсульт (за дорученням), Хоменко О.О. – економіст (за дорученням)

першого відповідача – Хижняк О.С. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)

другого відповідача – не з”явився

по справі за позовом ПФ "Аквамарин" м. Харків

до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

та до ВДК у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.2005 р. посправі № 42/69-05 за позовом ПФ „Аквамарин”, м. Харків до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та до ВДК у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості позовні вимоги позивача були задоволені повністю. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. рішення господарського суду Харківської області було залишено без змін а апеляційну скаргу першого відповідача – без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2006 р. касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводського району м. Харкова було задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2005 р. та постанову харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач, приватна фірма „Аквамарин”, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова № 0000092350/0 від 18.02.2005р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 19764,0 грн., як таке, що суперечить чинному законодавству.

Перший відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірки. Представник відповідача вказує, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представник відповідача зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохає в задоволенні позовних вимог відмовити.

Другий відповідач в судове засідання не з”явився, відзив на позов до суду не надав.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про скасування податкової застави. Суд, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки це питання розглядається судом шляхом подання окремої позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом втсановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПФ «Аквамарин» за період з 01.11.2004 р. по 01.12.2004 р., за результатами якої 18.02.2005 р. було складено акт №71/235/14093459. Перевірка податку на додану вартість проводилась згідно книг обліку продажу та придбання товарів, даних бухгалтерського і податкового обліку та податкових накладних. Відповідач в акті перевірки зазначає, що облік продажу товарів ПФ «Аквамарин» здійснюється згідно виписаних накладних, книга обліку придбання відповідає вимогам діючого порядку ведення книги обліку придбання товарів, а податкові накладні заносяться в книгу за кожний день.

За результатами акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000092350/0 від 18.02.2005 р. на суму 19764,00 грн.

ПФ «Аквамарин» своєчасно надав до ДПІ у Червонозводському районі м. Харкова декларацію по податку на додану вартість за листопад 2004 р., згідно якої податкові зобов»язання по податку на додану вартість становили 3416,00 грн., податковий кредит на додану вартість становив 46219,00 грн., а сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету складає 42803,00 грн. У листопаді 2004 р. у позивача податковий кредит по ПДВ склався за рахунок:

- придбання основних засобів у сумі 45624,00 грн.;

- придбання послуг у сумі 595,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту по ПДВ за листопад 2004р. на суму 19764,0 грн. став поділ позивачем суми ПДВ по податковій накладній №210 від 08.09.04р. на суму ПДВ - 26000,0 грн., та часткове віднесення суми ПДВ з цієї накладної до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2004р. у розмірі 6236,0 грн. та у листопаді 2004 р. - 19764,0 грн., чим було порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання податкової декларації).

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що ним згідно договору купівлі-продажу від 19.08.04р. №2961-В-С були придбані нежитлові приміщення загальною площею 468 кв.м. за адресою вул. Кооперативна 9/3 на загальну суму 311160,0 грн. Придбання нежитлових приміщень підтверджується актом прийому-передачі від 25.10.04р. та податковими накладними №210 від 08.09.04р. на суму 156000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 26000,0 грн. та №237 від 07.10.04р. на суму 155160,0 грн., в т.ч. ПДВ - 25860,0 грн.

Сума ПДВ по податковій накладній №210 не дробилася, а в повній сумі - 26000,0 грн. вказана в книзі придбання та продажу товарів за вересень 2004р., в зв*язку з чим до відшкодування ПДВ за вересень 2004р., згідно даних книги придбань та продажу товарів, належало 22950,00 грн. Відповідач не прийняв таку декларацію за вересень 2004р. з від*ємним значенням по ПДВ та спонукав здати декларацію з 5 грн. до сплати.

Податкова накладна №237 від 07.10.04р. в повній сумі - 25860,0 грн. вказана в книзі придбань та продажу товарів за жовтень 2004р., в зв*язку з чим до відшкодування ПДВ за жовтень 2004р., згідно даних книги придбань та продажу товарів, належало 22749,0 грн. Відповідач не прийняв таку декларацію за жовтень 2004р. з від*ємним значенням по ПДВ та знову спонукав здати декларацію з 5 грн. до сплати.

В листопаді 2004р. згідно з даними книги придбання та продажу товарів податкові зобов*язання позивача склали 2906,0 грн.

Таким чином, на думку позивача, оскільки відповідачем не відшкодовано за вересень та жовтень 2004р. 45699,0 грн. ПДВ, додатково сплачено 10,0 грн., та з врахуванням зобов*язань за листопад 2004р., до відшкодування належить 42803,0 грн., про що ним і було вказано в декларації по ПДВ за листопад 2004р.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягає на тому, що позивач суму ПДВ за податковою накладною №210 роздробив на 3 місяці: вересень, жовтень - 6236,0 грн., листопад - 19764,0 грн., в зв*язку з чим податковий кредит за листопад 2004р. в розмірі 19764,0 грн. не підтверджено податковою накладною. Крім того, відповідач вказує на те, що з задекларованої позивачем в листопаді 2004р. суми до відшкодування ПДВ - 42803,0 грн., 2372,70 грн. були враховані в рахунок сплати податкових зобов*язаннь з ПДВ за грудень 2004р.

Позивач заперечує проти такого твердження, та надав платіжні доручення №613 від 18.01.05р. на суму 1000,0 грн. та №614 від 19.01.05р. на суму 1401,0 грн., яким повністю були сплачені податкові зобов*язання з ПДВ за грудень 2004р. у розмірі 2401,0 грн., а не як стверджує відповідач - 2372,70 грн.

З огляду на наведене суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки першим відповідачем не доведено факт роздрібнення податкової накладної №210 на 3 податкові періоди, сума ПДВ по вказаній накладній - 26000,0 грн. повністю включена в вересні 2004р. ПФ «Аквамарин» не поділяв суми ПДВ по податкових накладних. Податкові накладні були належним чином зареєстровані у книзі придбання товарів за відповідними номерами.

Враховуючи той факт, що першим відповідачем при складанні акту перевірки зазначено період 01.11.2004 р. по 01.12.2004р., але фактично перевірявся період з 01.09.2004 по 01.12.2004р. та підтверджено податковий кредит по ПДВ за листопад 2004р. у сумі 26455,0 грн., він також повинен був керуватися абз."б" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" яким зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Суд зазначає, що згідно п.п. 7.7.5. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент подання податкової декларації) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. А ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, при проведенні перевірці, в посвідченнях № 374 від 01.02.2005 р. не посилається на інших нормативний акт. Перший відповідач не мав права на проведення цієї перевірки без належно оформлених документів. При проведенні перевірки, перший відповідач досліджував та аналізував тільки документи за листопад 2004 р. та не досліджував документи за вересень 2004 р. та жовтень 2004 р.

ПФ «Аквамарин» отримав законне право віднести суми податкового кредиту до декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, а саме:

- за вересень 2004 р. до складу податкового кредиту за податковою накладною № 210 від 08.09.2004 р. суму ПДВ – 26000,00 грн.;

- за жовтень 2004 р. до складу податкового кредиту за податковою накладною № 237 від 07.10.2004 р. суму ПДВ – 25860,00 грн.

Позивач в жовтні 2004 р. своєчасно надав до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за вересень 2004 р., в якій вказав суму податкових зобов»язань та податкового кредиту ПДВ.

Позивач в листопаді 2004 р. своєчасно надав до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2004 р., в якій вказав суму податкових зобов»язань за жовтень 2004 р. та податкового кредиту ПДВ за жовтень 2004 р. разом з неврахованою сумою податкового кредиту в декларації за вересень 2004 р.

Позивач в грудні 2004 р. своєчасно надав до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за листопад 2004 р., в якій вказав суму податкових зобов»язань за листопад 2004 р. та податкового кредиту ПДВ за листопад 2004 р. разом з раніше невразованими сумами податкового кредиту в деклараціях за вересень та жовтень 2004 р.

Згідно п.п.7.4.1 ст.7 Закона України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання податкової декларації) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

П.п.7.4.5 ст.7 Закона України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання податкової декларації) встановлює: "не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 ст.7 вказаного Закону вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, перший відповідач в акті перевірки вказав підставу для проведення перевірки п.3 "д" Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98, тобто у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.

Ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні представником першого відповідача не надано доказів того, що ним направлявся позивачу письмовий запит стосовно надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з конкретним контрагентом, та відмови позивача в наданні таких відомостей.

За таких обставин відповідач не мав законних підстав для проведення даної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, винесене спірне рішення грунтується на акті, який не відповідає чинному законодавству, а тому не можуть бути визнане дійсними.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000092350/0 від 18.02.2005 р.

2. Стягнути з державного бюджету на користь позивача – ПФ „Аквамарин” суму судового збору в розмірі 3,40 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 12.03.2007р. о 09-30 год.

Суддя Мамалуй О.О.