Постанова № 51296215, 13.01.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/32642/13-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 січня 2014 року Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шклярук Д.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить суд:

1)Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної компенсаційної виплати на оздоровлення;

2)Зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок компенсаційної виплати у відповідності з п. 3, п. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2012 рік;

3)Зобов'язати відповідача нараховувати йому в подальшому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічно компенсаційну виплату у розмірі, який передбачений п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або до змін чинного законодавства.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.

Він віднесений до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особа, яка була евакуйована із зони відчуження у 1986 році, та відповідачем має виплачуватися передбачена ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи допомога на оздоровлення, утім, на переконання позивача, її розмір є меншим ніж той, що встановлений законом, навіть не зважаючи на письмове звернення до відповідача з цього приводу, що й стало приводом для звернення до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 19 вересня 2013 року було відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач не визнав позовні вимоги та надав письмові заперечення проти позову, зазначивши про правомірність своїх дій посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, вбачаються підстави для задоволення позову частково з огляду на наступні встановлені обставини.

Позивач віднесений до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особа, яка була учасником ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 48 зазначеного вище Закону позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням статусу в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення (ч. 4 ст. 48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи); розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 зазначеного Закону).

Разом із тим, встановлено, що при нарахуванні позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, відповідачем неправомірно нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки виплати щорічної допомоги на оздоровлення має разовий характер, а не щомісячний, відповідача слід зобов'язати здійснити відповідне донарахування та виплату позивачу вказаної допомоги за конкретний період, в даному випадку за 2012 рік.

Разом з тим, в справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України застосуванню не підлягає, а тому позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення підлягають задоволенню.

Частина 3 статті 99 КАС України передбачає наявність й інших строків для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів. Частиною 1 статті 76 Закону України Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР встановлено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди (шкоди, спричиненої Чорнобильською катастрофою), заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується.

В частині позову про зобовязання відповідача виплачувати позивачу допомогу у вищезазначеному розмірі на майбутнє слід відмовити, оскільки такі позовні вимоги не відповідають вимогам ст. 3 КАС України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Оскільки невідомо, чи буде відповідачем порушено право позивача на отримання допомоги в передбаченому Законом розмірі у майбутньому, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік, відповідно до положень ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру пяти мінімальних заробітних плат на день її виплати та з урахуванням фактично отриманих сум у цей період.

Постанова підлягає негайному виконанню у частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та донарахування і виплатити ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 (пяти) мінімальних заробітних плат на день виплати за 2012 р. з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може були оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: Д.С. Шклярук