Вирок № 51295081, 25.09.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8747/13-к

Провадження № 1-кп/127/6/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

при секретарі Гончарук А. М.,

за участю прокурора Ходацької М. В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12012010380000223 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Ходацькою М. В. Коломієць Р. М. обвинувачується у наступному.

13 квітня 2009 р. він, перебуваючи на території автостоянки, розташованої поряд з АЗС «ОККО» за адресою: вул.. 600 річчя, 5 у м. Вінниці, з метою особистого протиправного збагачення за рахунок чужого майна, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману, під приводом придбання автомобіля «Мерседес Бенц» Е200 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, у ОСОБА_1, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобовязання, отримав від останнього ключі від вказаного транспортного засобу та реєстраційні документи, таким чином ОСОБА_5 отримав можливість керувати транспортним засобом та здійснювати на ньому рух.

Дії ОСОБА_4 прокурором кваліфіковано як незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому злочині визнав, дав наступні показання. Він і ОСОБА_1 певний період мали відносини з приводу купівлі-продажу автомобілів. ОСОБА_1 запропонував купити в нього автомобіль Мерседес, пояснив, що машина не стоїть на обліку, але згодом він врегулює це питання, і все буде гаразд. Він погодився, і сказав, що допоможе ОСОБА_1 продати цей автомобіль. Він продав цей автомобіль ОСОБА_6 з відстроченням платежу. Передав 3000 доларів США за машину, написав в розписці, що вніс таку суму, а він - що отримав. Через деякий час побачив, що на автомобілі їздить стороння людина. Він підійшов до водія і запитав, чому він їздить на машині, на що отримав відповідь, що ОСОБА_6 затримали, і він передав машину на зберігання. ОСОБА_5 сказав, що звяжеться з власником, щоб той забрав машину на зберігання. Приїхали ОСОБА_1 і забрали машину. Потім ОСОБА_1 запропонували купити автомобіль інші люди, ОСОБА_1 видав довіреність, але виникли затримки з розрахунками, і ОСОБА_1 наклав арешт на цей автомобіль до повного розрахунку. Згодом він віддав ОСОБА_1 5000 доларів США і ОСОБА_1 зняв арешт з автомобіля і пообіцяв зняти автомобіль з обліку. Потім він передав 28000 грн. і будівельні матеріали ОСОБА_1, але ОСОБА_1 не зняв автомобіль з обліку, оскільки вважав, що він ще винен йому кошти по інших взаємовідносинах, що існували між ними. Його заборгованість перед ОСОБА_1 складала біля 38000 грн., але той звернувся в міліцію із заявою і на очних ставках він повідомляв, що ніяких розрахунків з ним не проводилося і він винен ОСОБА_1 15000 доларів США.

ОСОБА_7 автомобіль продав він, але ОСОБА_1 виписав доручення.

Після змінення обвинувачення в суді ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінового йому злочину та пояснив, що на момент отримання автомобіля Мерседес від ОСОБА_1 наміру розрахуватися за нього він не мав.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив наступне. В 2009 році він зустрівся з ОСОБА_4 Він продавав автомобіль Мерседес за 16 тис. доларів США. ОСОБА_5 пропонував купити машину за 15тис. доларів. Вони домовилися, що ОСОБА_5 заплатить 16 тис. дол. США, однак з відстроченням платежу на три місяці. ОСОБА_5 написав йому розписку, а він віддав йому автомобіль, ключі, техпаспорт. Через два тижні ОСОБА_5 звернувся до нього та повідомив, що є людина, яка згодна купити автомобіль та одразу віддасть гроші, попросив оформити довіреність на ОСОБА_9 Він оформив таке доручення та віддав його ОСОБА_4, однак не бачив, як той передавав його. В подальшому він не отримав ні грошей, ні автомобіля. ОСОБА_5 постійно обіцяв, що він розрахується, однак грошей не повертав, а потім виключив телефон, зник з місця проживання. Він анулював доручення, звернувся із заявою в ДАІ, щоб автомобіль оголосили в розшук. Через 3-4 місяці після цього до нього зателефонував ОСОБА_5 та попросив зняти арешт з автомобіля і сказав, що буде розраховуватися. Йому зателефонував ОСОБА_9 та спитав, чому автомобіль в розшуку, сказав, що він його купив в ОСОБА_4 Він сказав ОСОБА_9, що він грошей за свій автомобіль не отримав, тому іншого доручення нікому не надасть, до тих пір, поки з ним не розрахуються. Все тягнулося досить довго, а потім він дізнався, що автомобіль вже знятий з реєстрації і в нього новий власник. Після відкриття кримінального провадження ОСОБА_5 пригнав йому автомобіль «BMW X5», за який він сплатив ОСОБА_4 50 чи 55 тис дол. США, той запевнив, що через пару днів він привезе на нього довіреність. Однак через кілька днів вказаний автомобіль був вилучений в нього, і від працівників міліції він дізнався, що цей автомобіль був угнаний в результаті збройного розбійного нападу. Він подзвонив ОСОБА_4, але той сказав, що він в даний момент відсутній, порадив сказати, що йому цей автомобіль залишили на ремонт. В нього є розписка на 35 тис. доларів від ОСОБА_4, яка підтверджує, що він сплатив за «BMW X5» цю суму з урахування боргу ОСОБА_4 за Мерседес. Таким чином ОСОБА_5, домовившись з ним про купівлю автомобіля, отримав вказаний автомобіль, за нього не розрахувався, виключив телефон і втік, тобто вчинив шахрайство.

Вже після порушення кримінальної справи та проведення очної ставки, ОСОБА_5 сплатив йому 9000 грн. як відшкодування заподіяної шкоди.

В даний час ОСОБА_5 за автомобіль з ним розрахувався повністю.

Свідок ОСОБА_10 дав наступні показання. Його знайомий ОСОБА_7 запропонував йому Мерседес Е200, це було біля хімчистки «Сніжинка». Він про це повідомив ОСОБА_9 і дізнався від нього, що цей автомобіль ОСОБА_5 віддав ОСОБА_9 по генеральній довіреності. ОСОБА_7 пояснив йому, що ОСОБА_5 винен йому гроші і віддав машину в рахунок цього боргу. ОСОБА_9 віддав ОСОБА_7 10000 доларів США. Через рік ОСОБА_9 спитав, чи він знає, що машина в угоні. Він сказав, що не знає. Але після цього ОСОБА_9 повернув Мерседес ОСОБА_7, а той повернув йому гроші, але не всю суму. З ОСОБА_1 говорив ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює приватним нотаріусом. На автомобіль Мерседес Е200 він робив дві довіреності, але кому не памятає. В судовому засіданні він оглянув довіреність від 21.04.2008 року та 30.04.2008 року, підтвердив свій підпис, а також зазначив, що довіреності робилися в присутності ОСОБА_1, чи був ще хтось не памятає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що він в літку 2012 року шукав уживаний автомобіль по обявах. На одному із сайтів в інтернеті він знайшов автомобіль Мерседес, подзвонив, дізнався про вартість, але для нього вона була велика. Абонент, з яким він спілкувався запропонував йому автомобіль інший за меншу ціну в м. Могілів-Подільський. Він поїхав в м. Могілів-Подільський, там подивився автомобіль, проїхався на ньому, наступного дня цей чоловік, що продавав автомобіль, приїхав у Вінницю на СТО, стан автомобіля був гарний. Вони домовилися, що наступного дня вони приїдуть в м. Могілів-Подільський, там оформлять нотаріальну довіреність на нього та дружину з правом розпоряджатися від імені ОСОБА_13, оскільки по техпаспорту він був власником машини. В нього є розписка від ОСОБА_14 про те, що він придбав в нього автомобіль Мерседес за 11700 доларів США. З ОСОБА_13 він спілкувався, перевіряв його паспорт. Перед придбанням автомобіля він перевіряв по базам ДАІ, машина не була арештована, не було ніяких обтяжень.

07.11.2012 р. слідчим органом було оформлено протокол виїмки автомобіля та постанова про приєднання до справи як речового доказу та передачу йому на зберігання. В даний час автомобіль є в його користуванні.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив наступне. Разом з ОСОБА_14 він придбав на авто ринку автомобіль Мерседес наприкінці літа 2011 року. Продав машину сивуватий кремезний чоловік. Вони з ОСОБА_14 купили машину по довіреності на двох, але оформили на нього. Чи знімали Мерседес з обліку не памятає, потім продали його за 11700 доларів США ОСОБА_12, автомобіль був зареєстрований на його імя в м. Могілів-Подільському. Оформленням документів на автомобіль займався ОСОБА_14, хто був власником не знає.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив наступне. Йому подзвонили хлопці і запропонували купити в них автомобіль Мерседес, при чому хотіли продати машину в той же день. Йому надали техпаспорт на автомобіль, він як працівник ДАІ перевірив по базі, обтяжень і заборон на автомобілі не було, власником була ОСОБА_15, яка переїжджала із Молдови в Україну на постійне місце проживання.

Зійшлися на ціні в 11000 доларів США. Приїхало двоє людей, прізвищ не памятає, тому що це його не цікавило. Вони зняли з обліку машину, потім він разом з ОСОБА_13 поїхали у м. Вінницю на авторинок, машина вже була на транзитних номерах, до них підійшов крупний чоловік, який представився чи Святослав чи ОСОБА_16. На ринку його добре знали, віталися з ним за руку, тому він подумав, що це саме власник машини, він навіть дав йому сервісну книжку на машину. Машину вони з ОСОБА_13 зареєстрували на ОСОБА_13 в м. Могілів-Подільський. В подальшому вони продали автомобіль, але це не було повязано з проблемністю автомобіля, оскільки і при постановці та облік і знятті з обліку перевірка показувала, що ніяких заборон та обтяжень не було. Тим більше, що з бази арешти не зникають, а знімаються і це видно. На сьогоднішній день йому відомо, що арешт на автомобілі є лише у вказаній справі.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомив наступне. Він працює в ДАІ, з потерпілим ОСОБА_1 є товаришами. Коли працював заступником начальника Крижопільського відділення МРЕО він знімав з обліку автомобіль Мерседес з обліку, але на підставі доручення чи ні - не памятає. Це було приблизно в 2010-2011 роках, але точніше вказати не може. Перед зняттям автомобіля з обліку по базі ДАІ проводиться перевірка обтяжень чи заборон на автомобіль, але нічого такого не було. Він знав, що автомобіль Мерседес належав ОСОБА_1, але коли автомобіль знімався з обліку, він ОСОБА_1 не повідомляв. Знімали автомобіль з обліку два чоловіки.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомила, що її чоловік ОСОБА_7 помер. Щодо автомобіля Мерседес нічого повідомити не може, її чоловік продажем автомобілем не займався.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив наступне. ОСОБА_9 його знайомий. ОСОБА_7 запропонував йому Мерседес, але його такий автомобіль не цікавив. Він сказав, що його товариш ОСОБА_9 може купити такий автомобіль. Вони разом приїхали, подивилися, це було в дворі біля «Сніжинки». Хто був власником автомобіля йому не відомо, але давав доручення ОСОБА_5 На автомобілі тоді приїхав ОСОБА_7 та пояснив, що ОСОБА_5 винен йому гроші, розрахувався автомобілем. Тому ОСОБА_9 заплатив йому 10000 доларів США. ОСОБА_9 взяв куплену таким чином машину і користувався нею, але приблизно через рік після цього спитав його, чи він знає, що машина в угоні. ОСОБА_9 після цього віддав ОСОБА_7 автомобіль, а той повернув ОСОБА_9 гроші, не всю суму. Потім ОСОБА_7 їздив на цьому автомобілі. Але в ОСОБА_7 про автомобіль він нічого не зясовував. Йому відомо, що на момент купівлі автомобіля ОСОБА_9 машина в розшуку не була.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що до порушення кримінальної справи з ОСОБА_4 він знайомий не був. Мерседес він купив в ОСОБА_7, який вже помер. На той час ОСОБА_7 працював в міліції чи охороні. Зі слів ОСОБА_7 Мерседес йому віддали на реалізацію, ніби за борги. Навесні 2009 року він дивився машину в ОСОБА_7 вдома, його все задовольнило, і він купив машину. До нотаріуса він не їздив, лише дав паспортні данні. ОСОБА_7 сказав, що сам поїде до власника, і той випише довіреність. ОСОБА_7 передав йому довіреність на його імя, машину в присутності ОСОБА_10 і ОСОБА_19, а він передав ОСОБА_7 10000 доларів США. Він користувався автомобілем протягом року, ніяких проблем при перевірці працівниками ДАІ не виникало, але згодом ОСОБА_7 сказав, що машина є проблемною у фінансовому питанні. Тоді він віддав машину ОСОБА_7, а той віддав йому 7000 доларів США, при цьому був присутнім ОСОБА_10

Він їздив в Крижопіль знімати авто з обліку, тому що в нього було генеральна довіреність від ОСОБА_1, але власником була ОСОБА_15, оскільки ОСОБА_7 не хотів забирати машину назад.

В грудні 2009 року він дізнався, хто такий ОСОБА_1

Аналізуючи та оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Згідно примітки №1 до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом у власника чи користувача всупереч їх волі.

Заволодіння транспортним засобом повинно бути незаконним.

Як повідомив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 він передав автомобіль ОСОБА_4 добровільно разом з техпаспортом та нотаріально посвідченою довіреністю на право користуватися та розпоряджатися на власний розсуд. Таким чином автомобіль ОСОБА_5 отримав не всупереч волі власника, а завдяки вільному волевиявленню ОСОБА_1 Таким чином з обєктивної сторони інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України відсутня така ознака як заволодіння транспортним засобом всупереч волі власника чи користувача.

Жоден із свідків, допитаних в судовому засіданні не стверджував, що ОСОБА_4 автомобіль був угнаний в ОСОБА_1 Про угон автомобіля свідки згадували лише в сенсі накладеного арешту.

Більш того ОСОБА_5 отримав автомобіль від ОСОБА_1 разом з техпаспортом і довіреністю, яка наділяла його досить широким колом повноважень, аж до відчуження автомобіля, тобто автомобіль він отримав цілком на законних підставах від власника.

Однак як пояснив сам ОСОБА_5 в судовому засіданні вже після оголошення нового обвинувального акту прокурором, на момент отримання автомобіля він не мав наміру розрахуватися за нього з потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він продав автомобіль ОСОБА_4 з відстроченням платежу, а коли дізнався, що автомобіль ОСОБА_4 проданий, але ОСОБА_5 йому так нічого не сплатив, скасував довіреність на ОСОБА_9, яку на прохання ОСОБА_4 видавав йому ж.

Само по собі заволодіння ОСОБА_4 автомобілем ОСОБА_1 не утворює складу злочину, передбаченого ст. 289 КК України, оскільки для кваліфікації дій особи за вказаною нормою права необхідно, щоб обставини, викладені в обвинувачені співпадали з диспозицією вказаної норми, чого в даному випадку не відбулося.

Таким чином в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 289 КК України, його дії мали протиправний характер, але підпадають під ознаки іншого злочину, а за ч. 1 ст. 289 КК України його слід виправдати.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 цієї статті З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження прокурор змінила обвинувачення в суді, потерпілий не підтримав попереднє обвинувачення, тому судовий розгляд відбувався на підставі нового обвинувального акту.

Суд, зберігаючи неупередженість, не висловлюючи свою позицію щодо кваліфікації дій обвинуваченого, дійшов висновку про наявність в його діях більш тяжкого злочину, ніж йому інкримінує прокурор. Проте Законом визначено, що висунути особі обвинувачення має відповідний повноважний орган, яким суд не є.

Суд вважає, що судові витрати на проведення експертиз мають бути віднесені на рахунок держави, арешт, накладений на автомобіль «MERCEDES BENZ» Е200 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 скасувати.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_20 було заявлене клопотання про застосування до ОСОБА_4 Закону України «Про амністію в 2014 році», яке було підтримано всіма учасниками процесу.

Суд не вбачає правових підстав для застосування до ОСОБА_4 амністії, оскільки судом прийнято рішення про його виправдання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України виправдати в звязку з відсутністю в його діях складу цього злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений постановою слідчого Закриничної А. А. від 03.10.2012 р. на автомобіль «MERCEDES BENZ» Е200 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя :