Рішення № 512911, 14.03.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р. Справа № 53/445-06

вх. № 16284/3-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зубрич Д.О. дов. № 06/7 від 03.01.207 року відповідача - Литвинова В.В. дов. № 19/16 від 22.01.2007 року

розглянувши справу за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків

до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 1779185,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору № 244газ від 30.12.2004 року про надання послуг з постачання природного газу в сумі 1 779 185,54 грн. з яких: 1 619 512,24 грн. основної заборгованості, 43 712,74 грн. 3% річних та 115 960,42 грн. інфляційних витрат. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов’язання по договору в наслідок чого утворилась заборгованість.

В судовому засіданні 06.02.2007 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив суму позову та просить стягнути з відповідача 1 119 512,24 грн. основної заборгованості, 43 712,74 грн. 3% річних та 115 960,42 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття судового рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому надані позивачем уточнення позовних вимог прийняті господарським судом.

Представник відповідача 06.02.2007 року надав відзив на позов, в якому визнає суму основного боргу, проти стягнення 3 % річних та інфляційних витрат заперечує та просить зменшити штрафні санкції на 50% та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2007 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просить суд їх задовольнити , надав до суду заперечення на відзив відповідача та проти надання відстрочки виконання рішення заперечує.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2007 року визнає суму основного боргу та заперечує проти нарахування інфляційних та 3 % річних та просить суд відстрочити строк виконання рішення суду на 6 місяців.

Суд дослідивши надані до матеріалів справи документів, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.

30.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір з транспортування природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету за № 244газ. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надавати послуги з постачання природного газу відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити природний газ на умовах данного договору.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі скріплених підписами та печатками сторін, копії яких додані до матеріалів справи. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з березня по вересень 2006 року в розмірі 1 619 512,24 грн.

Відповідачем під час розгляду справи господарським судом частково погашено заборгованість на суму 500 000,00 грн., у зв"язку з чим залишок основного боргу на момент винесення рішення у справі складає 1 119 512,24 грн.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості у повному обсязі, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу 1 119 512,24 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем до суду заявлені вимоги про стягнення з відповідача 115 960,42 грн. інфляційних та 43 712,74 грн. 3% річних, та подані обгрунтовані розрахунки заявлених до стягнення сум.

Відповідач проти стягнення 3% річних та інфляційних заперечує з тих підстав, що вважає данні нарахування штрафними санкціями, а тому з винесенням ухвали про порушення справи про банкрутство відповідача від 24.05.2006 року та введенням в дію мораторію, правових підстав для стягнення зазначених сум не вбачає.

Данні доводи відповідача спростовуються наступним:

Згідно ч.14 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів.

Виходячи з вимог ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційні нарахування не є неустойкою, це є категорією основного боргу, суми індексу інфляції за своєю природою є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних - платою за користування коштами, які не можна відносити до санкцій в розумінні ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача в розмірі 115 960,42 грн. інфляційних та 43 712,74 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню через наступне: природний газ, який поставлявся відповідачу, закуповувався позивачем у ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", у зв"язку з несвоєчасними розрахунками споживачами за поставлений газ позивач в свою чергу не має можливості розрахуватись за отриманий газ з постачальником, внаслідок чого до нього застосовуються штрафні санкції, проводиться нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не подано до суду належних доказів в підтвердження неможливості виконання рішення у встановлені законодавством строки, суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1,12, 22, 33, 43, 44 - 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України; ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26008301810089 у ХЦО ПІБ "країни, МФО 351458, код 14315629, св.во платника ПДВ 30007189) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, р/р 260063534 в ВАТ "Перший Інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код 03359552) 1 119 512,24 грн. основної заборгованості, 43712,74 грн. 3% річних, 115 960,42 грн. інфляційних витрат, 17 791,85 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Суддя Прохоров С.А.