Ухвала суду № 51279911, 15.09.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/694/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Кузьменко І.О. Провадження № 22-ц/789/1118/15 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

У Х В А Л А

15 вересня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Коваль О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу судді Підволочиського районного суду від 7 липня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до приватного підприємства "ПСП "АМЕТИСТ", ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Підволочиського районного суду від 7 липня 2015 року заяву ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про забезпечення позову задоволено частково.

Для забезпечення позову публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Приватного підприємства "ПСП "АМЕТИСТ", ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

1)накладено арешт на нерухоме майно Приватного підприємства "ПСП "АМЕТИСТ" (код ЄДРПОУ - 32146891), місцезнаходження: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Полупанівка, в межах суми позовних вимог (401057,45); нежитлові будівлі: гараж площею 1293,5 кв.м., диспетчерську площею 54,0 кв.м., що знаходяться за адресою - вул. Топольова, 39, с. Старий Скалат Підволочиського району Тернопільської області; нежитлову будівлю тракторної бригади площею 821,4 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Бригадний,2, с. Бригадний, 12 с. Полупанівка Підволочиського району Тернопільської області.

2)накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові суми ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, 19.07.2012 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), що знаходяться на його рахунках в межах суми позовних вимог;

3)накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові суми ОСОБА_1 (НОМЕР_3, виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, 10.03.2004 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), що знаходяться на її рахунках в межах суми позовних вимог.

У вимозі заявника про накладення арешту на рухоме майно та грошові кошти приватного підприємства "ПСП "АМЕТИС" - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні даної заяви щодо забезпечення позову, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідачі зазначили, що суд при винесенні ухвали не взяв до уваги, що договір кредиту, по якому існує заборгованість відповідачів перед Банком, забезпечений договорами поруки та договором застави сільськогосподарської техніки.

У судове засідання сторони по справі не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату слухання справи. Відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить обставинам справи, також ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

За вимогами п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи бездіяльності.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, суд, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, не врахував того, що між ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та приватним підприємством "ПСП "АМЕТИСТ" був укладений договір застави транспортних засобів № 1.12-40/ТЗ від 17.05.2012 року. Щодо укладання даного договору не заперечив позивач та підтвердив даний факт у своїх запереченнях на апеляційну скаргу. Відповідно до договору застави Банку передано в заставу сільськогосподарську техніку на суму 1054567,00. Станом на 06.06.2015 року загальний розмір заборгованість відповідачів перед банком згідно кредитного договору становить 401057,45 гривень. Тобто, сума заборгованість значно менша, ніж сума заставного майна.

Крім цього, заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову відповідачами.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Підволочиського районного суду від 7 липня 2015 року скасувати, і постановити нову, якою у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду Тернопільської області остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак