Ухвала суду № 51276841, 22.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/473/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сатарова О. В.Номер провадження 22-ц/788/1711/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 50

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 10 липня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та визначення їх у твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и л а :

13 травня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі судового наказу Ямпільського районного суду Сумської області від 28.11.2011 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 21.07.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Вподальшому, рішенням суду з нього було стягнуто аліменти на утримання ще двох малолітніх дітей, а тому виходячи з основних засад правосуддя щодо розумності та справедливості, з урахуванням того, що він не має постійного місця роботи і його майновий стан погіршився, просив зменшити розмір стягуваних з нього аліментів та визначити їх у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн.00 коп. щомісячно.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 10 липня 2015 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 358 грн.91 коп. щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто з відповідачки на користь позивача судові витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.00 коп. та судовий збір в сумі 121 грн.80 коп.

На зазначене рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуально права, просить рішення суду змінити та ухвалити нове, яким розмір стягуваних аліментів на утримання сина зменшити до 200 грн. Вважає, що місцевим судом не враховані ті обставини, що він не має постійного місця роботи , має на утриманні ще двох малолітніх дітей, його цивільна дружина також не працює та перебуває на його утриманні і тому він не має змоги сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 385 грн.00 коп. щомісячно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника відповідачки, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи на підставі досліджених та оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що майновий стан позивача, як платника аліментів змінився, у нього на утриманні перебувають ще двоє малолітніх дітей, його доходи є не стабільними, а тому в силу ст.192 СК України підлягає зміні розмір стягуваних з нього аліментів і тому аліменти необхідно стягнути у твердій грошовій сумі у мінімальному розмірі .

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, сторони мешкали однією сім'єю без реєстрації шлюбу і від спільного проживання мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якого є позивач ОСОБА_3 (а.с.66).

Наказом Ямпільського районного суду Сумської області від 28 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.07.2011 року і до повноліття дитини (а.с.4). Даний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні в ВДВС Баранівського районного управління юстиції Житомирської області, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 5, 6).

Місцевим судом також встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 та 3-тя особа ОСОБА_5 перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Від спільного проживання мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком яких є відповідач у справі і дані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.7).

На підставі рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 100 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 03.02.2015 року та до повноліття дітей (а.с.7). За даним судовим рішенням виданий виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в ВДВС Баранівського районного управління юстиції, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.8).

Позивач офіційно не працевлаштований і звільнений з останнього місця роботи 10.07.2008 року згідно ст. 40 п.4 КЗпП України за прогули, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 9).

Співмешканка позивача ОСОБА_5 також на даний час ніде не працює. Останнє місце роботи Державне підприємство «Журавочка», звільнена з роботи 20.10.2006 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки останньої (а.с.55-56).

Згідно довідки, виданої УПСЗН від 16.06.2015 року № 1329 гр. ОСОБА_5 знаходиться на обліку в Баранівському РУПСЗН та отримує компенсаційну виплату працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку: квітень 2015 року - у розмірі 16,16 грн., травень 2015 року - у розмірі 16,16 грн. (а.с. 54).

Також ОСОБА_5 перебуває на обліку у Баранівському УПСЗН і отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям: за грудень 2014 року - лютий 2015 року - по 706,88 грн. щомісячно, березень 2015 року - 779,46 грн., квітень, травень 2015 року - по 1309,38 грн. щомісячно. Всього за період з грудня 2014 по травень 2015 року отримано - 5518,66 грн. і дана обставина підтверджується довідкою від 16.06.2015 року № 1328 (а.с. 54).

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно надав оцінку доказам наданим позивачем та встановив що його сімейний стан змінився, оскільки він має на утриманні ще двох малолітніх дітей, мешкає із цивільною дружиною, яка також перебуває на його утриманні, його дохід є нестабільним і тому дані обставини є підставою для визначення розміру аліментів які підлягають стягненню з позивача не у частці від його доходу а у твердій грошовій сумі.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо завищеного розміру стягуваних аліментів, оскільки при визначенні розміру аліментів місцевим судом вірно враховані ті обставини, що відповідач є молодою працездатною особою, має нормальний стан здоров'я і тому він має можливість організувати своє життя таким чином, щоб мати можливість надавати матеріальну допомогу своїй малолітній дитині на рівні достатньому для її повноцінного розвитку.

Відсутність у відповідача постійної роботи не звільняє його від обов'язку по утриманню своєї малолітньої дитини.

Також, місцевим судом обґрунтовано враховано ті обставини, що хоча з відповідача і стягнуті за рішенням суду аліменти на утримання двох інших дітей, але фактично він мешкає з ними та з їх матір'ю ОСОБА_5 однією сім'єю, забезпечує їх усім необхідним, а внаслідок зменшення розміру аліментів на першого сина діти позивача опиняться у нерівних умовах.

Обґрунтовано місцевий суд врахував і майновий стан відповідачки, яка за місцем роботи переведена на 0,75 ставки, що призвело до суттєвого зменшення заробітної плати, будь-якої державної допомоги на утримання дитини не отримує, власного житла не має, а тому винаймає житло за яке сплачує додаткові кошти. Також судом враховано і стан здоров'я малолітнього сина ОСОБА_6, який часто хворіє, а тому відповідачка вимушена витрачати додаткові кошти на його лікування.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обставини, на які посилається позивач, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку. Відповідач не навів у апеляційній скарзі фактів, які б підтвердили необґрунтованість рішення суду, свідчили б про наявність підстав для задоволення скарги.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -