Рішення № 51276495, 03.11.2010, Апеляційний суд Сумської області

Справа №22-ц-2622/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Жмаки В.Г.,

суддів - Лузан Л.В., Таран С.А.

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Сад», подану через представника ОСОБА_2,

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Сад», Акціонерного Страхового Товариства «Вексель», третя особа ОСОБА_5

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Сад» до закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 19 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 25500 гривень, витрати за лікування в сумі 792,75 гривень, моральну шкоду в сумі 2250 гривень, шкоду заподіяну з тимчасовою втратою працездатності в сумі 4037,16 гривень, а всього 32579, 91 гривень.

Стягнуто із Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 38433,80 гривень та моральну шкоду в сумі 750 гривень.

Стягнуто з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 303,30 гривень та з Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 192,16 гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено за необгрнтованістю.

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Сад» задоволено повністю.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» матеріальну шкоду в сумі 4047,88 гривень та понесені судові витрати в сумі 2618,94 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача гудку в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл.. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100 судові витрати в сумі 1173 гривень.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл.. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100 судові витрати в сумі 1173 гривень.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, 04 квітня 2008 року близько 16 години на 107 кілометрі автодороги Охтирка - Харків водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Пежо 407 державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись в напрямку м. Охтирка, виконуючи на перехресті маневр обгону автомобіля, який рухався попереду в попутному напрямку, не впевнився в безпеці виконання свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який своєчасно включив покажчик лівого повороту та виконував маневр повороту ліворуч, не впевнившись в безпечному виконанні свого маневру ( ас.12).

Постановою Охтирського міськрайонного суду від 25 квітня 2008 року на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу. З названої постанови вбачається, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася вищеназвана ДТП (ас.77).

Постановою Охтирського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року було закрите провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України за пропуском строку накладення адміністративного стягнення. З названої постанови вбачається, що за порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася вищеназвана ДТП, ОСОБА_5 «при повороті ліворуч з головної дороги не впевнився в безпечному виконанні маневру та допустив зіткнення з автомобілем , який почав обгін …»( ас. 14).

Також встановлено, що водій ОСОБА_3 під час ДТП керував автомобілем Пежо 407 державний номер НОМЕР_1 на підставі нотаріальної довіреності, виданої власником автомобіля ОСОБА_4 (а.с. 79-80 т.с. 1).

ОСОБА_4 написала суду заяву про те, що вона повністю підтримує вимоги ОСОБА_3 та прохає стягувати відшкодування шкоди на його користь (а.с.228-229 т.с. 1).

Відповідно до ст.ст. 395-396 ЦК України речовими правами на чуже майно є, зокрема, право володіння. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції, видхиляючи відповідні заперечення ЗАТ «Сад» та ОСОБА_5, вірно виходив з того, що згідно з положеннями ст.ст. 395-396 ЦК України ОСОБА_3 має право вимагати відшкодування шкоди, заподіяної майну, яким він володіє на підставі довіреності.

Власником автомобіля НОМЕР_3 являється ЗАТ "Сад", з яким водій ОСОБА_5перебуває в трудових відносинах (а.с.38 т.1).

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - ОСОБА_3 застрахована на підставі полісу № ВВ/3613712 з 06.10.2007 р. до 05.10.2008 р. страховиком ЗАТ «Страхова група «ТАС», за яким встановлено розмір відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 51000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500 грн. (т.1 а.с.81).

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ЗАТ «Сад» застрахована на підставі полісу № ВВ/5752784 з 17.01.2008 р. до 16.01.2009 р. страховиком Акціонерним страховим товариством "Вексель ", за яким встановлено розмір відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 51000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500 грн. (т.1 а.с.54).

Як вбачається з матеріалів справи і про це зазначав у суді його представник, ОСОБА_3 звертався до Акціонерного страхового товариства "Вексель" про виплату страхового відшкодування, але йому було розяснено про те, що лише після отримання рішення суду АСТ "Вексель" зможе прийняти рішення про визнання випадку страховим та визначити розмір суми страхового відшкодування(т.1 а.с.126-129).

Представник ЗАТ «Страхова група «ТАС» суду пояснив, що товариство не заперечує сплатити страхове відшкодування у розмірах, визначених судовим рішенням.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що ступінь вини учасників ДТП, а саме, водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5, становить по 50 % у кожного. Проте з такими висновками суду погодитись не можна, так як вони не відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ЗАТ "Сад " про помилковість висновків суду щодо визначення принципу підрахунку розміру шкоди, яку має відшкодовувати страхова компанія та власник транспортного засобу.

Зокрема, суд виходив з того, що загальний розмір заподіяної ОСОБА_3 майнової шкоди становить 102367,60 грн., з якої 25500 грн. має сплатити страхова компанія, а залишок суми майнової шкоди має сплатити ОСОБА_3 заподіювач шкоди - ЗАТ "Сад ", з урахуванням ступеню вини водія ОСОБА_5 :

102367,60 грн.-25500 грн. = 76867,60 грн. ;

76867,60 грн. : 2 =38433,80 грн.

Колегія суддів вважає, що такий підрахунок порушує загальні принципи відшкодування шкоди, передбачені діючим законодавством, зокрема, ст.1188 ЦК України. При такому підрахунку водій ОСОБА_3 отримав би в рахунок відшкодування майнової шкоди 63933,8 грн., що на 12750 грн. більше розміру відшкодування шкоди, яке він мав би отримати відповідно до ст. 1188 ЦК України, тобто з урахування ступеню своєї вини у ДТП, визначеного судом.

102367,60 грн.: 2 = 51183,8 грн.;

63933,8 грн. -51183,8 грн. = 12750 грн.

Крім того, колегія суддів вважає, що закладений в основу рішення принцип відшкодування шкоди визначений судом з порушенням вимог ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу

та ч.1 ст. 32 названого Закону, за якою відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Аналіз положень ст.ст. 3, 5, 22, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також ст. 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи і яку, за відсутності договору страхування цивільно-правової відповідальності, мав би відшкодувати сам власник транспортного засобу, з урахуванням ступеню своєї вини у ДТП (ст.1188 ЦК).

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_3 просив суд стягнути з відповідачів на його користь заподіяну йому внаслідок ДТП шкоду у наступному розмірі :

108367,60 грн. майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Пежо - 407 державний номер НОМЕР_1 ;

792,95 грн. майнової шкоди, повязаної з витратами на лікування отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень;

4037,16 грн. недоотриманої заробітної плати під час знаходження на лікарняному;

15000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Закрите акціонерне товариство "Сад" у зустрічній позовній заяві просило стягнути в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням під час ДТП автомобіля, з ЗАТ "Страхова група "ТАС" 4047,88 грн., в іншій частині позовні вимоги ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 28.12.2009 року за заявою ЗАТ "Сад " залишені без розгляду.

Відповідно до висновку № 047 автотоварознавського дослідження судового експерта автотоварознавця розмір майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_6, становить 108367,60 грн. (т.1 а.с.16-17),

В судовому засіданні суду першої інстанції сторони дійшли до згоди про те, що ринкова вартість залишку запчастин пошкодженого автомобіля Пежо 407 держномер ВІ 8077АВ становить 6000 грн., а також про те, що залишкова вартість названого автомобіля Пежо 407 має становити 102367,60 грн. : (108367,60 грн. 6000 грн. = 102367,60 грн.)

Таким чином колегія суддів виходить з того, що внаслідок пошкодження під час ДТП автомобіля Пежо 407 держномер ВІ 8077АВ ОСОБА_3 була заподіяна майнова шкода в розмірі 102367,60 грн.

Крім того, ОСОБА_3 надав докази про те, що у зв'язку з ДТП перебував тривалий час на лікуванні (а.с. 22-28 т.с.1 ).

Відповідно до довідки про нараховану та сплачену суму допомоги з тимчасової втрати працездатності йому нарахована та сплачена сума допомоги, а саме :

за листком непрацездатності № 557456 за період з 13.04.2008 р. по 28.04.2008 р. сплачено 1049,76 грн.;

за листком непрацездатності № 497120 за період з 29.04.2008 р. по 26.05.2008 р. сплачено 1778,03 грн.;

за листком непрацездатності № 497920 за період з 27.05.2008 р. по 23.06.2008 р. сплачено 1991,26 грн.;

за листком непрацездатності № 367502 за період з 24.06.2008 р. по 04.07.2008 р. сплачено 1093,50 грн.(а.с. 30 т.с.).,

а всього нараховано 5912,55 грн., а виплачено з урахуванням проведених утримань 4925,15 грн.

Відповідно до розрахунку НГВУ «Охтирканафтогаз», з яким ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах, нарахування по заробітній платі ОСОБА_3 за період з 13.04.2008 р. по 04.07.2008 р., якби він у цей період знаходився на роботі, складають всього - 11061,16 гривень, а до виплати з урахуванням утримань складають 8962,31 грн. (т.1 а.с.31 )

Таким чином вбачається, що розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_6 у звязку з тимчасовою втратою працездатності становить 4037,16 грн. (8962,31 грн. 4925,15 грн.).

Крім того, ОСОБА_3 надав суду довідку про понесені ним витрати на лікування тілесних ушкоджень, отриманих під час ДТП, в розмірі 792,75 грн. (т.1 а.с. 23).

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №046 від 28 серпня 2008 року, у звязку з пошкодженням під час ДТП автомобіля НОМЕР_3, ЗАТ "Сад" заподіяна майнова шкода в розмірі 4047,88 грн. (т.1 а.с.39-40).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони погодились з вищеназваними розмірами заподіяної кожній стороні шкоди і щодо невірності її визначення апеляційної скарги у справі немає.

Вирішуючи питання щодо ступеню вини учасників ДТП, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, колегія суддів виходить з наступного.

У даній справі є три висновки експерта.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_7 від 20.11.2009 р. :

- дії водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 не відповідали вимогам пп.12.4, 13.1 та 10.1 Правил дорожнього руху і знаходились, з технічної точки зору, у причинному звязку з виникненням даної пригоди. Технічна можливість уникнути даного ДТП для водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог пп.12.4, 13.1 та 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру;

- в діях водія автомобіля САЗ ОСОБА_5 не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились з технічної точки зору, у причинному звязку з виникненням даної пригоди ( т.1 ас. 155-157).

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в Сумській області від 01.02.2010 р. місце зіткнення автомобілів знаходиться на зустрічній смузі руху для автомобіля Пежо перед початком відображення подряпин та осипання частин транспортних засобів, в районі злому слідів гальмування автомобіля Пежо(ас.180-185).

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в Сумській області від 29.03.2010 р. :

1. В діях водія Пежо ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам пп. 14.6 та 8.1 Правил дорожнього руху;

в діях водія автомобіля САЗ ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам пп 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

2. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Пежо ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху;

водій автомобіля САЗ мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху.

3. З технічної точки зору в діях водія автомобіля Пежо вбачається невідповідність вимогам пп.14.6, 8.1 Правил дорожнього руху, з яких невідповідність п.14.6 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

В діях водія автомобіля САЗ, з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам пп.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не заперечував факт включення ОСОБА_5 вказівника повороту, проте посилався на те, що він був включений не завчасно. Вирішуючи справу, колегія суддів виходить з того, що на підтвердження цих своїх доводів ОСОБА_3 належних доказів суду не надав, тому у колегія суддів немає підстав не довіряти ОСОБА_5, який стверджує про те, що виконуючи на перехресті доріг поворот вліво, він завчасно ввімкнув вказівник повороту (т.1 ас.223-227).

Правилами дорожнього руху, зокрема, передбачене наступне :

8.1. Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

14.6. Обгін заборонено: а) на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа;

12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

10.4. Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою;

Визначаючи ступінь вини учасників ДТП, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, колегія суддів враховує вищеназвані висновки експертів щодо порушень учасниками ДТП Правил дорожнього руху, «матеріали № 744 про відмову у порушенні кримінальної справи» та наявність постанов Охтирського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року та від 25 квітня 2008 року, з яких вбачається, що водії ОСОБА_3 і ОСОБА_5 допустили порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП (ас. 14, 77).

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином висновки суду, зроблені у названих постановах, мають враховуватись судом при вирішенні даної справи .

Виглядають переконливими висновки експерта про те, що зі схеми протоколу огляду місця ДТП та фотознімків, які маються в матеріалах справи, вбачається, що праві колеса автомобіля Пежо до початку гальмування ще не знаходились на зустрічній смузі руху. Це свідчить про те, що в момент реагування водієм ОСОБА_3 на небезпеку руху, тобто прийняття ним заходів до гальмування, керований ним автомобіль Пежо не знаходився на зустрічній смузі руху в стадії обгону. Тому покази водія ОСОБА_3 в тій частині, що він виконував маневр обгону, коли автомобіль САЗ почав маневрувати вліво, з технічної точки зору, неспроможні (т.1 ас. 156-157).

Із схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що гальмівний шлях автомобіля Пежо під керуванням водія ОСОБА_3 складає не менше 40 м.

Колегія суддів вважає, що ступінь вини водіїв у скоєнні ДТП має бути визначений для водія ОСОБА_3 80 %, для водія ОСОБА_5 20 %.

При цьому колегія суддів виходить з того, що водій ОСОБА_5 допустив порушення Правил дорожнього руху, які зводяться лише до того, що він при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Колегія суддів вважає, що навіть при такому порушенні з боку водія ОСОБА_5 дорожньо-транспортна пригода не була б неминучою, якщо б інший учасник дорожнього руху виконав вимоги Правил дорожнього руху. При цьому колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи ОСОБА_5 про те, що він у дзеркало заднього виду бачив автомобіль Пежо, проте розраховував на те, що водій цього автомобіля буде дотримуватись Правил дорожнього руху і не буде його обганяти, як це передбачено п.1.4 Правил : кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В той же час водій ОСОБА_3 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, зокрема, допустив обгін на перехресті, що прямо заборонено названими Правилами. Таке порушення Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У разі обгону зліва на великій скорості на перехресті автомобіля, який також повертає наліво, дорожньо-транспортна пригода є, практично, неминучою.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди, заподіяної сторонам внаслідок ДТП, колегія суддів керується, зокрема, положеннями ст. 1188 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» :

9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

9.3. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачається, зокрема :

22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 32.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи ступінь вини водіїв ОСОБА_3 80 % та ОСОБА_5 20 %, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ЗАТ "Сад" підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, з АСТ «Вексель» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню:

- майнова шкода, заподіяна внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_4 в сумі 20473 грн. 52 коп. (102367,60 грн. х 20%),

- майнова шкода, повязана з витратами на лікування отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень, в сумі 158 грн.55 коп. (792,95 грн. х 20%),

- майнова шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності, в сумі 807 грн. 43 коп. (4037, 16 грн. х 20%),

- моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час ДТП, в сумі 1000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди ОСОБА_3 необхідно відмовити у звязку з їх необгрунтованістю.

Із ЗАТ «Страхова група «ТАС» на користь ЗАТ «Сад» підлягає стягненню майнова шкода в сумі 3238 грн. 30 коп. (4047,88 грн. х 80%)

У задоволенні інших позовних вимог про відшкодування майнової шкоди ЗАТ «Сад» необхідно відмовити у звязку з їх необгрунтованістю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Сторони сплатили судовий збір, витрати на ІТЗ та витрати за проведення експертизи:

ОСОБА_3 - в сумі 891 грн. 31 коп.

і ЗАТ "Сад" - в сумі 2618 грн. 94 коп.(324,54 грн. + 2294,4 грн.) (т.1 а.с.1-2, 35-36), (т.1 а.с.154, 180, 222 ), (т.2 а.с.11).

Керуючись положеннями ст. 88 ЦПК України, про те, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, колегія суддів вважає, що з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 178,26 грн. понесених судових витрат (891.31 грн. х 20 %) та з ЗАТ «Страхова група «ТАС» на користь ЗАТ «Сад» необхідно стягнути 2095 грн. 15 коп. понесених судових витрат ( 324 грн. 54 коп.+ 2294 грн.40 коп.= 2618 грн. 94 коп. х 80 % ).

Також у справі НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області були проведені експертизи, вартість яких не була оплачена сторонами, а саме 938 грн.40 коп. та 1407 грн. 60 коп.

У звязку з цим з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області вартість проведених експертиз в сумі 1876 грн. 80 коп.( 938 грн.40 коп. + 1407 грн. 60 коп. = 2346 грн. х 80%),

а з ЗАТ «Сад» підлягає стягненню на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області вартість проведених експертиз в сумі 469 грн.20 коп. (938 грн.40 коп. + 1407 грн. 60 коп. = 2346 грн. х 20%).

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, пп.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сад» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2010 року у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 20473 грн. 52 коп., витрати за лікування в сумі 158 грн. 55 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., шкоду, заподіяну тимчасовою втратою працездатності, в сумі 807 грн. 43 коп., а всього 22439 грн.50 коп.

У задоволенні інших позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди ОСОБА_3 відмовити у звязку з їх необгрунтованістю.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 178,26 гривень .

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Сад» задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Закритого акціонерного товариства «Сад» майнову шкоду в сумі 3238 грн. 30 коп. та понесені судові витрати в сумі 2095 грн. 15 коп.

У задоволенні інших позовних вимог про відшкодування майнової шкоди Закритому акціонерному товариству «Сад» відмовити у звязку з їх необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100, судові витрати в сумі 1876 грн. 80 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100, судові витрати в сумі 469 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -