Ухвала суду № 51276422, 22.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7016/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.Номер провадження 22-ц/788/1839/15 Суддя-доповідач - Шевченко В. А. Категорія - 39

УХВАЛА

22 вересня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 серпня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса СМНО Скоробагатько Наталії Борисівни про встановлення порушень при вчиненні нотаріальних дій зі складання заповіту,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 серпня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 з підстав порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 ухвалою від 29 липня 2015 року без руху, а потім визнаючи її оскаржуваною ухвалою неподаною, суд виходив з того, що заявлені позивачем способи захисту його прав не передбачені законом; у заяві не викладено обставини, якими обґрунтовуються вимоги; не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, та наявність підстав для звільнення від доказування, а також із того, що позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду.

Утім з таким рішенням про повернення заяви погодитися не можна, оскільки суд ухвалив його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зокрема, унормовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

На національному рівні право особи на судовий захист і звернення до суду гарантоване Конституцією України (ст. 55) і закріплене як у ст. 3 ЦПК України так і інших нормативно-правових актах держави.

У даному ж випадку суд на стадії відкриття провадження у справі не у повній мірі врахував наведені вище правові норми, внаслідок чого права позивача на вільний доступ до правосуддя та судових захист потрапили під загрозу.

Так, посилаючись на те, що обрані позивачем способи захисту його прав не передбачені законом, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, який визначається позивачем.

Щодо позову ОСОБА_3, то його предметом є встановлення порушень нотаріусом при посвідченні заповіту.

Оскільки обрання позивачем неправильного способу захисту своїх прав може мати наслідком відмову в позові - це питання має досліджуватися на більш пізніх стадіях позовного провадження в судових засіданнях і вирішуватися судом при ухваленні рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що після залишення позовної заяви без руху позивач, отримавши копію ухвали 05 серпня 2015 року, у заяві від 08 серпня 2015 року, зданій на пошту того ж дня, просив продовжити йому строк для усунення недоліків і надав дані відносно його скрутного майнового стану, який унеможливлював сплату ним судового збору. На обгрунтування позову він надав дані про те, що ОСОБА_5 у червні 2013 року на стаціонарному лікуванні в СОКОД не перебував (а. с. 9, 15, 16, 17, 18).

Частинами 1 та 3 ст. 82 ЦПК передбачено, що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У той же час перелічені вище обставини і вимоги закону теж не були враховані судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

За таких умов ухвала суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. 315 ЦПК, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 серпня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -