Рішення № 512739, 14.03.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2007 р.

Справа № 5/46-626

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Приватного малого підприємства "Кальміус", вул. Медова, 2, м.Тернопіль, 46000

до Приватного агропромислового підприємства "Прогрес", с. Грабівці, Тернопільського району, Тернопільської області

за участю представники від:

позивача: Язлюк О.М. - директор

відповідача: не з’явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Приватне мале підприємство "Кальміус" звернулося в господарський суд з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Прогрес" про стягнення 38212грн.54коп., із них: 38000,16грн. заборгованості за отримані останнім по видатковій накладній №Ка-1 від 03.01.2007р. згідно договору №1 від 03.01.2007р. нафтопродукти , 212,38грн. Пені за несвоєчасно проведені розрахунки.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду знаходиться у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- 03 січня 2007 року між сторонами був укладений договір №1, далі - договір, згідно з умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. якого Продавець, позивач по справі, зобов’язувався продати, а Покупець, відповідач по справі, зобов’язувався прийняти та оплатити нафтопродукти на суму 40000,00грн. (в тому числі ПДВ) згідно виставлених рахунків, доручень та видаткових накладних, при цьому кількість і ціна обумовлюється в кожному окремому випадку і вказується в супроводжувальних накладних (п.1.3. договору);

- Згідно п. 2.2. договору Покупець зобов’язувався провести оплату за отримані нафтопродукти шляхом перерахування на р/р Продавця грошових коштів в термін, що не перевищує 15 банківських днів з моменту отримання товару, про що свідчать витратні накладні.

- Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається;

- як випливає з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за договором і згідно видаткової накладної № Ка-1 від 03.01.2007р. через представника відповідача згідно виданої йому довіреності серії ЯИП №272382 від 03.01.2007р. відпустив останньому нафтопродукти (бензин А-80, бензин А-95) у кількості 12328,00 л на загальну суму 38000грн.16коп.;

- позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості поставлених нафтопродуктів не виконав і на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 38000грн.16коп.;

- відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу за отримані згідно договору нафтопродукти не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 38000грн.16коп.;

- Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.3.2) у вигляді сплати пені, що за період з 25.01.2007р. по 05.02.2007р. становить 212грн.38коп.;

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Прогрес", с. Грабівці, Тернопільського району, Тернопільської області, код 30588518 на користь Приватного малого підприємства "Кальміус", вул. Медова, 2, м.Тернопіль, код 30249908 –38000грн.16коп. боргу, 212грн.38коп. пені, 382грн.13коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „___”__2007р. через місцевий господарський суд.

Суддя