Постанова № 5127, 06.06.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р.

Справа № 15/398-05-11837А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Крученко Г.О., Григорович В.В., Сінельщикова Р.М.

від відповідача: Петухов О.К., Сорочан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області

від 10.02.2006р.

у справі №15/398-05-11837А

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області

до Державного підприємства „Куліндоровський комбінат хлібопродуктів”

Державного комітету України з державного матеріального резерву

про стягнення 388 596,69 грн.

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 10.02.2006р. у справі №15/398-05-11837А у задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Державного підприємства „Куліндоровський комбінат хлібопродуктів” Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення 388596,69 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, посилаючись на її помилковість, а саме на те, що при розрахунках собівартості борошна відповідачем використовувався як метод ідентифікованої вартості, так і середньозважений метод оцінки в розрахунках собівартості борошна, що реалізовувалося різним підприємствам в одному і тому ж періоді враховувалась різна вартість зерна пшениці, що суперечить вимогам Положення бухгалтерського обліку №9, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, яким передбачено, що розрахунок вартості запасів зерна повинен здійснюватись якимось одним визначеним методом. Крім того, суд залишив поза увагою порушення підприємством розпорядження облдержадміністрації №993/А-2003 від 12.12.2003р.

Відповідач вважає постанову суду обґрунтованою, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду ґрунтується на всебічному, об’єктивному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, виходячи з наступного.

Державне підприємство „Куліндоровський комбінат хлібопродуктів” зареєстровано Суворовською райдержадміністрацією виконкому Одеської міської Ради 11.02.2002р. за №05515944Ю00110562.

З 6.06.2005р. по 24.06.2005р. та з 1.08.2005р. по 4.08.2005р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області, здійснена вибіркова перевірка ДП “Куліндоровський комбінат хлібопродуктів” дотримання порядку формування та застосування цін встановленого розпорядженням Одеської облдержадміністрації №993/А-2003р. від 12.12.2003р. „Про стабілізацію цінової ситуації на ринку продовольчого зерна, хліба і хлібобулочних виробів” за період з 1.01.04р. по 1.09.2004р. та складений Акт №000723 від 5.08.2005р., в якому вказано про безпідставне отримання додаткової виручки від реалізації ТОВ „Одеський коровай” та інших підприємств муки пшеничної першого ґатунку, на суму 129532,23 грн.

При цьому в розрахунках собівартості борошна, що реалізовувалось ВАТ „Одеський коровай”, хлібопекарським підприємствам, Приватному підприємству "КФ "Дельта" та ДП "Укррезерв" в одному і тому ж періоді враховувалась різна вартість зерна пшениці, що суперечить вимогам Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, яким передбачено, що розрахунок вартості зерна повинен здійснюватись за середньозваженими цінами.

На підставі цього Акту Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №461 від 23.08.05р. „Про застосування економічних санкцій за порушення державних дисципліни цін” на підставі ст.11 Закону України „Про ціни та ціноутворення” з ДП “Куліндоровський комбінат хлібопродуктів” вилучено неправомірно одержаної виручки в сумі 129532,23 грн. та стягнуто штрафу у сумі 259 064,46 грн.

Вказане рішення відповідачем не виконано, тому Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась з позовом про стягнення з ДП „Куліндоровський комбінат хлібопродуктів” 129532,23 грн. правомірно одержаної виручки та штрафу в сумі 259064,46 грн.

Суд першої інстанції з доводами Державної інспекції не погодився та відмовив в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 4, п. 5 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підприємство самостійно визначає свою облікову політику. Наказом по підприємству № 198 від 20.09.2000 р. зі змінами внесеними наказом № 264 від 28.12.2002 р., на підставі пунктів 16, 17 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р., адміністрацією ДП „Куліндоровський КХП” встановлено, що при відпуску запасів у виробництво, продаж та інше вибуття, їх оцінка здійснюється за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів за цінами окремої партії.

Це пов'язано з тим, що, по-перше, ДП „Куліндоровський КХП” щомісяця складає план реалізації продукції, на підставі отриманих від покупців письмових та/або усних замовлень і укладених відповідно до них замовлень угод; по-друге, комбінат здійснює закупівлю зерна для борошна пшеничного вищого та першого ґатунків під конкретні замовлення споживачів, а вартість цієї сировини відноситься на вартість відповідних замовлень. Тому посилання позивача на те, що відповідачем не правильно застосовується метод ідентифікованої оцінки вартості запасів судом оцінено критично та до уваги не прийнято.

Висновки інспекції з контролю за цінами про те, що підприємство використовує середньозважений метод вибуття запасів необґрунтовані, тому що інспекторами при перевірці зведених оборотних відомостей руху зернової сировини по елеваторі й млину помилково й, отже неправильно, зроблені розрахунки собівартості запасів, що відпускають у виробництво.

Так, розрахунок собівартості запасів виконувався простими арифметичними діями, тобто підсумовуванням вартості сировини використовуваної у всій помольній партії березня 2004 року й діленням її вартості на кількість зерна. Розрахував таким чином середню ціну зерна й додавши витрати виробництва комбінату, що включають адміністративні, фінансові й збутові витрати, на 1 тонну зерна, інспектори розрахували ціну борошна з рентабельністю 5%. Дана розрахункова ціна є середньою реалізаційної, і будь-яка ціна борошна, що відпускається комбінатом перевищуюча її, трактується інспекторами як завищення дозволеної рентабельності виробництва борошна, тоді як, необхідно було зробити складні аналітичні розрахунки, які б точно відображали встановлений на підприємстві метод ідентифікованої собівартості запасів при відпуску у виробництво, тобто до зведених оборотних відомостей на кожну партію борошна надавалися фактичні калькуляції.

У зведених оборотних відомостях руху зернової сировини по елеватору й по млині комбінату (балансовий рахунок №202), відображається щомісячний рух зерна з розшифровкою класу пшениці 3,4,5,6; року врожаю пшениці 1999р., 2001 р., 2002 р., 2003р., кількість зерна в тоннах і вартість зерна в гривнях по кожному році врожаю й класу пшениці, що підтверджує ведення бухгалтерського обліку за ідентифікованим методом.

При формуванні вартості борошна комбінат відносить зерно за ідентифікованою вартістю на конкретну партію борошна, під конкретне замовлення, наприклад, договір про обмін продукцією зерна на борошно між ДП „Куліндоровський КХП” із ДП „Укррезерв” містить низьку вартість зерна й відповідно низьку ціну борошна, а договір між ДП „Куліндоровський КХП” і ВАТ „Одеський коровай” про довгострокові поставки борошна містить, відповідно, більш дорожчу зернову сировину, куплену комбінатом на комерційній основі для подальшої переробки й вироблення борошна для відпустки хлібозаводам ВАТ „Одеський коровай” за дорожчою ціною, що не дозволяє підприємству використати метод середньозваженої оцінки собівартості запасів, який нав'язує комбінату інспекція з контролю за цінами, до того ж даний метод трактують невірно провадячи розрахунок цін на борошно за середньою ціною зерна.

У зв'язку з тим, що інспекцією не були зроблені необхідні детальні аналітичні розрахунки цін на борошно, поверхневе вивчення питання формування собівартості продукції призвело до помилкового розрахунку цін, і як слідство, до завищення рентабельності в розрахунку їхньої ціни реалізації борошна.

Бухгалтерський облік на ДП „Куліндоровський КХП” здійснюється відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідає всім цілям і принципам бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Бухгалтерські проводки по балансових рахунках за підсумками роботи підприємства за місяць, носять зведений характер, тобто відображають підсумкову вартість виробничих операцій по кожному конкретному балансовому рахунку. При формуванні цін на продукцію, вироблену з власної сировини, ДП “Куліндоровський КХП” використовує дані бухгалтерського обліку, зокрема зведену оборотну відомість руху зернової сировини по млину за березень 2004 року. Ціни на зернову сировину, що використовувалася при виробництві борошна за договорами з ДП “Укррезерв” і ВАТ “Одеський коровай” цілком відповідають по кількості і за цінами даної зведеної оборотної відомості.

Суд також підставно врахував висновки комплексної ревізії виробничої та фінансово –господарської діяльності ДП “Куліндоровський КХП” за період з 01.08.03р. по 1.01.2005р., проведеною ревізійно –аналітичним відділом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Держкомрезерву України 17.10.2005р., із яких вбачається, що при перевірці формування собівартості та відпускних цін на борошно порушень не виявлено.

Судова колегія також погоджується з висновком суду, про порушення процесуального строку, встановленого ст.250 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Одеської області відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.,198, 202, 205,207, 212, 254 КАС України,

колегія суддів, -

ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 10.02.2006р. у справі №15/398-05-11837А–залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Судді : Т.А.Величко

А.М. Жукова