Ухвала суду № 51257429, 05.11.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/5598/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП- 34

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,

при секретарі Швець В.Ф.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2013 року,-

встановила:

23.03.2012р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 14 червня 2010р. відповідач, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом на тротуарі біля будинку № 41 на вулиці Жуковського в м. Одесі, в порушення вимог п. 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху, не переконався, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не забезпечив безпеки виконуваного маневру, у зв'язку з чим скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, після чого залишив місце пригоди, внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП - порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ст. 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо - транспортної пригоди.

Факт того, що відповідач порушив Правила дорожнього руху підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка складається з: вартості ремонтних робіт - 3844 грн., вартості пошкоджених деталей - 136 грн., вартості калькуляції - 180 грн., а всього 4160 грн.

Крім того, внаслідок ДТП позивачу заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 4000 грн., яка виразилась в тому, що позивач зазнав душевні, фізичні страждання, стрес та пошкодження його майна.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у сумі 4160 грн., моральну шкоду у розмірі 4 000 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

13.06.2012р. ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. на підставі ст.1166 ЦК України, посилаючись на те, що ОСОБА_2 шляхом обману спричинив йому моральну шкоду, покинувши місце пригоди. Позовні вимоги позивача не визнав, оскільки винуватцем в ДТП є позивач, який порушив Правила дорожнього руху. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що саме ОСОБА_2 після скоєння ДТП примусив його написати розписку та покинути місце ДТП, поїхавши на СТО, без виклику ДАЇ на місце пригоди.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2013р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2448,99 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн., вартість проведення експертизи в сумі 1176,96 грн., судовий збір в сумі 216 грн., а всього 4341,95 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.04.2013р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, пояснення експерта ОСОБА_4, який був викликаний в суд апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 п.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно п.3ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд, згідно ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_3 є винним у дорожньо транспортній пригоді (далі ДТП), яка сталася з його вини 14 червня 2010р., а тому завдані позивачу ОСОБА_2 збитки щодо вартості ремонту його автомобіля марки MITSUBISHI LANSER, д/н ВН 97-48 BT, встановлені судово - автотоварознавчою експертизою від 13 серпня 2012р. в сумі 2448, грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а також підлягають стягненню судові витрати, повязані з проведенням експертизи в сумі 1176, 96 грн. , судовий збір в сумі 216 грн.

Також, виходячи з принципів розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральна шкода в розмірі 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеністю факту моральної шкоди.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Судом встановлено, що 14 червня 2010р. відповідач, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом на тротуарі біля будинку № 41 на вулиці Жуковського в м. Одесі, в порушення вимог п. 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху не переконався, що не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не забезпечив безпеки виконуваного маневру, у зв'язку з чим скоїв зіткнення з автомобілем марки MITSUBISHI LANSER, д/н ВН 97-48 BT, під керуванням ОСОБА_2, після чого залишив місце пригоди. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ст. 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Факт того, що відповідач порушив Правила дорожнього руху підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011р., в якій ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП, яка постановою апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2011р. залишена без змін (а.с.5-7,8).

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.2010р., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП України (а.с.26).

У відповідності до розписки від 14.06.2010р., написаною власноручно ОСОБА_3, він зобов'язався сплатити вартість ремонту переднього бамперу автомобілю марки MITSUBISHI LANSER, д/н ВН 97-48 BT, який він пошкодив внаслідок ДТП (а.с.9).

Згідно з рахунком TOB Адіс-Авто №С-9167 від 15.06.2010 року, вартість пошкоджених деталей становить 3844 грн. (а.с.10).

За рахунком TOB Адіс-Авто №С-9166 від 15.06.2010 року, вартість калькуляції становить 180 грн. (а.с.11).

За рахунком TOB Адіс-Авто №С-9167 від 15.06.2010 року, вартість переднього бамперу становить 136 грн. (а.с.12).

Згідно з висновком судово - автотоварозначої експертизи ОНДІСЕ №6853 від 13 вересня 2012 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки MITSUBISHI LANSER, д/н ВН 97-48 BT складає 2448,99 грн. (а.с.51-57).

Вартість проведення експертного дослідження становить 1176,96 грн., які були сплачені ОСОБА_2 згідно квитанції №9316.610.1 від 30.08.2012р. (а.с. 70).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що відповідач є винним в скоєнні ДТП, позивач за первісним позовом винен лише в тому, що залишив місце ДТП, але це не є підставою для визнання його винним в ДТП. Тому завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню відповідачем, а саме: збитки, встановлені експертним дослідженням - 2448,99 грн., витрати, пов'язані з проведенням експертизи - в сумі 1176,96 грн., судовий збір в сумі 216 грн.

Колегія суддів перевірила доводи апелянта та допитала в суді апеляційної інстанції експерта ОСОБА_4, який пояснив, що під час проведення експертизи ним був оглянутий пошкоджений автомобіль, марки MITSUBISHI LANSER, д/н ВН 97-48 BT, що належить ОСОБА_2 При дослідженні ним було зясовано вартість відновлюваного ремонту автомобіля, яка складає 2448 грн.99 коп. Розмір шкоди ним зясований на підставі огляду автомобіля та з урахуванням того, що він був вже пошкоджений раніше власником автомобіля .

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не порушував Правил дорожнього руху є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2010р., та постановою апеляційного суду від 06.09.2010р. про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а також фактичними обставинами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 є винним в ДТП, що він шляхом обману, покинув місце пригоди, в звязку з чим заподіяв йому моральну шкоду є необґрунтованими, оскільки згідно діючого законодавства України обидва водія повинні були свої дії регламентувати п.п. 2.10 Правил дорожнього руху, а саме у разі причетності до ДТП водії зобовязані:

1. негайно зупинити транспортний засоби і залишити його на місці пригоди;

2. не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

3. повідомити про ДТП органи чи підрозділи міліції, записати прізвища та адресу очевидців, чекати прибуття працівників міліції.

Між тим, ці норми Правил дорожнього руху сторонами, а в тому числі і ОСОБА_3 було порушено.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи питання стосовно розміру відшкодування моральної шкоди суд взяв до уваги п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" де вказано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

Доводи ОСОБА_3 про спричинення йому моральної шкоди суду не доведено, а тому рішення суду в цій частині вимог необхідно залишити без змін.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, позивачу ОСОБА_2 завдані моральні страждання, було пошкоджено його майно.

Враховуючи те, що розмір компенсації моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, погоджується із визначеною судом сумою 500 грн. у від шкодування моральної шкоди.

Інші доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку.

Доводи апелянта про направлення справи на новий розгляд є безпідставні, оскільки не передбачені нормами ЦПК України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Підстав для відмови в позові, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 307 ч.1 п.1, 308, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7