Вирок № 51250185, 10.04.2012, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №2318/1320/12

1/2318/273/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді: Величко Т.О.

при секретарі: Лебедєвій О.В.

за участю прокурора: Короп С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, інвалід другої групи загального захворювання проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 а кв. 198 в м. Біла Церква Київської області, в силу ст.. 89 КК України не судимий,

- у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що він 19 червня 2010 року, близько 20 години 10 хвилин, на 204 км. + 60 м. а\д Київ-Одеса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, рухаючись в напрямку м. Одеса, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України: п.2.3 ПДР України „ ...Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: ... б) бути уважний, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9. ПДР України водієві забороняється : а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин ...; п. 12.1. ПДР України : „ ... Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозяться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух; п. 12.3 ПДР України „ ... У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх учасників руху обїзду перешкоди. ...; п. 13.1 ПДР України « ….Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу». Так ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не вжив заходів для зменшення швидкості під час виникнення перешкоди для руху аж до зупинки транспортного засобу, не дотримувався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення в задню частину напівпричіпа «KRONE SDP 27» державний номерний знак НОМЕР_2 автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку.

В результаті даної дорожньо транспортної пригоди пасажир «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: розтрощення голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 265\409 від 23.09.2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, що призвели до його смерті. Тобто настання смерті ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному звязку із отриманими ним під час ДТП тяжкими тілесними ушкодженнями, які були небезпечні для життя та призвели до його смерті.

Порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному звязку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наступившими наслідками.

Допитаний в ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав. В своїх поясненнях в судовому засіданні він вказував, що події дня 19 червня 2010 року він не памятає зовсім. Лише памятає, що 18 червня 2010 року він спілкувався з ОСОБА_3 з приводу поїздки на море. Потім він памятає, що прокинувся в лікарні і біля нього була дружина. Заявлений потерпілим цивільний позов ОСОБА_1 визнав частково: в частині заподіяної матеріальної шкоди ( витрати на проведення поховання та встановлення памятника ) позов визнав повністю, при цьому вказав, що заплатив потерпілим 1500,00 грн. по переводу через банк, а в частині заподіяної моральної шкоди визнав в сумі 10.000 грн.. Також підсудний ОСОБА_1 вказував, що судові витрати, які були стягнуті з нього вироком суду від 27 жовтня 2010 року він сплатив у державу, про що надав відповідні меморіальні ордери про сплату коштів в сумі 2011,20 грн..

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину судом повністю доведена і підтверджується дослідженими та перевірними в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_4 ( батька потерпілого ОСОБА_3А.), який в судовому засіданні пояснив, що 18 червня 2010 року у його доньки Олени народилась дитина. Вони зі сватом вирішили відсвяткувати дану подію наступного дня. 19.06.2010 року він був на роботі. Близько 15 години він прийшов додому, та побачив, що в нього на подвірї знаходився син ОСОБА_5 та його знайомий ОСОБА_1 і Женя ставив могорич за народження племінниці. Син та ОСОБА_1 були напідпитку. Потім він поїхав зі сватом купувати речі для дитини. Коли вони повернулись, близько 18 год., то син та ОСОБА_1 ще перебували на подвірї його будинку і були вже добре випивші. ОСОБА_1 спянів і став до всіх чіплятись, тому він із сватом поїхали додому до свата, а син та ОСОБА_1 залишились. Близько 21 год. на його мобільний телефон зателефонувала дружина та повідомила, що син ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 на його автомобілі «Деу Ланос» на а\д Київ-Одеса в м. Умань Черкаської області потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої син ОСОБА_5 загинув. Він також підтримав заявлений цивільний позов в повному обсязі і вказував, що дійсно отримав 1500,00 грн. від ОСОБА_1..Смерть сина стала для нього та його сім»ї тяжкою втратою, яку нічим не можна компенсувати, а ОСОБА_1 навіть пробачення у них не попросив, тому для ОСОБА_1 він просить справедливого покарання;

-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_2 даними на досудовому слідстві, який показав, що з 11 листопада 2003 року він працює водієм в ПП «Антонюк», що розташований в с.Рогачів Рівненського району Рівненської області. Посвідчення водія він отримав ще в 1988 році і з того часу має стаж керування різними транспортними засобами. Так, 17 червня 2010 року, в напівпричіп «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 автомобіля RENAULT НR 440 д.р.н. ВК 1870 АЕ звантажили вантаж склотару загальною вагою 20,592 т..19.06.2010 року, близько 10 год. на автомобілі НОМЕР_5 він виїхав із гаража та направився в напрямку м.Сімферополь. Спочатку він рухався по а\д Рівне-Житомир, в с. Ставище Київської області виїхав на автодорогу Київ-Одеса, в автомобілі знаходився сам. Коли він проїжджав через м. Умань Черкаської області, то заїхав на АЗС «WOG», де в магазині купив продукти харчування, трохи відпочив та оглянувши автомобіль, продовжив рух далі. Виїхавши з АЗС він продовжив рух далі в напрямку м. Одеса (на той час була світла пора доби, проїзна частина була суха) і рухався із швидкістю близько 70 км.\год. по правій смузі руху, попереду та позаду його автомобіля в попутному напрямку ніяких транспортних засобів не було. Проїхавши певну відстань раптом він відчув удар в задню частину напівпричіпа, він подумав, що «вистрілила» пневморесора, після чого по лівій смузі його на великій швидкості почав випереджати легковий автомобіль «Деу» сірого кольору, який рухався боком під невеликим кутом, тоді даного легкового автомобіля «Деу» понесло на його смугу руху і він продовжував рухатись боком. Він почав гальмувати, автомобіль «Деу» наїхав на металеве огородження, яке розташоване з правої сторони, від чого його відкинуло вліво і його знову юзом понесло до металевого огородження лівого узбіччя, автомобіль «Деу» зупинився на лівій смузі біля лівого краю проїзної частини дороги. Коли він вийшов з автомобіля та підійшов до напівпричепа, то побачив, що задня частина з лівої сторони напівпричепа була пошкоджена, він зрозумів, що автомобіль «Деу» здійснив зіткнення в задню частину напівпричепа. Тоді він підійшов до автомобіля «Деу», за кермом був водій чоловік, який був без свідомості, а його пасажир інший чоловік лежав на смузі розгону та не подавав ніяких ознак життя. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги та працівники міліції. Сторонні люди дістали водія автомобіля «Деу» з автомобіля та поклали його в карету швидкої допомоги і його повезли в лікарню, а працівники міліції на місці пригоди склали відповідні документи. Спиртних напоїв він в цей день та напередодні, тобто весь час коли знаходився за кермом, не вживав, перед ДТП його автомобіль був в технічному справному стані, він не був стомлений і почувався себе добре ( т. 1 а.с. 59-61);

-даними протоколу огляду місця ДТП ( т. 1 а.с. 7-26), схемою та фототаблицями до нього , протоколами огляду і перевірки технічного стану транспортних засобів ( т. 1 а.с. 27,28,29 ), згідно яких 19 червня 2010 року, близько 20 години 10 хвилин, на 204 км. + 60 м. а\д Київ-Одеса, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, скоїв ДТП, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_3 від отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень помер на місці.

-даними висновку експерта № 188 мд від 16.08.2010 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено забій головного мозку важкого ступеню, між дольову субдуральну гематому із стисненням головного мозку, що утворились від дії тупих твердих предметів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, які він отримав внаслідок ДТП, що мала місце 19.06.2010 року ( т. 1 а.с. -124-125);

- даними висновку експерта № 265/409 від 23.09.2010 року, згідно якого смерть потерпілого ОСОБА_3 настала в результаті розтрощення голови і дані ушкодження утворились від дії тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та призвели до його смерті (т. 1 а.с. 85-92);

-даними висновку експерта № 4\205 від 02.09.2010 року, згідно якого в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, водій автомобіля «Деу Ланос» д.р.н. АІ 0982 АХ ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.2.3(б), 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України. ( т. 1 а.с. 130-133);

- даними висновку експерта № 4\182 від 30.07.2010 року, згідно якого до моменту дорожньо-транспортної пригоди (19.06.2010 року) ходова частина, гальмова система та рульове керування автомобіля «Деу Ланос» д.р.н. АІ 0982 АХ перебували в працездатному стані, що виключало втрату керованості автомобілем з причин технічного характеру ( т. 1 а.с. 108-120);

-даними висновку експерта № 4\159 від 23.07.2010 року, згідно якого на момент первинного контакту передня права частина автомобіля «Деу Ланос» д.р.н. АІ 0982 АХ контактувала з лівою задньою частиною напівпричепа «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 таким чином, що кут між повздовжніми вісями автомобіля «Деу Ланос» д.р.н. АІ 0982 АХ та напівпричепа «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 в моменту їх первинного контакту складала близько 0 градусів ( т. 1 а.с. 95-104);

Вартість заподіяної матеріальної шкоди потерпілому підтверджується доданими до матеріалів справи документами з приводу витрат сімї повязаних з проведенням поховання сина, встановлення памятника, тощо, а моральної, виходячи з психологічного аналізу ситуації, що склалася для потерпілого внаслідок загибелі сина, що сталася в результаті ДТП 19.06.2010 року, на думку суду, заподіяна в розмірі 100 000 грн.

Вартість проведеної експертизи № 4/159 від 23.07.2010 року становить 1288, 80 грн., вартість експертизи № 4/182 від 30.07.2010 року 412,80 грн., вартість експертизи № 4/205 від 02.09.2010 року 309,60 грн., що підтверджується рахунками - актами (т. 1 а.с. 96,109,130).

Зазначені висновки експертів, зміст довідок про вартість проведеної експертизи, наданих послуг потерпілому, повязаних із смертю сина, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони не протирічать один одному і підтверджуються сукупністю досліджених по справі доказів, які визнані за істинні, за винятком розміру моральної шкоди, заподіяної потерпілому.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху - вимоги п.п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року, що знаходиться в прямому причинному зв'язку із спричиненням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких наступила його смерть.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання і думку потерпілих про міру покарання..

В якості обставин, які помякшують покарання підсудного суд враховує те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом другої групи ( загального захворювання) та частково, добровільно, після вчинення злочину відшкодував потерпілим шкоду.

В якості обставини, що обтяжує покарання підсудного суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного спяніння .

Враховуючи обставини справи і дані, що характеризують особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди і моральної і матеріальної підлягають :

- наявність такої шкоди;

- протиправність діяння її заподіювача;

- наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За таких обставин матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, має відшкодовувати підсудний ОСОБА_1. Однак суд вважає, що моральна шкода має бути стягнута в меншому розмірі, ніж про це просить позивач. При цьому суд враховує викладені фактичні обставини справи, характер вчинення ДТП, поведінку підсудного після ДТП, який частково вживав заходи для відшкодування шкоди ( передав потерпілому кошти в сумі 1500,00 грн., що потерпілий підтвердив в судовому засіданні.), а також з урахуванням вимог розумності і справедливості. Суд оцінює завдану позивачу моральну шкоду в сумі 100000 гривень .

Заявлений прокуратурою Черкаської області цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської лікарні № 2, „ Про стягнення заборгованості по оплаті за лікування на суму 4191, 68 грн., який підсудний в судовому засіданні визнав в повному обсязі, підлягає повному задоволенню, згідно з вимогами ст. ст. 1166, 1206 ЦК України.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

Витрати за проведення експертиз підсудний ОСОБА_1 станом на 10 квітня 2012 року відшкодував у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 81, 330 КПК України суд вирішує долю речових доказів по справі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання 4 ( чотири ) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд. Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання.

Цивільний позов прокуратури Черкаської області задовольнити повністю. Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Білоцерківської міської лікарні Київської області кошти в сумі 4191,68 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 42473,00 грн. (сорок дві тисячі чотириста сімдесят три гривні) та 100000 грн. (сто тисяч гривень) у відшкодування моральної шкоди, а всього 142473,00 грн. ;

- в іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази по справі:

-автомобіль НОМЕР_3 «DАF» та напівпричіп «KRONE SDP 27» державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання власнику, повернути власнику за належністю.

-автомобіль НОМЕР_1 - повернути власнику за належністю.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб: учасниками процесу - з моменту проголошення вироку, а засудженими в той же термін з дня отримання копії вироку.

Суддя: .