Рішення № 51243956, 25.09.2015, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження 2/702/340/15

Справа №702/1007/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2015 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді : Бурлаки М.В.

із секретарем с/з: ОСОБА_1

за участі сторін:

позивача: ОСОБА_2

представник відповідача

ПАТ Страхова компанія «Нова» не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Нова» про стягнення страхового відшкодування., -

в с т а н о в и в :

Позивач 20.07.2015 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.

Підставою своїх вимог вважає те, що 24.02.2015 року близько 16:40 год. в м. Монастирище по вул. Черняховського, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не впевнився, що не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не стежив за дорожньою обстановкою та допустив наїзд на належний йому на праві власності автомобіль «ОСОБА_4 А-5» д.н. НОМЕР_2, який був припаркований, внаслідок чого його автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12.03.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту № 346/03 про оцінку транспортного засобу від 26.03.2015 року вартість ремонту автомобіля «ОСОБА_4 А-5» д.н. НОМЕР_2 становить - 40 593,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно поліса № АІ/0520200 від 08.10.2014 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у AT «СК «Нова»; страхова виплата за шкоду, завдану майну потерпілого становить 50 000 грн., франшиза - 500 грн. 12.03.2015 року ним було подано до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування проте на момент звернення до суду вказані виплати відповідачем не здійснено.

Вважає, що відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Як передбачено ст. 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо- транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (ст. 36.6 Закону).

Згідно ст. 36.2. Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: а) у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; б) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Станом на дату підписання цієї позовної заяви страхове відшкодування йому не виплачено, про причини невиплати відповідачем не повідомлено, а тому вважає, що зі страхової компанії на його користь підлягає стягненню страхова виплата в розмірі 40 093,19 грн. (40 593,19-500).

Вважає, що Верховний Суд України розяснив, що з урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця. що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються вказаним Законом в частині, не врегульованій спеціальним законом. (Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013 року).

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. Закону України «Про судовий збір», споживачі звільняються від сплати судового збору позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можу пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Просить суд позов задовільнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, надіслав суду заяву про слухання справи без його участі та письмове заперечення на позовну заяву, в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на наступне:

Відповідно до звіту № 346/03 про оцінку транспортного засобу від 26.03.2015 р. вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля становить 40593,19 грн.

Відповідач вважав, що у вказаному звіті завищена вартість нормогодин, тому на підставі вказаного звіту здійснив ремонтну калькуляцію від 30.03.2015 р., відповідно до якої вартість ремонту без ПДВ становить 36024.01 грн.

Згідно з полісом АІ/0520200 франшиза становить 500 грн.

Тому Відповідач визначив страхове відшкодування у сумі 35524,01 грн. (за мінусом франшизи).

Відповідно до ч. 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Тому Відповідач визначав страхове відшкодування виходячи з вартості ремонту без ПДВ.

На підставі страхового акту № 844 від 22.06.2015 р. Відповідач виплатив Позивачу страхове відшкодування у сумі 35524,01 грн, що підтверджується платіжним дорученням 24512 від 22.06.2015 р., № 24902 від 10.07.2015 р., № 25264 від 29.07.2015 р., № 25092 від 21.07.2015 р.

Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді, Відповідач сплатив Позивачу страхове відшкодування повністю по вказаному страховому випадку, Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Інших пояснень чи обґрунтувань своїх заперечень суду не надав.

В судовому засіданні 4 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог. З урахуванням того, що відповідачем частково відшкодовано завдані збитки на суму 35524, 01 грн., просить стягнути з відповідача на його користь 5069,18 грн.

В судовому засіданні 14 вересня 2015 року позивач пояснив суду, що заперечення відповідача є безпідставними. Ним в суму відшкодування не включалась сума ПДВ. Відповідачем калькуляція не підписана і тому не може слугувати належним доказом. Відповідачем неправильно застосована вартість грошової одиниці «евро» до «гривні». Звіт про оцінку транспортного засобу № 346/03 від 26 березня 2015 року складений з посиланням на нормативно-правові акти, які регулюють питання визначення вартості завданої шкоди і є обєктивними, а відповідач у своїх запереченнях не посилається на жоден нормативно-правовий акт, що регулює дані питання, в тому числі і на завищення нормогодин. Він звертався до відповідача з пропозицією погодження цін, відшкодування затрат на ремонт, однак від відповідача не надійшло жодної пропозиції у тому числі і пропозиції щодо можливого ремонту автомобіля у запропонованому відповідачем місці, тому він змушений був самостійно шукати людей, які змогли б виконати роботи по ремонту його автомобіля. Він не хоче стягнути з відповідача жодної зайвої копійки. Перед проведенням ремонту він цікавився цінами на запчастини та вартістю ремонтних робіт у ТОВ «Автоцентр на кільцевій» міста Києва. Ціни на запчастини та вартість ремонту повністю співпадають з цінами ФОП ОСОБА_5, де придбав запчастини для ремонту. Ціни ремонтних робіт повністю співпадають з ціною, яку він заплатив особі, яка проводила ремонтні роботи. Питання про включення до ціни позову франшизи не ставить. Просить суд позов задовільнити у повному обсязі з урахуванням зменшення суми відшкодування.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі і виходить з наступного:

Факт настання страхового випадку, характер пошкодження автомобіля позивача та факт вини водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, яке мало місце 24 лютого 2015 року за його участі та участі позивача, визначений постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 березня 2015 року, відповідачем не заперечується.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З рішення Монастирищенського районного суду від 12.03. 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 визнано винним у вчинені ДТП, яке мало місце 24.02.2015 року за його участі та участі позивача. ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, рішення суду не оскаржував, рішення суду вступило в законну силу.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Із страхового поліса № АІ/0520200 від 08 жовтня 2014 року вбачається, що між ОСОБА_3 та ПрАТ страхова компанія «Нова» укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого страхова сума відшкодування за завдану шкоду майну складає 50000 грн.

З заяви позивача на імя страхової компанії «Нова» вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією добровільного відшкодування завданої йому шкоди.

З платіжних доручень вбачається, що відповідачем позивачу добровільно відшкодовано майнову шкоду на суму 35524, 01 грн.

Суд вважає, що посилання відповідача на завищення позивачем нормогодин на ремонт автомобіля взагалі не підлягає застосуванню, оскільки з розділу 1.4 «визначення вартості відновлюваного ремонту» звіту № 346/03 від 26 березня 2015 року вбачається, що до визначення вартості відновлюваних робіт нормогодини взагалі не включені. В даний розділ включено тільки вартість ремонтних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів та вартість нових складових, що підлягають заміні.

Наданими позивачем доказами підтверджено затрати на придбання запчастин, необхідних для ремонту автомобіля, та затрати на безпосередній ремонт автомобіля..

З вищевказаного звіту вбачається, що при його складанні ПДВ не враховувалось.

Суд не може послатись на надану відповідачем калькуляцію, оскільки вона належним чином не оформлена і в ній не вказано нормативно-правові акти, на які посилався відповідач.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України:

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що позивачем надано належні та допустимі докази на обгрунтування своїх вимог, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на обгрунтування своїх заперечень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1194, Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3,5,6,7,8,10,11,14, 61, 88, 158-159, 213-215, 291-292, 294-296, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Нова», код ЄДРПОУ 31241449 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК 289235 виданий 18 жовтня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, страхове відшкодування в розмірі 5069, 18 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію рішення сторони можуть отримати негайно після його проголошення.

Суддя Монастирищенського

районного суду ОСОБА_6В