Рішення № 5123939, 17.02.2009, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2 - 84/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Каланжовій Н.Ф.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», ОСОБА_5 міської організації політичної партії «ОСОБА_6 демократія», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «УКРЕНКО», ОСОБА_7 про розірвання договору оренди та всіх, що витікають з нього договорів суборенди, визнання договорів оренди та суборенди та тих, що витікають з них договорів суборенди недійсними, захист права власності та примусове виселення з квартири,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2008 року розірваний договір оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартири під № 4, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас -Юг» 18 серпня 2006 року та виселено ОСОБА_4 разом належним йому та його працівникам речами з цього приміщення, яке за заявою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас -Юг» та в присутності представника та директора ОСОБА_4 ОСОБА_7 ухвалою суду від 03 жовтня 2008 року скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.

В порядку статті 31 ЦПК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про розірвання договору оренди, захист права власності та примусове виселення з квартири ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», ОСОБА_5 міської організації політичної партії «ОСОБА_6 демократія», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «УКРЕНКО», ОСОБА_7 про розірвання договору оренди та всіх, що витікають з нього договорів суборенди, визнання договорів оренди та суборенди та тих, що витікають з них договорів суборенди недійсними, захист права власності та примусове виселення з квартири.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи, що 01.04.2008 року ОСОБА_8 на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_3, було набуто право власності на квартиру № 4, що в будинку № 19 по вулиці Єлісаветинській (Щепкіна) у м. Одеса. Ще 18 серпня 2006 року між колишнім власником вищезгаданої квартири - ОСОБА_3 та ТОВ „ТАУРАС-ЮГ", в особі його директора - ОСОБА_7 було укладено договір оренди приміщення спірної квартири. Строк дії договору встановлений до 31 липня 2007 року. Додатковою угодою від 01.07.2007 до договору оренди приміщення за взаємною згодою було подовжено до 31 грудня 2008 року. Втім, орендар - ТОВ „ТАУРАС-ЮГ" систематично не виконувало свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати колишньому власнику квартири ОСОБА_3. В зв'язку з виконанням заочного рішення про виселення ТОВ «Таурас - Юг», стало відомо, що ОСОБА_4 уклало без згоди орендаря договори суборенди з іншими підприємствами. Відповідачі не звільнили спірне приміщення, речі не вивезли, ОСОБА_8 у зазначене приміщення не допускають.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги по викладеним в позові підставам та просила розірвати договір оренди приміщення, укладений 18 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Таурас - Юг», визнати недійсними договори оренди спірного приміщення, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 міською організацією політичної партії «ОСОБА_6 демократія» 18 червня 2003 року та всі договори суборенди, що випливають із зазначеного договору, договір оренди спірного приміщення, укладеного між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас-Юг» та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Укренко» 02 липня 2007 року та всі

договори суборенди, що випливають із зазначеного договору. Виселити ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», ОСОБА_5 міську організацію політичної партії «ОСОБА_6 демократія», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «УКРЕНКО» та будь-яких третіх осіб разом з належними їм та їх працівникам речами з квартири під № 4, в будинку під № 19 по вулиці Єлісаветинська (Щепкіна) в місті Одесі.

Представник ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг» позов не визнав та пояснив, що строк дії договору оренди спірного приміщення закінчився та ОСОБА_4 в приміщені не знаходиться. В судове засідання 17 лютого 2009 року не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідачів ОСОБА_5 міської організації політичної партії «ОСОБА_6 демократія», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «УКРЕНКО» та відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних, встановлених судом обставин.

Матеріалами справи встановлено, що 01 квітня 2008 року, між ОСОБА_3, з однієї сторони (Дарувальник), та ОСОБА_8, з другої сторони (Обдарована), був складений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 передає безоплатно у власність, а ОСОБА_8 прийняла у власність квартиру під № 4, будинок під № 19 по вулиці Щепкіна (Єлісаветинська) в місті Одесі. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 1189 (а.с. 8)

Вказана квартира належала ОСОБА_3 на підставі Договору Дарування, посвідченого ОСОБА_10, приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу 27 червня 2003 року, за реєстровим № 7580, зареєстрованого в ОСОБА_5 міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 01 липня 2003 року, в реєстровій книзі 490 пр., на стор.68, за №526.

В встановленому законом порядку ОСОБА_8 зареєструвала право власності на спірну квартиру в Комунальному підприємстві «ОСОБА_5 міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» номер запису 526, в книзі 610пр-85, реєстраційний номер 21615649. (а.с.57-58)

Проте, 18 серпня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», в особі директора ОСОБА_6, укладений договір оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартири під № 4 з метою його використання у господарській діяльності відповідно до виду діяльності орендаря, (а.с.9-10)

Зазначене приміщення було передане орендарю в той же день на підставі акту приймання -передачі приміщення від 18.08.2006 року, (а.с.11)

Відповідно п.1.4 Договору строк дії договору складає в період з 18 серпня 206 року по 31 липня 2007 року.

Додатковою угодою від 01.07.2007 до договору оренди приміщення від 18.08.2006 року строк оренди, за взаємною згодою, подовжено до 31 грудня 2008 року. (а.с. 12)

Строк дії договору оренди від 18 серпня 2006 року закінчився 31 грудня 2008 року та власником приміщення ОСОБА_8 не продовжувався.

У зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди від 18 серпня 2006 року підстав для його розірвання немає та у ТОВ «Таурас-Юг» відсутнє право на оренду спірного приміщення та будь-яких прав на спірне приміщення.

02 липня 2007 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас-Юг» та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Укренко» був укладений договір суборенди спірного приміщення. Строк дії договору суборенди встановлений з 02 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, (п.1.4 Договору) Директорами цих підприємств є ОСОБА_7

Згідно зі ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювались цим правочином.

В порушення п. 4.5. Договору оренди від 18.08.2006 року орендатор укладав договір суборенди приміщення, без згоди орендодавця.

Таким чином, враховуючи, що вказаний договір суборенди був укладений між підприємствами директорами якого є одна особа ОСОБА_7, тобто без створення правових наслідків, що

зумовлювались цим правочином та без згоди орендодавця ОСОБА_3, тому він підлягає визнанню недійсним. Також, 18 червня 2003 року був укладений договір оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартира під № 4 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 міською організацією політичної партії «ОСОБА_6 демократія».

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, реєстрація юридичної особи - ОСОБА_5 міська організація політичної партії «ОСОБА_6 демократія» відбулась 14 вересня 2005 року.

Частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, враховуючи що на момент укладення договору суборенди 18 червня 2003 року ОСОБА_5 міська організація політичної партії «ОСОБА_6 демократія» не мала цивільної дієздатності на укладення угод, тому договір оренди квартири є нікчемним.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В силу статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї та інших осіб.

Згідно статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 387 та частини 1 статті 391 ЦК України власник має право витребувати своє майно від осіб, які незаконно, без відповідної правової підстави заволоділи ним, та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. З огляду на відсутність у відповідачів правових підстав для користування майном, переданим на підставі договорів оренди, суд дійшов до висновку про те, що відповідне майно підлягає поверненню відповідачами позивачці та спірне приміщення підлягає звільненню відповідачами. Однак, й по сьогоднішній день орендні відносини фактично не припинилися, орендарі не звільнили спірне приміщення, речі не вивезли, позивачку у зазначене приміщення не допускають, що перешкоджає власнику володіти та користуватися своїм майном.

При таких обставинах, суд вважає, що права ОСОБА_8 порушені, вони підлягають судовому захисту та враховуючі, що вона немає доступу до спірного приміщення та не знає хто знаходиться в приміщенні, що створює перешкоди позивачу у користуванні власністю та ущемляє її права, як власника тому відповідачі та треті особи разом з належними їм та їх працівникам речами підлягають виселенню.

Крім того, відповідно частини 3 статті 88 ЦПК України, враховуючи, що позивачка, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від оплати судових витрат, суд стягує з відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг» на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень 00 копійок

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 383, 386, 387, 391, 615, 651, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 14, 57- 61, 88, 208 - 215, 225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартира під № 4, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 міською організацією політичної партії «ОСОБА_6 демократія» 18 червня 2003 року та всі договори суборенди, що випливають із зазначеного договору.

Визнати недійсним договір оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартира під № 4, укладеного між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас-Юг» та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Укренко» 02 липня 2007 року та всі договори суборенди, що випливають із зазначеного договору.

Виселити ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», ОСОБА_5 міську організацію політичної партії «ОСОБА_6 демократія», ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «УКРЕНКО» та будь-яких третіх осіб разом з належними їм та їх працівникам речами з квартири під № 4, в будинку під № 19 по вулиці Єлісаветинська (Щепкіна) в місті Одесі.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг», (ідентифікаційний код 33138813) на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень 00 копійок.

В задоволені вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розірвання договору оренди приміщення, загальною площею 108, 1 кв.м., що розташовано за адресою: місто Одеса, вулиця Єлісаветинська (Щепкіна), будинок під № 19, квартира під № 4, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Таурас - Юг» 18 серпня 2006 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.