Постанова № 51239049, 20.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/82/15

Єдиний унікальний № 332/199/15-п Головуючий в 1-й інстанції Федоренко О.І.

Категорія - ст. 184 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року стосовно неї,

в с т а н о в и в:

постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, працюючу лаборантом в міській лікарні № 6, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, із застосуванням стягнення у виді попередження.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, 10 січня 2015 року о 19 годині неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, вийшла із дому та до 22 години не повернулась (гуляла без дозволу матері), у звязку з чим ОСОБА_2 ухиляється від виховання своєї дочки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови зазначає, що суд не надав уваги відсутності в матеріалах справи доказів, які б свідчили про те, що вона ухиляється від виконання обовязків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 При цьому, вказує, що саме через хвилювання за доньку, яка сказала, що вийде на пять хвилин, які затягнулись та не відповідала на телефонні дзвінки, вона була змушена викликати працівників міліції. До приїзду міліції донька повернулася і пояснила, що була з друзями, а дзвінки не чула, оскільки телефон знаходився на беззвучному режимі. З приводу даної події вона провела з донькою виховну бесіду. Крім того, вказує, що суд не розглянув подані нею докази, які свідчать про належне виконання нею своїх батьківський обовязків та не зазначив у своїй постанові мотиви за яких їх не взяв до уваги.

Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_2 та її захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи зазначених вимог закону не виконав.

Диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно до фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, з якими погодився суд і згодом поклав в основу постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, 10 січня 2015 року о 19 годині неповнолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, вийшла із дому та до 22 години не повернулась (гуляла без дозволу матері), у звязку з чим ОСОБА_2 ухиляється від виховання своєї дочки.

Між тим, судом не наведено у своєму рішенні, які ж саме фактичні обставини правопорушення та докази на підтвердження цього свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто в чому виражаються дії чи бездіяльність останньої щодо ухилення від забезпечення своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 у необхідних умовах життя, навчання та виховання.

При цьому, поза увагою і належною оцінкою суду залишено ряд доказів, які навпаки свідчать щодо дотримання ОСОБА_2 своїх батьківських обовязків.

Так, виходячи з характеристики за вих. № 23 від 21.01.2015 р., наданої Запорізькою загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів № 85 на ученицю 9 класу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, її мати ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню дочки, забезпечує усім необхідним, відвідує батьківські збори (а.с.17).

Згідно довідки від 22.01.2015 року ОСОБА_2 та її неповнолітні доньки, зокрема ОСОБА_5, є прихожанками храму Бога Отця Милосердного. ОСОБА_2 разом з дітьми відвідує кожну недільну Службу та приймає активну участь у житті Церкви. ОСОБА_2 займається духовним та моральним розвитком своїх дітей та виховує їх у християнській вірі та любові (а.с.18).

Відповідно до акту обстеження умов проживання родини ОСОБА_2 - в квартирі чисто та охайно, речі впорядковані, здійснюється підготовка до проведення ремонтних робіт, але санітарно-гігієнічні умови витримано. Дівчата займають окрему житлову кімнату з двома письмовими столами, кріслами ліжками, шафами та полицями (а.с. 15).

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки, згідно до яких ОСОБА_2 виконуються умови щодо культурного розвитку її доньок, зокрема ОСОБА_5, шляхом надання їм можливості відвідувати циркову студію, музичну школу та інше (а.с. 12, 13).

Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить проте, що ОСОБА_2 дотримується обовязків матері щодо забезпечення своїх неповнолітніх дітей необхідних умов життя, навчання та виховання.

Розглядаючи справу, суд не надав належної уваги цим доказам, внаслідок чого обґрунтував своє рішення лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який не містить конкретно визначених фактичних обставин правопорушення та рапорті працівника міліції, який вказує на здійснення виїзду оперативної групи на звернення ОСОБА_6, та в свою чергу доводить факт батьківського піклування та хвилювання за свою неповнолітню доньку.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останньої на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП із застосуванням стягнення у виді попередження скасувати, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1