Вирок № 51226989, 24.09.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5217/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі Вайда Я.П.

за участю:

прокурора - Дербак Ю.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород , обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, тимчасово не працюючої, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358 , ч.1 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2014 року ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, подала до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради довідку про доходи №507 від 07 жовтня 2014 року посвідчену відтиском печатки та підписом голови Товариства ромів Закарпаття «Рома» ОСОБА_2, яка містила неправдиві відомості щодо працевлаштування ОСОБА_1 та отримані нею доходи, достовірно знаючи, що довідка є підробленою. На підставі використання ОСОБА_1 вищевказаного завідомо підробленого документа, остання в період часу з жовтня 2014 року по березень 2015 року включно, заволоділа грошовими коштами державного бюджету у розмірі 4090 гривень 20 копійок.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю, щиро розкаялася, визнала цивільний позов. Пояснила, що на її прохання Товариство ромів Закарпаття «Рома» надало їй довідку про начебто її працевлаштування та отримані нею доходи. Вказана довідка необхідна була для отримання коштів. Після отримання довідки вона віднесла її в Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради та біля пяти місяців отримувала грошові кошти.

Увідповідності до вимог ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні криміналь-ного правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачена не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як використання завідомо підробленого документа, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України та як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До обставин, які помякшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнання обвинуваченою своєї вини.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 судом не встановлені.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України , якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1 всі помякшуючі покарання обставини, суд,реалізуючипринцип законності,справедливостітаіндивідуалізаціїпокарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у вигляді штрафу вмежахсанкцій ч.4 ст.358 ,ч. 1 ст. 190 КК України .

Разомзтим, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів суд визначає його по правилам ч.1 ст. 70 КК України застосовуючи принцип повного поглинання менш суворого покарання більш суворим .

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Щодозаявленогоцивільногопозовуукримінальному провадженні суд вважаєза необхідне зазначитинаступне:

Відповіднодоч.1ст.128КПКУкраїни,особа,якійкримінальнимправопорушенням або іншим суспільно небезпечнимдіянням завданомайновоїта/абоморальної шкоди,має правопідчаскримінальногопровадженнядопочаткусудовогорозгляду пред'явитицивільний позов до підозрюваного, обвинуваченогоабодо фізичноїчиюридичноїособи, яказа закономнесецивільнувідповідальність за шкоду,завданудіяннямипідозрюваного, обвинуваченого або неосудноїособи,якавчиниласуспільно-небезпечнедіяння. Це означає, що законодавець обмежив часові рамки предявлення позову.

Відповіднодо ч.5ст.128КПКУкраїни, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядаєтьсясудомзаправилами,встановленимицимКодексом.

Відповіднодовимогч.4ст.128КПКУкраїни,форматазмістпозовноїзаявиповиннівідповідативимогам,встановленимдопозовів,якіпред'являютьсяупорядкуцивільногосудочинства.

Згідност.129КПКУкраїни,ухвалюючиобвинувальнийвирок,судзалежновіддоведеностіпідставірозмірупозовузадовольняєцивільнийпозовповністюабочастковочивідмовляєвньому.

Цивільний позов прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міької ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 4090,20 гривень як обгрунтований підлягає до задоволення.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питанняпросудовівитратисудомвирішуєтьсявідповіднодост.124КПКУкраїни.

Судові витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 та ч.1 ст.190 КК України і призначити їй покарання :

- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 40 /сорок/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень;

- за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 /пятдесят/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 /пятдесят/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Міра запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 не обиралася.

Цивільний позов прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міької ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 4090,20 гривень - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міької ради р/р 35418015054226, код 03192997, МФО 812016, УДКСУ в Закарпатській області, грошові кошти в розмірі 4090 /чотири тисячі девяносто гривень/ гривень, 20 /двадцять/ копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1218 гривень.

Речові докази по справі : особову справу ОСОБА_1 №412204 на 50 аркушах, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження повернути в Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міької ради.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3