Вирок № 51223155, 24.09.2015, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 547/933/15-к

Провадження №1-кп/547/74/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Халявки В.І.,

при секретарі Козулі Н.П.,

з участю:

прокурора Чинчика С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка Полтавської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого дояром в ТОВ «Прогрес-НТ», раніше не судимого

в злочині, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України, за таких обставин.

11 червня 2015 року близько 20 години на вулиці Закарпатській в с. Байрак Семенівського району Полтавської області між обвинувачуваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 на грунті ревнощів виникла сварка, а потім бійка. Події відбувалися біля жилого будинку ОСОБА_4 Маючи умисел на нанесення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, обвинувачуваний ОСОБА_1 побіг в будинок ОСОБА_4, взяв там кухонний ніж та умисно наніс ОСОБА_3 один удар ножем в область живота, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення живота зліва з пошкодженням передньої і задньої стінки шлунку, малого сальника, гематоми бриж ободової кишки, серозного перитоніту, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 16 липня 2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинувачуваного ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він тривалий час підтримував інтимні стосунки із ОСОБА_4 та періодично проживав у неї. 11 червня 2015 року йому зателефонував його знайомий та повідомив, що ОСОБА_4 розпиває спиртні напої з іншим чоловіком. Він кинув роботу на МТФ та приїхав до будинку ОСОБА_4 і побачив що вона та ОСОБА_3 розпивають вино на стежці біля будинку. Між ним та ОСОБА_3 на грунті ревності виникла спочатку сварка, потім і бійка. В ході бійки він, обвинувачуваний, побіг у будинок ОСОБА_4, взяв на тумбочці в кімнаті кухонного ножа та ,підбігши до ОСОБА_3А, наніс йому один удар ножем в ліву частину живота. Після нанесення удару він та ОСОБА_4 пішли до останньої в будинок, звідки згодом побачили як ОСОБА_3А викликали швидку медичну допомогу.

В порядку ст.. 349 КПК України судом за згодою учасників кримінального провадження не досліджувались докази про обставини справи, які ніким не оспорюються.

Вислухавши пояснення обвинувачуваного ОСОБА_1, які є логічними та послідовними, такими, що відповідають обставинам справи, суд вважає їх правдивими, а вину у вчиненні злочину доведеною.

ОСОБА_1 умисно наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, тому його дії правильно кваліфіковано за ч.1ст.121 КК України .

При призначенні покарання обвинуваченому суд в якості обставин, що помякшують покарання, визнає щире каяття та активне сприяння у розслідуванні злочину.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, до судового розгляду частково відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, що потерпілий не наполягає на суворому покаранні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного, який вперше вчинив злочин, щиро розкаявся, інших обставин, що помякшують покарання,суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням засудженого до праці.

Суд вважає за можливе і необхідне призначити ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України більш мяке покарання, ніж передбачено санкцією частини першої статті 121 КК України, а саме покарання у виді обмеження волі.

Із медичного висновку вбачається, що обвинувачуваний є працездатною особою, тому може відбувати покарання у виді обмеження волі.

В медичному висновку зазначено, що обвинувачуваний потребує примусового лікування від алкоголізму. Вказаний висновок нічим не мотивований. Встановлено, що ОСОБА_1 займається суспільно-корисною працею кілька років працює дояром на МТФ в одному із сільськогосподарських підприємств району. Даних про те, що ОСОБА_1 страждає на хронічний алкоголізм немає. Останній на обліку у лікаря-нарколога до вчинення злочину не перебував, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень в стані алкогольного спяніння не притягався, злочинів на цьому грунті не вчиняв, а в характеристиці за місцем проживання зазначено, що він інколи зловживає спиртними напоями.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково. До судового розгляду потерпілим подано позов про стягнення з обвинувачуваного 6799 грн. матеріальної шкоди та 8201 грн. моральної шкоди.

Встановлено,що до моменту судового розгляду обвинувачуваним відшкодовано потерпілому 5000 грн. матеріальної шкоди. Таким чином не відшкодовано матеріальної шкоди 1799 грн. та моральної 8201 грн., а разом 10000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги потерпілого, суд виходив з того, що ОСОБА_1 повністю визнав позовні вимоги, що позов щодо стягнення матеріальної шкоди підтверджено документально, а вимоги щодо стягнення моральної шкоди відповідають принципу розумності і достатності.

Процесуальні витрати у провадженні складаються із витрат на проведення дактилоскопічної експертизи та криміналістичної експертизи ножа і становлять 982 грн.08 коп. Вказані витрати слід стягти з ОСОБА_1 на користь держави.

Речовий доказ ніж кухонний підлягає знищенню.

Підстав для зміни обвинувачуваному запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись ст..ст. 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4(чотирьох) років обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній особисте зобовязання.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 1799 грн. та на відшкодування моральної шкоди 8201 грн., а всього 10000(десять тисяч) гривень.

Стягти з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення криміналістичних експертиз у розмірі 982 (девятсот вісімдесят дві) гривні 08 копійок на рахунок №31119115700442, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 240603, символ 115.

Речовий доказ-ніж кухонний «Рибка», що зберігається в кімнаті речових доказів Семенівського РВ УМВС України у Полтавській області, знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд протягом 30 днів з часу його проголошення.

Головуючий В.І. Халявка